Реагування на критику чи замовчування проблеми?

Лист або «крик душі» (як пише сам автор), опублікований 23 квітня в тижневику, викликав неабиякий резонанс. Надійшов він із Веприка, де «молочна проблема» переросла в недобросовісну конкуренцію, якій, за словами жителів села, сприяють державні служби – «ветстанція» та «санстанція». Саме це викликало обурення в керівників управлінь і не тільки. Тож очільник району О. Матюшенко, допомоги якого і просили в листі, ініціював нараду, яку вже потім на сайті РДА «урочисто» назвали реагуванням на критику. Але більше це було схоже на «розбір польотів».

Кого тільки не було на нараді: і прокурор, і працівники міліції, та навіть ВДАІ, також запросили Веприцького сільського голову і, звичайно ж, самих об’єктів критики – заступника директора ТОВ «Гадячсир» П. Дяченка, начальника районного управління ветеринарної  медицини А. Жученка та  завідуючого відділом Гадяцького міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби в Полтавській області А. Жезіцького.

У звіті про нараду, на тому ж таки сайті РДА, писалося, що «засоби масової інформації допомагають владі викорінювати із суспільства ганебні явища, такі як корупцію, хабарництво, недбалість, байдужість тощо». Хоча насправді не так «солодко» звучали слова на адресу редакції. Навіть навпаки, нас звинуватили в розповсюдженні неперевірених фактів, хоча ч. 2 ст. 45 Закону України «Про інформацію», яка перегукується зі статтею 10 Конвенції Стандартів Європейського Суду, не забороняє поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності. Якби це було не так, то це означало б, що люди були б позбавлені права висловлювати свої погляди і думки, що накладало б необґрунтовані обмеження на свободу викладення поглядів.

Нам пропонували передати лист правоохоронним органам, хоча стаття 36 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу)» прямо зазначає, що «Редакція не зобов’язана відповідати на листи чи пересилати їх до інших інстанцій».

Цікавим було те, що про веприцьку проблему таки знали. Підтвердженням є те, що сам Олексій Матюшенко обмовився, зобов’язавши керівника ВДАІ перевірити факти різання коліс, перешкоджання руху транспорту тощо. У листі ця інформація не звучала, але очільник району чув подібні нарікання з уст самих вепричан. Де? На сходці селян, коли приїжджав Тарас Кутовий. Матюшенко там також був!

За словами сільського голови М. Золотарьова, питання закупівлі молока від населення піднімалися на зібранні, але не більше того, і офіційно до нього чи виконкому сільської ради ні усно, ні письмово ніхто не звертався. Але чи не є цей лист публічним зверненням, але вже до вищого керівництва?

«Це мафія чистої масті»

Щоб переконатися, що проблема, описана в листі, дійсно існує, ми поїхали у Веприк і опитали селян.

– У мене в самої було 4 корови, дві продала. Мабуть, іще одну буду збувати. За копійки молоко здавати? …Інші б і добавили ціну, так Гадяч перебиває. Охтирка тільки підніме ціну, приїжджає Гадяч і качає свої права. Було таке, що водію пику набили, – розповідає жінка, яку ми взяли попутницею до Веприка.

Про лист, надрукований у газеті, вона не чула. Але майже слово в слово передає його зміст. Називати себе не хоче.

 – Усі про це знають, у який би ви двір не зайшли. Тільки ж ніхто не назветься, бо люди бояться.  Усім керує Гадяч. 3,30 – це хіба ціна на молоко? Якщо зараз літра найдешевшої води коштує 4,95.

Скаржиться жінка й на те, що обманюють із надбавками за жирність. Хто їздить зі своїми апаратами, то хоч результат аналізу можна побачити, а ні – то як перевіриш?

Вона вже давно здає молоко не гадяцьким заготівельникам. У Веприку багато їздять – то з Ромен, то з Охтирки чи Чутового.

– Оце трохи підняли ціну, бо в селі з’явився приватник. Він приймає по 3,30. То всі й порівнялися.

Це мафія чистої масті.

– Кажуть, що є скарги на цього приватника, мовляв, не дотримується технологічних вимог. Ветслужба чи санстанція перевіряли… – запитуємо.

– Ні, це все Гадяч творить. Той чоловік тільки приїхав, ще навіть не почав перероблять молоко, уже наслали перевірки. Це ж конкуренція! Раніше ж давали нам по 2,50. А цей приїхав і по 3,30 почав приймати. Там нормальні люди, тільки ж їм не дають працювати, – говорить жінка.

І розповідає, що конкуренція крутиться вже роками. Було навіть, що й молоковози перевертали.

«Культурно» натякнули, що сюди сунутися нічого

Розпитавши людей, ми навідалися до самих новоприбулих закупівельників Костенків. Біля двору зустріла нас господиня Анна.

– Розуміємо, що заводам ми як більмо в оці. Була ж ціна по 2,50, а ми поставили 3,30. Ясно, що вони потягнулися за нами, – говорить жінка.

Вони з чоловіком трохи більше місяця як оселилися у Веприку. Нині, кажуть, оформляють документи на приватного підприємця.

Анна говорить, що у Великій Писарівці (Сумська область), звідки вони приїхали, тримають невеличке фермерське господарство. То й купують молоко для випоювання телят.

Молода сім’я вже чула від селян про конкуренцію.

– Нам говорили, що й машину чи хату можуть спалити. Казали, що хтось із Охтирки приїжджав і десь там у полі їм колеса порізали. «Культурно» натякнули, що сюди сунутися нічого.

Та поки Костенків не чіпали.

– Ну скільки ми того молока беремо? 200 літрів? Це для «Гадячсиру» крапля в морі, – посміхається Анна.

Нам однаково хто, аби тільки нормально платили

Їдемо до центру села. Біля магазину зустрічаємо ще кілька жінок.

– Із «Гадячсиром» взагалі не маємо ніякої справи, бо до нього немає довіри. Ми здаємо роменчанам. Вони вчасно розраховуються, – говорить одна.

Усі в один голос скаржаться на конкуренцію. «Гадячсир» називають «монополістами», мовляв, захотіли – підняли ціну, захотіли – знизили.

– Тепер у нас з’явився місцевий закупівельник.  Але ж чи надовго? Їх же витіснять. До них, правда,  люди ходять. Місцевим більша довіра, – подовжує інша.

– Нам однаково хто, аби тільки нормально платили, – завершує розмову ще одна жінка.

Прикро, що представники влади не побачили основної проблеми не лише Веприка, а й інших сіл району – ганебної цінової політики. А кинулися з’ясовувати стосунки з редакцією, звинувачуючи й автора листа у безпідставності фактів. Та чи такі вони вже безпідставні?

І ще одне: відколи у Веприку з’явився «свій» заготівельник (законно чи незаконно він працює, то вже нехай відповідні служби перевіряють), селяни хоч повеселішали – ціна більш менш порадувала. А якби так у кожному селі та організували пункти прийому молока, може б і справедливістю запахло?

Олена Савченко