Місто зберегли, а район – чи вдасться?

5 питань, які розглянули на сесії районної ради 

1. Гадячу потрібен ізолятор тимчасового тримання

Уже неодноразово це питання порушувалося на різних нарадах і вкотре про нього згадали на сесії районної ради. Осіб, тимчасово затриманих за підозрою у вчиненні злочину, доводиться возити в Лохвицю чи Зіньків, відтак витрачати немалі кошти на пальне. Ось і цього разу довелося виділити 130 тис. грн на придбання паливо-мастильних матеріалів (+70 тис. грн – на придбання комп’ютерної, копіювальної, офісної техніки та техніки відеоспостереження). 

Начальник Гадяцького РВ УМВС Віталій Ботвина зауважив, що добудова ізолятора коштує чималих грошей, і районний бюджет з цим завданням не впорається.

«Невже у приміщенні райвідділу не можна обладнати камери попереднього затримання?» – задавали питання депутати районної ради. Та вирішили не перекладати цю проблему на плечі начальника міліції, а спільно звернутися до обласного керівництва.

2. 102 тисячі на дорогу в Плішивець

Нагадаємо, що в кінці травня жителі села перекрили дорогу вахтовим автобусам, що рухалися на Тимофіївський промисел, таким чином висловили протест проти розбитих автошляхів. Селян таки почули і в рамках соцугоди ГПУ «Полтавагазвидобування» виділило кошти в сумі 100,5 тис. грн на ремонт відрізку дороги Хитці – Плішивець. Це лише перший транш, таку ж суму виділять згодом ще.

3. І знову про незаконну вирубку лісів…

Це питання вже колись гостро звучало на одній із сесій районної ради. За словами депутатів, у районі ведеться масова вирубка лісів та лісосмуг. Хто за це відповідатиме – не зрозуміло. Говорили і про закупівлю дров у навчальні заклади. Як виявилося, подекуди тверде паливо постачають не зовсім чесно. Тож це питання взяли на контроль.

4. Місто зберегли, а район – чи вдасться?

Місяць тому гадячани святкували перемогу – місту таки надали статусу обласного значення, тим самим зберегли його як центр майбутньої громади. Тепер взялися за відвоювання району як адміністративно-територіальної одиниці в межах області. Так, на сесії прийняли відповідне звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. Щоправда його залишили на доопрацювання. Дехто з депутатів не підтримав звернення, мовляв, «воно ні до кого». Говорили й про те, що потрібно з цим зверненням оббивати пороги, щоб чогось досягти, а не просто надсилати з кабінету в кабінет. Що ж, чи вдасться зберегти район, покаже час і дії наших обранців.

5. Перспективний план формування територіальних громад, або як виглядатиме Гадяччина після реформи

Голова райдержадміністрації Олексій Матюшенко представив карту можливих майбутніх громад у районі та прокоментував їхнє фінансово-економічне обґрунтування. Відтак буде створено 6 громад: Гадяцька, Краснолуцька, Сарівська, Петрівсько-Роменська, Лютенька + Соснівка, Веприк + Бобрик + Мартинівка. Краснолуцька об’єднуватиме такі села: Римарівка, Сватки, Гречанівка, Мала Побиванка. Сарівська: Лисівка, Рашівка, Харківці. Гадяцька громада: Біленченківка, Вельбівка, Малі Будища, Книшівка, Плішивець, Великі Будища, Ціпки. Петрівсько-Роменська: Качанове, Краснознаменка, Розбишівка, Ручки, Середняки, Березова Лука. Кожній громаді доведеться піклуватися про охорону здоров’я населення, шкільну та дошкільну освіту та навіть про окреме казначейство.

За методикою формування карт нового адмінустрію, повинна зберігатися нерозривність територій. Як зазначила міський голова Т. Савченко, «ми порушуємо «правила гри», оскільки жителі Красної Луки навідріз відмовляються  від об’єднання з Гадяцькою громадою». Та чи не кусатимуть лікті селяни, коли зіткнуться з першими проблемами, приміром, фінансуванням освітньої галузі, яке перекладається на плечі громади.

За кілька днів до сесії сільські голови та депутати районної ради збиралися на нараду з питань доопрацювання перспективного плану формування спроможних територіальних громад.  На засіданні були присутні й т.в.о. директора Департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації Д. Орлов та експерт регіонального офісу реформ І. Дудка. Вони зазначили, що об’єднання розраховане не на укрупнення сільських рад, а на розукрупнення районів. Замість одного районного центру повинно з’явитися 2-3 громади з усіма службами для надання і наближення послуг населенню. Розвіяли неправильне бачення жителів району щодо необхідності поїздок до райцентрів за усіма довідками.

Також зазначалося, що об’єднані громади отримають значні фінансові надходження від установлення нових податкових ставок та залишення коштів на місцях від податкових зборів.

Олена Савченко

Нагадали депутати районному керівництву і про аварійний стан опор мостів, насамперед через річку Псьол на в’їзді в Гадяч у напрямку від Полтави.

Тож як може змінитися адміністративний устрій та територіальне управління на всеукраїнському рівні? Нижче приведені загальні цифри та назви рівнів «до» та «після» адміністративної реформи:

Адміністративний устрій

До реформи

27 областей (включаючи Севастополь і Крим);

490 районів (включаючи райони Луганської та Донецької областей);

31000 територіальних громад.

Після реформи

27 регіонів (включаючи Севастополь і Крим);

120-150 повітів (включаючи райони Луганської та Донецької областей);

1500-1800 територіальних громад.

Управління територією

До реформи

Рівень регіону – Обласна державна адміністрація

Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

Рівень району – Районна державна адміністрація

Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

Рівень громад – Голова громади

Рада громади

Голови сільських громад

Після реформи

Рівень регіону – Обласна рада

Виконавчий комітет обласної ради

Рівень повіту – Районна рада

Виконавчий комітет районної ради

Рівень громад – Голова громади

Виконавчий комітет ради громади

Голови сільських громад

(Інформація із сайту 0432.ua)