Дав 6000 гривень і сказав: ««Купіть там хлопцям усе, що потрібно»
У серпні волонтери з нашого міста знову побували з гуманітарною місією в зоні проведення АТО. Поїздки були заплановані в Донецьку та Луганську області, як і завжди, за підтримки небайдужих громадян району. Але почну все по-порядку.
У Донецьку область, а конкретніше в райони проведення бойових дій поблизу міста Маріуполь, планували виїхати 19 серпня поточного року.
Хочу поділитися своїми враженнями від того, як спонтанно все відбувалось. Удень 18 серпня зі мною зустрілись Ігор Кудінов та Віталій Гайдабура і повідомили, що в Решетилівському районі Полтавської області громада села Твердохліби зібрала продовольчі товари для наших воїнів, що знаходяться на передовій, і просила заїхати до них для того щоб передати зібране, а також завезти посилки для своїх земляків, які знаходяться в зоні АТО. Того ж дня ми об’їздили всіх своїх знайомих, хто охоче допомагає в зборі гуманітарної допомоги для Збройних Сил. Але яке ж було наше розчарування, коли ми завантажились. У місті Гадяч для своїх захисників зібрали аж 52 банки (закрутки з помідорами, огірками, компотами), 2 ящики свіжих помідорів, 1 ящик яблук) та 12 півлітрових баночок з медом. Виходило, що з такою допомогою стидно було б з Гадяча і виїжджати. Але, як каже народна приказка: «З миру по нитці – бідному сорочка». Ось і цього разу не обійшлося без добрих людей. Директор СТОВ «Лободіно» Віктор Ілляшенко передав Віталію Гайдабурі гроші в сумі 6000 грн й сказав: «Купіть там хлопцям усе, що потрібно». Тому на ці кошти були закуплені питна вода, сигарети, туалетний папір, пральний порошок, мило, зубна паста, засоби для гоління та інші предмети першої необхідності.
Отже, близько 4-ої ранку 19 серпня ми вирушили в дорогу. Як я вже згадував раніше, ми повинні були заїхати в населений пункт Твердохліби Решетилівського району для дозавантажування продуктами харчування, які зібрала громада.
Першими, кого ми відвідали, були бійці 14-ї бригади Олександр Браташ, Андрій Жидецький та Олександр Ткачук (жителі с. Твердохліби та с. Плоске Решетилівського району Полтавської області), що дислокується на передовій в районі міста Маріуполь. Солдати дуже зраділи привезеному. Після недовготривалої зустрічі ми вирушили у Володарський район, населений пункт Новаянісоль, де на нас чекав ще один наш земляк, тепер уже з Гадяча – командир взводу зв’язку Владислав Козловський.
Про наш приїзд Владислав знав від початку нашого відрядження і коригував наш рух у нічний час по Донецькій області по мобільному телефону. Зустріч, як і з попередніми бійцями, була радісною. Той, хто знає Влада в повсякденному житті, ніколи б не подумав, що цей чоловік, одягнувши військовий одяг, здатний приймати вольові рішення та вимагати від підлеглих виконання своїх вказівок. Він швидко організував розвантаження та дав розпорядження що й куди відносити.
Наступна наша поїздка була в Луганську область, до земляків, які несуть службу на передовій в районі міст Лисичанськ, Сєверодонецьк та крайній блокпост №29, де теж є хлопці з Гадяча.
Напередодні від’їзду у вказаному напрямку до мене звернулась дружина Андрія Сандалова, який з квітня поточного року знаходиться в зоні АТО, на 29-му блокпосту. Дізнавшись про нашу поїздку, вона передала для свого чоловіка передачу.
Цього разу продуктами харчування для військовослужбовців Збройних Сил України нас забезпечила громада сіл Лободине та Вечірчине. Організатором збору гуманітарної допомоги є житель міста Гадяч, уродженець села Вечірчине Віталій Гайдабура, який вже неодноразово допомагав у підтримці волонтерського руху.
Як бачите, уся ця гуманітарна допомога, яка складається з продуктів харчування та предметів першого вжитку, була заготовлена не в місті, а в селах, де немає роботи, де невеликий вибір товарів у магазинах, але де ще цінують і вірять у патріотизм та краще майбутнє без війни.
Тож, як і планувалося, 26 серпня поточного року волонтери з гуманітарною допомогою відправились на схід нашої країни, у Луганську область.
Серед лісів Лисичанська ми відшукали наших артилеристів, хлопців із Решетилівського району: Володимира Галушка та Юрія Лашка, які щиро вітали нас. Волонтери в тих місцях – рідкість. А взагалі в 44-й окремій артилерійській бригаді дуже багато хлопців із Полтавщини (Полтава, Миргород, Лохвиця, Решетилівка), і всі вони були нам наче знайомі. Після розвантаження харчів та колективних фотосесій вони радо пригостили нас польовим обідом з омлету, а також салатом із свіжих овочів.
Попрощавшись із артилеристами, ми вирушили в бік 29-го блокпосту, де проходить службу наш земляк із міста Андрій Сандалов. Андрій був дуже радий бачити гадячан з подарунками від люблячої його дружини, й зворушливий цим, передав їй свій хрестик, який двічі побував під ворожими артобстрілами.
Усіх охочих допомогти харчами або транспортом для відправлення нашим військовим або рідним, що беруть участь в антитерористичній операції на сході України, можна звертатись в Гадяцьку народну раду (готель «Жовтень») або квітковий магазин поблизу магазину «Фора».
Від нас, волонтерів, особисто та від бійців АТО хочу визловити слова вдячності небайдужим громадянам та громадам сіл Лободине, Вечірчине, Твердохліби за можливість передати гуманітарну допомогу нашим землякам, які зараз знаходяться далеко від дому, а також особисто подякувати Віктору Олексійовичу Ілляшенку та приватному підприємцю Тетяні Чесак.
З повагою Андрій Смірнов
