м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

«Посеред міста дали поле, щоб людей труїли!»

протруйкаДо редакції зателефонувала гадячанка, жителька вулиці Молодіжна:

«Прошу звернути увагу на екологічну проблему нашого міста! Справа в тому, що поле, яке розташоване між мікрорайонами Черемушки і Молодіжний, кілька років як здали в оренду. Там вирощують сою і, звісно ж, щороку протруюють поле хімікатами. А жителям усього мікрорайону доводиться цим дихати.

 

У минулому році, коли почали труїти, люди викликали правоохоронців, але ніяких результатів не дало. Ситуація нас дуже турбує, адже «протруйка» полів може викликати серйозні захворювання у населення. Звісно, ми боїмося впливу хімії – а якщо діти чи вагітні жінки нанюхаються, коли  знову оброблятимуть поле?

Цього року ще не труїли, тому ми вирішили розпочати превентивний спосіб боротьби.  Розкажіть, чи дозволено обробляти агрохімікатами поля, які знаходяться практично за 20-50 метрів від житлових будинків? Можливо, орендарі дослухаються. А що? Нехай повертаються до старих методів – збирають жуків чи удобрюють екологічно чистими засобами.  Як ні – будемо скаржитись у відповідні інстанції і викликати на місце спеціальні служби. Вигадали – посеред міста дали поле, щоб людей труїли!»

Ми вирішили детальніше дослідити це питання. Адже щороку року із стартом обробітку полів пестицидами регулярно отримуємо скарги від населення. Люди звинувачують аграріїв, заявляючи, що ті не дотримуються правил під час розпилювання хімікатів.  

Хто має право займатися перевіркою правильного використання хімікатів на полях?

Згідно із законом, контроль за транспортуванням, застосуванням, зберіганням пестицидів і агрохімікатів покладено на Головне управління Держпродспоживслужби (відповідно Управління Держпродспоживслужби в Гадяцькому районі). Донедавна ніяких перевірок проводити було неможливо, бо діяв мораторій на проведення заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, накладений ще у 2015 році з метою зменшення тиску на бізнес. Від 1 січня 2019 року він втратив чинність, отже управління може здійснювати перевірки, але тільки у разі «обґрунтованого звернення» населення.

Що мають на увазі під обґрунтованим зверненням або скаргою? Там повинен бути вказаний заявник (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, паспортні дані), інформація щодо якого об’єкта написане звернення, де відбулося порушення, до чого воно призвело. Якщо заява буде неповною, то перевірку можуть не провести.

 

Погане почуття через хімікати? Доведи довідкою

Якщо люди скаржаться на отруєння через обробку полів, то повинні у першу чергу звертатися не у фітосанітарну службу, а до Гадяцького МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України» (санстанція).

Щоб стверджувати, що в людини дійсно погіршилось здоров’я через застосування хімікатів, потрібний висновок лікаря і проведення лабораторних досліджень.  Людям потрібно поспішати і звертатися із скаргами відразу, бо хімічні препарати мають властивість розкладатися у природному середовищі. Тобто, чим більше пройшло часу, тим менша ймовірність знайти якісь залишки у повітрі, воді чи ґрунті. І щоб довести, що недуга з’явилась саме після обробітку полів хімікатами, потрібно  якнайшвидше проводити дослідження.

 

У Європі розпилювання пестицидів забороняють, а у нас лише дають приписи

У першу чергу, аграрії повинні добре знати вимоги, регламентовані наказом МОЗ України від 1996 року, і дотримуватись їх. Щоправда правила вже застарілі, однак поки іншої законодавчої бази в Україні не розробили.

За цими нормами, аграрії зобов’язані за три дні до початку робіт повідомити населення про місце і строки використання агрохімікатів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче, ніж 1 км від місця проведення робіт. Також вони мають поінформувати про вимогу перенести пасіки на відстань більшу, ніж 5 км. Фактично тривалість обмежувальних заходів становить п’ять днів.

Крім того, за державними санітарними правилами 1998 року про транспортування, зберігання і застосування хімічних препаратів у народному господарстві, якщо суб’єкт господарювання має поля на відстані менше, ніж 500 м до житлових будинків, то він не може обробляти їх хімікатами за допомогою вентиляторного обприскування; якщо менше як 300 м – не можна використовувати шлангове обприскування.

У Європі поступово відмовляються від обробки полів хімікатами. Згідно із директивою Європейської комісії, всі країни, які входять до ЄС, зараз поступово забороняють розпилення хімікатів, особливо з неба. У Франції таке розпилення заборонено з 2014 року, в Іспанії – з 2012. Це шкода для здоров’я. А в Україні єдине, що можливо – це заборонити використання хімпрепаратів, якщо не дотримано норм зони, або підготувати приписи, що суб’єкт не попередив про роботи населення за три дні.

Яке ж покарання, якщо провину буде доведено?

Недобросовісних фермерів можуть покарати лише штрафом у сумі 205 грн. Передбачена і кримінальна відповідальність, але лише у разі, якщо через неправильно застосовані хімічні препарати хтось загинув. На щастя, на території України не зафіксовано жодного летального випадку, пов’язаного із використанням хімікатів.

Отже, як виявилося, довести, що саме через хімікати, які використовують аграрії, у людей погіршується самопочуття, як свідчить українська практика, надзвичайно непросто. Та й покарання за підірване здоров’я невелике. Що таке дві сотні гривень штрафу для господарства, яке щороку отримує чималі прибутки?

Підготувала Оксана Кириченко

Фото використане як ілюстрація

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі