м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

«Понад усе для мене рідний край, його свобода, честь і незалежність!»

0 02 09 b134f008a7da39f87893a8c60a216c4583d6df3743265d50585eabfcdb6f24c2 full14 березня 2014 року 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон у Новій Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Потім до них приєдналися ще тисячі людей, які вирушили на Донбас. Саме на їх честь заснували в Україні День добровольця, який і відзначають 14 березня.

Вони всі різні за віком, професіями, віросповіданням та національністю. Але коли прийшла війна, ці люди покинули домівки, родини, фабрики-заводи й пішли захищати свою землю, хвиля за хвилею.

 

Судячи з історії, добровольчі батальйони ніколи не були дивиною, для українців це звичне явище. Часто найкращим прикладом науковці називають Запорізьку Січ – воєнізовану структуру людей, які століттями охороняли спокій свого народу та підтримували мир.

Вважаються добровольцями і солдати з легіону Українських Січових Стрільців. Свій бій за незалежність пліч-о-пліч із такими військовими українці розпочали ще за часів Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії. Тоді до лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС.

Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух: по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки.

Потім було полум’я Другої світової, і знову добровольці першими стали на захист Вітчизни. Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи, спочатку пішли на Майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи повістки. Чоловіки й жінки самоорганізувалися в батальйони й вирушили на схід. Саме завдяки добровольцям, їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося спинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію.

Без сумніву можна сказати, що українські добровольці стали гордістю народу та водночас головним болем ворога. За підрахунками, добровольчих батальйонів було близько 40. Переважна більшість із них перетворилася на військові частини силових структур, але є й такі, що продовжують залишатися цілком незалежними формуваннями й не підпорядковуються жодному державному силовому відомству.

Утім, це тільки офіційна статистика. Насправді воїнів, які служать за покликом серця, набагато більше. Патріотизм і щира любов до Батьківщини привита їм із дитинства. А в їхніх головах – усвідомлений вибір і чоловіча позиція: менше слів, більше діла. Добровольці зробили головне – вони дали ідеологічну основу для української армії, для української безпеки, вони дали той дух, якого, на жаль, так бракувало в той час кадровим військовим, які десятки років служили в українській армії.

Тому сьогодні ми відзначаємо не просто подію чи день, а відзначаємо стан душі. Адже доброволець – це не якийсь соціальний прошарок, а те, чим наповнена людська душа – любов’ю та ревністю до своєї землі, готовністю не по заклику держави, а по зову своєї совісті йти та захищати своїх ближніх і Батьківщину.

Ваш подвиг назавжди буде вписаний у скрижалі історії як взірець патріотизму для кожної чесної людини. Нехай любов до Батьківщини та людська шана надихають на нові звершення в ім’я захисту незалежної України!

Щиро бажаємо вам мирного неба над Україною, міцного здоров’я вам та вашим родинам, добробуту, витримки та стійкості духу. Схиляємо голови у пам'ять тих добровольців, які поклали своє життя, захищаючи Україну!

Слава Україні! Слава українським добровольцям!

«БМ»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі