Лікар – це не професія, а спосіб життя
Софія Григорівна Фесенко
21 червня – день медичного працівника
Погодьтеся, це дійсно так. Адже навіть поза стінами медзакладу вони завжди поспішають на допомогу. Змінивши білий халат на домашнє вбрання, справжні лікарні ніколи не відмовлять поміряти тиск чи оглянути рану. Вони не втрачають свого професіоналізму навіть тоді, коли виходять на заслужений відпочинок. Вони завжди поруч. Ті, хто рятує життя не словом, а ділом, ті, кому ми довіряємо найцінніше – своє здоров’я.
Тож хай ваші добро та чуйність, відданість найгуманнішій у світі професії вселяє надію на впевненість у завтрашній день, дарує заслужену шану й авторитет!
Особливу вдячність хочеться висловити тим, хто і в святковий день буде виконувати свої обов’язки – чергувати в лікарнях, пологових будинках, бригадах «швидкої допомоги» та інших медичних установах.
Півжиття у медицині
Софія Григорівна Фесенко — лікар-педіатр, людина неймовірно широкої душі, скромна, відверта, товариська… Її ім’я відоме багатьом мешканцям нашого міста та району. Уявляєте, яка кількість дітлахів пройшла через її руки за 54 роки медичної практики?!
Ще в далекому 1961 році Софійка Горобець закінчила Київський медичний інститут. Із нього і почала свій такий нелегкий, іноді навіть тривожний трудовий шлях. Усе життя Софія Григорівна присвятила малюкам. Щодня лікареві доводиться оглянути, проконсультувати, надати кваліфіковану допомогу не одному десятку пацієнтів. А яке при цьому треба мати терпіння, скільки витрачено фізичних і душевних сил? Немовля чи маленьке дитя — не доросла людина, не скаже, що й де в нього болить. Скількох мам доводилося переконувати, що з дитям усе буде гаразд, і воно неодмінно одужає.
За самовіддану працю у 1978 році Софію Григорівну призначили завідуючою дитячої консультації, а у 1979 – заступником головного лікаря по дитинству і пологовій допомозі. Можна сказати, що саме завдяки старанності, працелюбності й любові до обраної професії Софія Григорівна була чи не одним із корифеїв становлення і розвитку педіатрії у нашому районі. Керівництво гідно оцінило роботу лікаря, і в 1987 році Софія Фесенко отримала орден «Знак Пошани».
Майже усе своє життя Софія Григорівна присвятила дітям. У будь-яку годину дня і ночі вона на чеку, бо знає – потрібна людям. Добре, що хоч поряд із лікарнею живе, то й на виклик – якнайшвидше.
Неоціненний багаж досвіду Софія Григорівна передала колективу. Цінують колеги свою наставницю за те, що завжди порадить і підкаже.
Підготувавши гідну зміну, Софія Фесенко йде на заслужений відпочинок. Тож працівники дитячого відділення доземно вклоняються незамінному лікарю і шлють найкращі побажання з нагоди Дня медичного працівника.
Ваші талановиті руки дарують людям радість життя, вселяють віру у зцілення. Хай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до Вас сторицею! Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю!
«Базар Медіа в Україні»
