Річниця підписання Гадяцької угоди

18 вересня у селі Красний Кут відкрили пам’ятний знак на місці підписання у 1658 році Гадяцького договору (трактату).

Урочистості відбувались на місці, де раніше була розташована панська садиба. Окрасою можна по праву вважати 300-річний реліктовий дуб, на якому спеціально до свята розмістили портрет Івана Виговського.

Господині 9-ти імпровізованих козацьких куренів із тих сіл Гадяцького району, де у давнину нібито стояли справжні  козацькі сотні, пригощали домашніми стравами усіх гостей, які завітали на свято. А вокальні колективи своїми піснями створювали неповторну атмосферу. Родзинкою ж заходу став виступ козацького кінного театру «Соколиний хутір», актори якого приїхали до нас із Чернігівщини.

Оксана Кириченко

Гадяцький договір – українсько-польська мирна угода на противагу Московії, яку на козацькій раді підписали гетьман війська Запорізького Іван Виговський із посланником уряду польського короля Яна ІІ Казимира Ваза.

Згідно із статтями угоди, підписаної 16 вересня 1658 року, повинно було утворитися Велике Князівство Руське у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. У такому вигляді воно повинно було утворити федерацію у складі Польщі, Литви та України під егідою короля, що обирався. На чолі Великого Князівства Руського мав стояти пожиттєво обраний українським народом, але затверджений королем гетьман. До його повноважень належало командування збройними силами, посада київського воєводи, обов’язки першого сенатора на Наддніпрянщині. Козацтву, зокрема, гарантувалися давні права і привілеї, проголошувалися свобода православного і католицького віросповідання та свобода друку. Утім, Руське князівство не мало прав на самостійні зносини з іншими державами.

І хоча Гадяцький договір з певних причин не був реалізований, історичні дослідники вважають, що  Гадяцький трактат  гарантував Україні майже політичну незалежність, як у тих постулатах, що були висловлені козацтвом на Гадяцькій раді».