Що крадуть у Біленченківці

Поділитися новиною

«У мене – «сварку», у сусіда – «болгарку», а ще в одних – мопеда…» – що крадуть у Біленченківці

– Прочитав в одному з минулих номерів газети про звіт роботи міліції. Так тож тільки слова, а насправді де робота? Он у Біленченківці що твориться, скільки заяв написано! А діло де? Чи вони хоч зареєстровані? – присідає на редакційний стілець схвильований Микола Іванович Гура.

– Я кажу жінці, що піду в редакцію, а вона мені: «Тобі найбільше треба?» Так і мою ж сварку потягли. Ото так і живуть усі за принципом «Моя хата скраю», – продовжує, зітхаючи, чоловік.

Він сам із Гадяча, та має сина і онука, які живуть в Біленченківці. Село ось як півроку не може оговтатися від нахабних крадіжок. Щось та й винесли злодії чи не з кожної хати. Так і сам Микола Іванович відносить себе до постраждалих.

– Мої вже були двадцятими, хто написав заяву. А після них ще скільки! У мене саморобна «сварка», син узяв на деякий час. А онук недавно купив собі нову, інжекторну. І була ще мотокоса. Усе вкрали. А в сусіда – «болгарку», ще в одних – мопеда… Це давно сталося. Я просто після інфаркту, то вони не хотіли мені говорити. Син когось тоді бачив із міліції, питає, а вони нічого не знають. Ну і куди воно годиться? – не стримується Микола Іванович.

Його саморобну зварку вкрали, та не довезли – не під силу виявилася, важка. Каже, що до ярка, що в Ковалевщині, дотягли, а тоді викинули. «Може, у багажник не влізла», – думками ділиться чоловік.  Так злодії не зупинилися, повідривали кабелі, а зварку залишили у кущах.

– Питаю сина, чи хоч відбитки пальців міліція брала, чи як? Він махнув рукою і все.

Чутки про те, що вже кілька місяців розбійники не дають спокою жителям Біленченківки, до редакції доносилися давно. Чули й про те, що грабіжники не дивляться ні на що, крадуть від переносок до електроінструменту та мототранспорту.

– У нас двічі були. Вудочки вкрали і банківські картки з машини. Ми й почули, що хтось у дворі, та тільки включили світло – вони втекли. І дверцята машини зачинити не встигли і хвіртку, – розповідає один із постраждалих.

Можна лише уявити, в якому постійному страхову за своє майно живуть жителі Біленченківки. Кажуть, що правоохоронцям уже не довіряють, перестали писати заяви і погрожують: як упіймають, міліції злодіїв не віддадуть.

Щоб дізнатися, чому такі настрої у селі і яка ситуація в цілому, ми зустрілися з сільським головою Сергієм Нікітенком.

– Уже трохи наладилося. Перебралися до інших сіл, тепер Сари «бомблять». Люди організували патрулювання, вирішили нікого не чекати.

– Відколи почали «ловлю на живця»?

– Місяців три полюємо. Починали вдвох із товаришем, потім його сини приєдналися, потім ще молоді хлопці із села…

За час чергування жителі відслідкували, що зазвичай злодії діють у ніч із вихідного на робочий день, коли люди відпочивають, в основному на світанку. Підтвердилася інформація й про те, що грабіжники застосовували електрошокери для собак.

Кілька разів біленченківський патруль потрапляв на слід злодіїв, але тим удалося втекти.

– Зараз їм є де ховатися: насадження кукурудзи і соняшнику в поміч. Ми й поля прочісували  до 6 ранку. Нагнали їх, але не впіймали, – говорить Сергій Олександрович.

Грабіжники діють командою. За селом стоїть машина, чекає награбованого.  Одного разу підозріле авто таки затримав місцевий люд. Переглянули дзвінки в телефоні – останній був о 2.15. За кілька хвилин до того патруль нагнав злодіїв. Тож думали, що таки правда на їхньому боці. Викликали міліцію, але на ранок підозрюваних відпустили, кажуть, за відсутністю доказів. Питали, чого втікав затриманий, той говорить, що злякався. На тому й крапка.

Перекинулися крадіжки й на інші села: охопили Сари та Петрівку-Роменську. Те, що треба не залишати нічого на вулиці і ховати все за сімома замками, люди вже добряче засвоїли.

– Але ж замок – це для чесних людей, – підсумовує сільський голова Біленченківки.

***

Чому стільки нарікань на міліцію, чому люди не бачать їхньої роботи – відповіді на ці питання ми шукали у представників правоохоронних органів. Зв’язалися з начальником сектору карного розшуку Гадяцького РВ ГУ МВС Геннадієм Касьяном. Він разом із оперуповноваженим старшим лейтенантом міліції  Сергієм Педьком намагалися розставити всі крапки над «і».

Вони пояснили, що всі заяви зареєстровані і ведеться їх облік.

На прохання пояснити те, що людей не влаштовує звіт про виконання роботи, тобто цифри показують гарний результат, а от конкретних дій, у даному випадку в Біленченківці, не видно, працівники правоохоронних органів відповідають:

– Роботу видно тоді, коли людина буде притягнута до відповідальності та покарана. Ніхто не бачить, як ведеться та сама профілактична робота. Результат буде тоді, коли ми затримаємо винуватців. А поки є тільки підозри.

Нині, за словами Геннадія Касьяна, ведуться оперативно-розшукові заходи по встановленню особи і речових доказів.

– Це все ми повинні закріпити на законних підставах, щоб  матеріал був  із доказовою базою. Коли ми справу довели до суду, то можна сказати, що людина скоїла якесь правопорушення.

На якому етапі перебуває вирішення цієї ситуації нині? – продовжую розмову.

– Коли будуть результати, ми повідомимо. Звичайно ж, хотілося б, щоб швидше вирішили цю проблему. Ми зацікавлені в тому, щоб притягти винуватців до відповідальності за скоєне. Щоб не повторився випадок, який стався нещодавно у Петрівці: у цьому році на день села був украдений мопед. Як встановило слідство, злодієм виявився той, хто в минулому році на це ж свято здійснив таку ж крадіжку. Але вчасно не був покараний і тому потягнувся ще раз.

На завершення розмови представники карного розшуку наголосили, щоб люди бережно ставилися до своїх речей. «І якщо побачили десь у сусідів щось підозріле, то не треба закривати на це очі. Якщо коїться щось подібне, то хтось точно щось бачив. А люди ведуть себе за принципом «моя хата скраю». Хтось щось побачив, але не відразу кажуть, а вже тоді, коли і цих людей зачепило, то вони згадують, що в сусідів подібне було. І виходить, що ми оперативно не спрацювали. Якби зразу ж, у той самий день проявили свою громадянську свідомість, то було б легше», – підсумували вони.

Чим закінчиться ця справа і наскільки у людей вистачить терпіння – ніхто не знає. Залишається чекати результату, тільки от від кого першого: від громади села Біленченківка чи таки від правоохоронних органів?

Олена Козаченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...