м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б
Банер 728 х 180 шапка шилович
Банер 728 х 180 шапка Люкс Авто
Банер 728 х 180 шапка ПанАвто
Банер 728 х 180 шапка МЕД

Це велике щастя – мати «багатющу» родину…

сімя ЧовганІз дитинства я була переконана, що найперше покликання жінки – материнство, народження дітей, адже сама виросла у багатодітній родині. Та зараз, живучи в активному ритмі, у суспільстві, яке постійно перебуває під економічним, фінансовим тиском, багатодітні родини стали скоріше винятком, ніж традицією. Зараз далеко не кожна родина наважиться на такий відповідальний крок. Та мені дуже приємно, що в нашому місті та районі є такі жінки-матері, які присвячують своє життя дітям, дарують життя не одному малюку, не сплять тисячі ночей та переживають кожною клітиночкою свого тіла за майбутнє кожної народженої та вихованої дитини. Вже за ці якості їх можна назвати героїнями.

Нагадаю, 14 січня під час апаратної наради, стало відомо про присвоєння звання «Мати-героїня» Світлані Човган із с. Качанове. Вона мама шістьох дітей – двох хлопчиків і чотирьох дівчаток.

Тому візит у велику родину Човганів відбувся у найближчі вихідні. У затишній оселі намагалася збагнути, як у бурхливому сьогоденні бути і залишатися гарним прикладом для дітей та й для нас з вами.

« А секрету тут ніякого немає, – говорить мама Світлана. – Головне – це віра. Віра в майбутнє, підтримка з боку найближчих тобі людей, в моєму випадку це міцне плече чоловіка».

На початку розмови привітна господиня розповідає, як познайомилася із чоловіком, а зараз вже головою родини та татом шести дітей – Леонідом Човганом.

«По закінченню Гадяцької школи №2 вступила на навчання у школу бджільництва, там і познайомилася з майбутнім чоловіком. Усе складалося, як кажуть, «як книжка пише»: покохалися, одружилися, переїхали у село Качанове, і скоро на світ з’явився наш перший хлопчик Артем. Зараз йому 25 років, він тато трьох синів. Далі, через шість років, пішли дівчатка: Аліна, зараз їй 18 років, Юлі 16 років, Ані 14 років. Двоє старших доньок навчаються у Зіньківському професійно-технічному училищі: Аліна на кравця, а Юля на кондитера. Аня у нас творчо обдарована особа, тож вона навчається у музичній школі. Молодшому сину Даніілу 11 років. І «родзинкою» нашого сімейства є найменша донечка Наталочка, їй 8 років. Обоє навчаються у Качанівській школі».

Зі слів жінки, вона постійно мама-домогосподарка, адже, маючи скількох дітей, треба тримати в порядку і оселю, і господарство. До 2019 року тримали три корови, зараз залишили одну. Чоловік нарікає, що підтримки з боку держави немає, пасовища у селі переорали, тож худобу випасати просто ніде. Крім корови, у невеличкому підсобному господарстві є домашня птиця та город.

Дітей виховують в строгості та любові. Помічників вистачає, діти не лінуються, допомагають батькам по господарству. Дівчата і корову подоять, коли треба, хлопці займаються заготівлею сіна та інших кормів.

У цій родині є девіз: «Слово батьків – закон».

сімя Човган

Як розповідає сам голова сімейства, виховувався він у багатодітній родині, має двох братів і трьох сестер, тому для нього велика родина – то не дивина. Сам Льоня до Гадяча на навчання приїхав із Харківської області. Спочатку працював у місцевому колгоспі, а після його розпаду влаштувався на посаду оператора на одному із підприємств у Качановому, де й зараз продовжує працювати. Те, що є батьком шістьох дітей, пишається, каже, що дуже любить, щоб в оселі лунали дитячий гамір та сміх. Із гордістю розповідає, що Човгани мають прекрасну традицію – влаштовувати всі родинні свята у великому сімейному колі.

«Зараз, коли сусіди приходять до нас на свято, по-доброму заздрять, що в нас такий гурт дітвори, вже й онуки в гості їздять. Це велике щастя, мати багатющу родину», – каже «тато-герой».

На закінчення нашої неквапливої розмови Світлана зізнається, що головне і найважче для жінки – це витримати той період, поки діти маленькі, а вже далі стає легше в усьому. Виростають помічники, і зараз підросли дівчата, яких привчала до праці змалечку, а чоловік хлопців муштрував, щоб були хорошими, роботящим господарями.

Усіх дітей Світлана народжувала у нашій районній лікарні, навіть не думала їхати десь в інше місто.

«Кожні пологи проходили, ніби на одному диханні, адже кожну дитину чекали, наче первістка. Згадую, що при виписці щоразу медперсонал запрошував по чергову дитинку, так і ставалося. Ось уже вісім років промайнуло, як забрали маленьку Наталочку, та я не зарікаюся… Чоловік каже, що вже засумував за маленькими дітьми…»

Дівчата майже в один голос сказали, що будуть брати приклад з мами, це почесно й гордо, і що в майбутньому і про них також згадають в газеті.

Любов Шкрьоба, Олександр Товстий.

Від імені колективу редакції вітаємо Світлану Човган із присвоєнням почесного звання «Мати-героїня». Бажаємо її родині сімейного затишку, благополуччя та здоров’я.

ФОТО

Сім’я Човганів (зліва направо): Аліна, Данііл, Світлана, Наталка, Леонід, Юлія. На жаль, на фото немає найстаршого Артема і 14-річної Ані.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі