«Як бурячки чи капусту посадити – будь ласка, а вугілля палити – зась!»

Минулого тижня відносно спокійне життя броварчан стривожила поява невідомих об’єктів неподалік села. Спільна проблема згуртувала селян, тож миттю скликали сходку.

Помітили ми їх здалеку, і, зважаючи на кількість учасників «протесту» (а таки прийшло не мало!), стало ясно, що проблема дійсно вагома.

Найактивніші відразу поспішили ділитись своєю бідою. Кажуть, з’явились на полі чужорідні об’єкти – три залізні бочки з невеличкими дверцятами. Як виявилось згодом, то були контейнери для випалу деревного вугілля.

Але ж звідки вони взялись? І чому жителі села про це нічого не знали?

Броварчани розповіли, що, за чутками, ці об’єкти з’явились недавно (кажуть, це ті ж бочки, що раніше стояли на хитцівському смітнику). Люди вважають, що це сталось із дозволу сільського голови. Також дивував той факт, що земля виділялась для ведення сільського господарства, а займатись планують промисловістю. Обурені жителі вважають, що їх потроху виживають. У селі ні школи, ні Будинку культури не лишилось, а тепер ще й димом «витравлювати» будуть.

Громада просила справедливості і хоч трохи кращого майбутнього для підростаючого покоління. А поки не вирішиться питання із установками, броварчани вирішили перекрити дорогу.

По обіді на сходку приїздило районне керівництво разом із сільським головою, та, на жаль, на цій зустрічі нам побувати не вдалося.

Але вже наступного дня за поясненнями ми звернулись до Тетяни Мільки (голова с/р – авт.).

Вона повідомила, що такому собі Андрію Козлову сесією сільради було виділено земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого сільського господарства. До цього дня уся документація на ділянку була недооформленою. Тоді ж через самовільний захват землі на недобросовісного орендаря було написано заяву до міліції і прокуратури. І в телефонному режимі присутні зобов’язали його забрати установки (до речі, умови були виконані).

Присутній на сходці представник санітарної служби наголосив, що змінювати цільове призначення землі неможливо. Громада, у свою чергу, також повідомила, що не дозволить орендарю займатись тут виробництвом: «Як бурячки чи капусту посадити – будь ласка, а вугілля палити – зась!» – підсумували селяни. На цьому й розійшлися.

Побачимо згодом, чи хитрий орендар крадькома не перевезе установки назад. Та все ж залишається надія на броварську громаду – їх очі відтепер будуть ще пильніше слідкувати за тим, що діється навколо. Приємно бачити, що громада активно виступила на захист своїх інтересів, а це значить, що повертається до нас усвідомлення того, що ми самі є господарями на свої землі.

Олександр Товстий, Оксана Кириченко        

Деревне вугілля є одним із видів біопалива. Це мікропористий високовуглецевий продукт, що утворюється в результаті піролізу деревини без доступу повітря. Продукт використовується в побуті для приготування страв (барбекю), у промисловості при виробництві кристалічного кремнію, сірководню, чорних та кольорових металів, активованого вугілля.

При горінні деревного вугілля відсутні шкідливі викиди в атмосферу, немає чадного газу, що дозволяє використовувати його в якості палива для закритих приміщень. Деревне вугілля можна сміливо назвати найбільш екологічно чистим паливом.

Саморобні установки по виробництву деревного вугілля зазвичай не проходять висновку екологічної експертизи робочого проекту на виробництво, і підприємці не розробляють необхідні у таких випадках нормативні документи, які б гарантували безпеку навколишнього природного середовища, у тому числі відсутні дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.