Не хочете купувати китайську гречку – замовляйте нашу
Зізнайтеся, чи часто ви, купуючи продукти, додивляєтеся, чийого вони виробництва? Мабуть, хто і взяв собі за звичку читати «бирку», то тільки для того, щоб глянути, чи не вийшов термін придатності (іноді люди просто роблять розумний вираз обличчя, роздивляючись вміст усіляких «єшок»). Хоча у світлі останніх подій гадячани, як і всі українці, почали відфільтровувати товари, відкидаючи російські. Але погодьтеся, це також була хвиля протесту, і не більше.
Нині ж ми і далі, за звичкою, гребемо з полиць те, до чого звикли. А вже чи російське воно, чи китайське… От саме згадані виробники й заполонили український ринок. Рідко побачиш, приміром, білоруську «молочку» (хоча в нас, дійсно, у більшості своя), а вже чаєм та кавою вітчизняного фасування так точно не поласуєш.
А от гадячани Олександр Глухота, Андрій Силенко та Олександр Шейко вважають, що нашого виробника знайти можна, та ще й місцевого.
– От навіщо купляти китайську гречку, якщо в нас мартинівські крупи? Вони ж і на смак зовсім інші, смачніші, – говорять хлопці.
Вони започаткували проект, який має назву «З перших рук».
– Його суть полягає в тому, що ми популяризуємо вітчизняну якісну продукцію маловідомих виробників, яких витісняють великі іноземні корпорації.
Гадяцькі хлопці шукають маловідомих виробників, тестують їхню продукцію і пропонують населенню.
– Привозимо прайс-лист. Люди дивляться, роблять замовлення. Ми формуємо продуктові набори: є крупові, м’ясні. Такі комплекти пропонуємо організаціям – вони роблять оптову закупівлю. Виходить дешевше, ніж десь у супермаркеті.
Ось так. Водночас і підтримуємо свого ж виробника, і отримуємо якісну органічну продукцію, заощаджуємо.
Зараз хлопці у пошуках бажаючих узяти участь у такому проекті – як постачальників, так і споживачів. Кому цікаво – залишаємо контактні дані.
Звертатися в універмаг «Росія», 3-й поверх. Тел. 0953804420 (Андрій).
Із розповіді хлопців: «Бували в одній київській організації, працівники якої попросили «яблучок із черв’ячком», мовляв, набридло їм їсти ті, що привозять бозна звідки. Ми кинули клич у Лютеньці і закупили у місцевого населення яблук». Тож і село не образили, і столиця задоволена.
Олена Савченко
