Плішивець страйкує

– …Зрозумійте, якщо ми вас пустимо, до нас ніхто не приїде! Про нас забудуть, посміються там, у Гадячі, і все, – голосно та емоційно переконує жінка молодого чоловіка – працівника ГПУ «Полтавагазвидобування».

Він, як і ще кілька «вахтовиків», намагаються вести переговори з селянами, які перекрили дорогу.

Жителі Плішивця стали живим щитом, аби перешкодити руху транспорту на підприємство. І їм таки вдалося – два автобуси з працівниками ГПУ зупинилися на в’їзді села.

Селяни збираються вперше. Кажуть, що вже просто накипіло. Дороги в жахливому стані. Причина тому – рух важковаговиків сільською місцевістю. За підрахунками жителів Плішивця, щодня можна побачити 16 фур.

– Це в середньому, буває й 20, – говорять селяни.

– Завантаженість дороги має бути не більше 7 тонн, а возять і 60, і 85, – продовжує розмову далекобійник Олександр Андрійович.

Місяць тому селяни написали звернення до голови РДА, під яким підписалися більше 300 жителів. Але кажуть, що відповіді на нього так і не отримали, тому й вирішили діяти радикально.

Скаржаться селяни й на те, що вже кілька днів не приїжджає маршрутка, мовляв, самі водії не хочуть їхати поганою дорогою. Хоча рейсовий автобус курсував до села тричі на день.

У натовпі намагаємося знайти представника сільської ради (сам голова громади саме поїхав у Гадяч на нараду).

– Ми сказали голові, що збираємося перекривати дорогу, а він нам: «Ваше право», – говорять селяни.

Про соціальну угоду, яка б повинна бути укладена між сільською радою та підприємством, люди мало що знають.

Селяни не втихають, намагаються зв’язатися з головою РДА чи його заступниками. Тим часом працівники ГПУ, які сиділи в автобусі, вирішують іти на роботу пішки.

Жителі Плішивця терпляче відстоюють позиції. Запевняють, що нікуди не розійдуться, поки їм не допоможуть у вирішенні питання. Вони знають, що, сколотивши керівництво, досягти бажаного можна. Адже рівно рік тому, 7 травня, жителі сусідньої Книшівки вже перекривали дорогу Гадяч – Тимофіївка, вимагаючи термінового ремонту автошляху. І таки досягли свого. Проїжджаючи Книшівку, ми власними очима побачили, що дороги на сільських вулицях полатані. Ще й опитали селян, які підтвердили, що метод «перекриття дороги» діє.

Допоки жителі Плішивця чекали на районне керівництво, не пропускали жодної машини ні в село, ні з села. Водіям пояснювали причину перекриття дороги і показували інший шлях. Кажуть, ніхто не сперечався. Окрім однієї поважної особи – директора школи Юрія Деркача. Селяни розповіли, що вранці, як тільки зібралися на сходку, він приїхав відмовляти односельчан від такої ідеї. А вже пізніше, їдучи цим же перекритим шляхом, пішов на спротив, прориваючи «блокаду». Але селяни не піддалися, тож чоловік вийшов до земляків із погрозами.

– Витягнув із машини «монтировку», кидався на нас, а потім ще й на капоті «покатав», – розповідає жителька села Наталія.

Через якийсь час у Плішивці з’явилася міліція. Не забарилося й керівництво району. Як зазначають самі селяни, переговори вдалися. Їм дали слово взятися за дороги з 1 червня, а ще звітувати про надходження і використання коштів, передбачених соціальною угодою з підприємством.

Із горе-директором також пообіцяли розібратися, навіть забрали в Гадяч, начебто в міліцію. Тільки селяни не зрозуміли, чому Юрій Деркач поїхав не міліцейським авто, а машиною сільської ради.

– Чи точно в міліцію його забрали, чи, може, десь у кафе повезли? – міркували селяни.

Словом, «гарячий» деньок виявився для жителів Плішивця. …Хотілося б вірити, що дорогами ГПУ не обмежиться, бо селяни знають: кожен бензовоз (десятки яких вони бачать щодня) майже «золотий», от тільки простим селян від цього лише сльози.

Олена Савченко

Олександр Товстий