м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б
Банер 728 х 180 шапка шилович
Банер 728 х 180 шапка Люкс Авто
Банер 728 х 180 шапка Оцінка майна
Банер 728 х 180 шапка ПанАвто
Банер 728 х 180 шапка МЕД

Незвіданий Гадяч: міфи і реальність про підземні ходи

Незвіданий Гадяч: міфи і реальність про підземні ходиДню міста присвячується

Легенди

Існують міфи, що начебто існували підземні ходи під річкою до Веприка. Цього не може бути фізично. Вигадкою є й те, що ходи ведуть у с. Малі Будища. Не було  потреби робити їх такі далекі, адже це великий об’єм роботи. Та й технологічно це складно.

Міфом є й повідомлення про древні схеми підземних ходів. Їх ніколи не складали, адже ходи були таємні. Малоймовірними  є і легенди про підземну церкву.

Періоди

Найдавніші ходи на нашій території відомі ще зі скіфських часів. До війни в будинку Драгоманових знаходився краєзнавчий музей. За свідченнями очевидців, у ньому зберігались експонати скіфської доби,  частина з яких була знайдена саме в підземних ходах. Хоча повністю достовірних даних про підземні споруди того часу немає.

Другий період, коли прокладали ходи на території Гадяча,  – це час Київської Русі. Про цей період також немає достовірної інформації.

Найактивніше копали підземелля в період Гетьманщини. Підземних споруд цього часу в Гадячі найбільше.

Останній період створення підземель – період Північної війни, так звані «шведські» ходи. Правда невідомо, чи шведи самі копали підземелля, чи використовували існуючі.

Структура ходів

Більшість із підземель прокладена в твердій глині і частково збереглась до нашого часу. Багато пошкоджено обвалами або при будівництві.  Ширина таких ходів коливається від одного до трьох метрів. У широких ходах через невеликі проміжки були ніші, а в одному виявлені дерев’яні рейки. Ходи мають два яруси. Перший розташований на глибині від поверхні до зводу 3-4 метри, а другий – 5-6 метрів. Один із ходів був укріплений дубовими перекриттями.

Виявлені і цегляні ходи, а зовсім недавно – справжнісінька цегляна підземна галерея, яка ще зовсім не досліджена.

За мінімальними оцінками, довжина ходів вимірюється кілометрами, за максимальними – десятками кілометрів. Окрім цих споруд, були й інші підземелля. Це підземна козацька в’язниця, льохи для зберіганні припасів і військової амуніції, гетьманської скарбниці  і найпотаємніші особисті сховки.  Уже виявлено декілька таких стародавніх підвалів. Вони датуються по цеглі і способу її кладки.

У наш час на одному з підземних ходів було побудовано приміщення банку «Україна» (нинішній суд). Наслідок не забарився – приміщення декілька разів руйнувалось.

Призначення

Враховуючи, що на території Гадяча знаходились українські гетьмани (які, звичайно ж, дорожили своєю безпекою) і велика кількість козацької старшини, підземні ходи забезпечували таємне пересування між різними важливими об’єктами: гетьманським палацом, урядовою канцелярією, судом, складами, церквами, оборонними об’єктами.

Інші ходи (потаємні) йшли за межі укріплень, служили для вилазок у ворожий тил або для можливої втечі. Ще одна частина – це найпотаємніші: у них ховали власне майно, найцінніші речі.

Підземне місто

Вимальовується така картина, що Замкова гора, і центральна частина міста, і навіть його околиці розташовані поверх ще одного міста – підземного. На сьогоднішній день воно зовсім не досліджене, є лише уривкова інформація. Дуже цікавим є хід, який згадується в древніх описах Гадяцької фортеці. Він цегляний, і його похила, зі сходами, частина веде за межі фортеці. Хід не пройдений, виявлено лише, де починаються сходи вниз. Один із випадково знайдених ходів повністю замитий ґрунтом. Періодично в різних місцях утворюються провали. Деякі старожили стверджують, що особисто бували в цих підземеллях.

Знахідки

Це і пернач полковника, і дорогі козацькі мушкети, і древні списи, і кинджали. Ще цікавіші історичні описи того, що не було знайдено. Це дорогий розшитий одяг, що належав І.Брюховецькому, йому ж належала бібліотека з древніх фоліантів у шкіряному переплетінні із дерев’яними обкладинками. На сьогоднішній день не знайдена частина військової скарбниці

Б.Хмельницького, яка зберігалась у Гадячі. Немало скарбів гадяцької старшини, доля яких невідома. Є ще й найцінніші артефакти, які шукали німці.

До гадяцьких підземель була прикута величезна кількість німців під час окупації. Кажуть, дослідження вели історики секретної організації «Аненербе». Шукали вони в наших краях древні артефакти. Але це окрема, значно ширша тема, яка виходить за межі нашої розповіді. 

P.S. Слід відмітити, що відвідування ходів, у разі їх виявлення жителями міста, несе реальну загрозу для життя. Підземелля не провітрюються, і може настати раптова втрата свідомості, та й загроза обвалу немала. Тому краще повідомити в такому разі працівників краєзнавчого музею.

Поза всяким сумнівом, підземний Гадяч є найцікавішим історичним об’єктом, який може бути поступово відновлений, а нас усіх чекають не лише екскурсійні маршрути, а й великі історичні відкриття. Завдяки їм  у Гадяча є перспектива  перетворитись на один із найбільших центрів підземного історичного туризму.

Олена Савченко (за інформацією краєзнавця Миколи Торяника)

Історія свідчить, що гетьман І.Брюховецький любив бувати вночі біля річки. Але ніхто не розумів, як він туди потрапляв. Виявляється, від гетьманської садиби вів потаємний підземний хід, що закінчувався в одному з підвалів поблизу тодішньої греблі. Цей хід був споруджений для можливої втечі гетьмана з міста.

Цікавими є підземні ходи с. Малі Будища. Їхня історія пов’язана з древнім  Гадяцьким Красногірським Миколаївським монастирем. Підземні келії та ходи служили місцем перебування «відлюдників» і для монастирських цілей. Вони протяжні, ведуть як у бік санаторію, так і в західному напрямку. Серед них є також цегляні і ті, що ведуть круто вниз, до Псла.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі