м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

Як не дати банку себе обдурити

як не дати банку себе обдурити15 березня – День захисту прав споживачів

В Україні із захистом прав споживачів погано майже в усіх сферах. Але якщо у випадку купівлі неякісного кефіру на вашому боці принаймні Держпродспоживслужба, то в разі отримання «неякісного» кредиту (наприклад, коли в рекламі обіцяли одне, а по факту ви отримали геть інше), пожалітися можна хіба в соцмережах.

Раніше фінпослуги входили до переліку сфер, «підзвітних» Держпродспоживслужбі. Але у 2011-му їх звідти викреслили, натомість мандату на захист прав споживачів не надали нікому іншому. Хоча майже в усьому світі – у 97 країнах зі 109-ти – цю функцію виконують регулятори фінансових ринків. Але в нас і Нацбанк, і Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку, і Нацкомфінпослуг, що опікується небанківським фінансовим сектором, наразі можуть хіба що погрозити фінустановам-порушникам пальцем і сказати щось на кшталт «так чинити не можна». Але реальних важелів впливу в них немає.

Тому розповімо про найрозповсюдженіші порушення прав українців при отриманні фінпослуг і чи можна від цього захиститися.

Свій до свого по своє

«Ви можете сплатити в касі нашого банку тільки оформивши нашу картку» – нав’язування послуг, мабуть, найрозповсюдженіший біль при отриманні фінансових послуг. «Свої» страхові, поліс яких обов’язково потрібно купити, якщо хочеш отримати кредит, чи ті нотаріуси, які мають виключне право на оформлення паперів для деяких банків (та й не лише для них), стали значною та звичною частиною бізнесу.

Із цим можна лише сперечатися і відмовлятися. Згідно з чинним законодавством банки не мають права нав’язувати споживачам будь-які послуги. Але, на жаль, без контролю зі сторони регуляторів не соромляться це робити. Отож, якщо вам не вдалося переконати менеджера в тому, що він порушує закон, ви можете тільки залишити відгук у книзі скарг й обрати іншу фінустанову.

«Вітер змін»

Уявіть ситуацію: ви оформили безвідсоткову розстрочку на продукт, а насправді з неї нарахували чималі відсотки. Або ж ви брали довгостроковий кредит під один відсоток, а під час користування ним дізналися, що відсоток став вище. Пояснити зміну умов договорів по готівковим чи картковим кредитам до завершення їхньої дії можна хіба що недобросовісністю того, хто надає послуги. Але, на жаль, це дуже розповсюджене порушення зі сторони фінустанов. Раптова зміна ставки по кредиту, комісії, ліміту, умов погашення й повідомлення клієнту вже по факту зміни (або й поготів штраф за порушення нових умов) – не унікальна ситуація.

Зміна умов договору в односторонньому порядку, без попереднього повідомлення та згоди клієнта, – протизаконна дія банку (регулюється Цивільним кодексом України). Банк повинен обов'язково повідомити клієнта про зміни умов договору і дати можливість відмовитися від такого продукту (без додаткових штрафів тощо). Якщо клієнт згоду не надав, дії банка вважатимуться порушенням законодавства із захисту прав споживачів. Але довести це наразі можна лише через суд.

20 пишемо, 60 запам’ятовуємо

Скільки разів ви бачили рекламу кредитів під 0%, 0,1%, 1%? Зрозуміло, що таких кредитів насправді не існує – так звана ефективна (тобто реальна) ставка за споживчими кредитами, наприклад, коливається переважно в районі 100-120% річних. А «Гроші до зарплатні», які пропонуються на кожному кроці, обійдуться у 1400-1600% річних. Але про це ніхто не каже, водночас реальна вартість буде прихована в різноманітних комісіях – за користування, за погашення, за «прострочку» в один день і так далі. На жаль, такі оманливі оголошення часто зустрічаються в рекламі фінансових продуктів і послуг. Хоча в багатьох країнах за недобросовісною рекламою регулятори наглядають особливо пильно. Адже некоректний розрахунок виплат по кредитах може спричинити серйозні проблеми зі платоспроможністю громадян, а отже й негативні економічні та соціальні наслідки.

Що можна зробити сьогодні? Тільки одне – дуже, ну просто дуже уважно читати договір. Хоч вимога розкривати повну вартість продуктів існує від часу ухвалення закону «Про споживче кредитування», повноважень карати за порушення жоден регулятор наразі не отримав.

Вам дзвінок!

Використання персональних даних – проблема не тільки споживачів фінансових послуг. І хоча сам процес збору врегульований законодавством, використання й передача персональних даних клієнтів донині «сіра зона»: наче й не можна, але напряму ніким і нічим не забороняється. Клієнти фінустанов відчувають наслідки цього, коли раптом стають «клієнтами» колекторських компаній, які іноді отримують від фінустанов не лише паспортні дані й телефон (що теж протизаконно), а й домашні адреси, номери машин, імена родичів тощо.

Як із цим боротись – подати до суду за неправомірну передачу персональних даних. Але є велика ймовірність, що фінустанова виграє таку справу, адже десь у договорі дрібним шрифтом було написано, що фінустанова таки може використовувати персональні дані на власний розсуд.

Виносити не можна

Скільки разів вам доводилося квапливо читати договір перед самим підписанням, не маючи можливості спокійно, вдумливо, а в ідеалі із залученням юриста його почитати й проаналізувати? Серед наших фінустанов дуже розповсюджена практика: виносити договори за межі відділень заборонено. Хоча жодного законодавчого підґрунтя така заборона не має. Єдине, чим можна її пояснити, – бажання фінустанов зробити деякі спірні пункти в документах максимально «непомітними».

Єдине, що можна зробити у такій ситуації – це сперечатися до останнього, що закон не передбачає такі заборони, або просто відмовитися від послуг фінустанови, яка практикує такий підхід до ознайомлення зі своїми документами. Можна спробувати привести із собою юриста або щонайменше скинути йому фото документа. Проте не всюди дозволять і це.

Будьте фінансово грамотними!

«БМ»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі

Оголошення