м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

Виховання улюбленця, починається з тебе

дресирувальникЯкщо у вас є собака або ви вирішили його завести, прочитайте це інтерв’ю. Наш співрозмовник — дресирувальник із 25-річним стажем, гадяччанин Олег Шиян.

Чому дресирування?

Я ще із дитинства любив собак, вдома був собака Амур, якого мені у 7 років подарував тато. Почав на ньому пробувати свою дресировку. Дивився на сусіда, який так граціозно йшов із своєю вівчаркою на повідку і мріяв, що буду також водити свого улюбленця. Коли закінчив школу прийшов час йти до армії. Призваний був на строкову службу у прикордонні війська. На базі прикордонного загону, що базувався у Великих Мостах, діяла школа інструкторів службових собак. У 1994 році я, не вагаючись, розпочав навчання. У цій же частині мене перевели служити в центральний розплідник собак прикордонних військ України, де я і пробув до кінця служби. По її завершенню, закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут по спеціальності зооінженер. І вже далі моя професійна робота була пов’язана із цими розумними та відданими тваринами. Працював у Києві. На даний час, так склалися обставини, що повернувся у рідне місто, але дресирування залишилося моїм хобі.

Ви дресирували різні породи. Можна визначити кращу?

У кожній породі є свої плюси і мінуси. Одним, подобаються маленькі собачки, іншим — великі. Хтось бере для охорони, хтось — для статусу, а хто просто для краси. Тому визначити кращу породу, не зможу. Багато залежить від того, для чого собака буде використовуватися. Є, звичайно, різні рейтинги — за інтелектом, кмітливістю...

От, наприклад, азіатів вважають «твердолобими». Але, якщо попрацювати з ним — це дуже розумні собаки. Те ж саме стосується стаффоширдських тер’єрів, пітбулів. Добермани дуже вперті. Недарма ж кажуть, що доберман — це не порода, а діагноз. Все від людини залежить. Собаки схожі на своїх господарів.

Коли потрібно починати дресирувати та як відбувається цей процес?

Починати потрібно щойно ви забрали цуценя від мами. Це дуже нелегкий процес, але його треба пройти і витримати разом. Найперше — це адаптація та соціалізація, щоб собака не боявся сторонніх людей, автомобілів, чув різні звуки. Якщо його зачинити у дворі, він знатиме лише один свій маленький світ. Також улюбленця треба й хвалити, треба бути до нього ласкавим. Коли неправильні речі якісь робить, треба, звичайно, підвищувати інтонацію. Можна навіть скрутити газетку в трубочку і шльопнути нею по дупі. Руками або ногами бити ніколи не можна. Карати, лише тоді, коли впіймали на гарячому, після — немає сенсу.

Дресирування починається із першого погляду, можу сказати і, навіть, із запаху. Беру собачку, знайомлюся з ним та його господарем. Тобто не починаю його відразу смикати, вчити. Ні, знайомимося, гуляємо. Собака, доречі, любить, коли з ним дуже багато гуляють. І для нього набагато ближча навіть не та людина, яка годує, а яка багато з нею гуляє. А потім вже починаємо, власне, дресирування — через кілька днів, коли собака впускає мене у свій простір. Особливо, якщо у вас великий собака, серйозної породи — потрібно починати із загального курсу дресирування. Якщо ж почати відразу з захисту, він буде просто некерований. Ніколи не можна допускати таких помилок, щоб у майбутньому не було проблем.

Чи повинен господар бути присутній на заняттях?

Коли сім'я бере собаку, той сам визначає, хто для нього буде головним. Іноді я сам дресирую собаку, а потім долучаю господаря. І кажу — «роби, як я». Він бачить, як я працюю і повторює мої дії. Інакше собака його не сприйматиме. Справа в тому, що в дресируванні багато дрібних нюансів. У книжках описані загальні поняття: це потрібно робити ось так, смикати так, посадити, покликати. А щоб собака все правильно робив, щоб він підлаштовувався під господаря, треба його відчувати. Ніхто ж не напише книгу саме про вашого собаку, адже кожна «індивідум».

Скільки часу потрібно?

У середньому — хоча б півтора місяці. Але тренуватися потрібно кожного дня. Також кожного дня собаку треба привчати до легких команд, до повідка, намордника, іграшки. Вони, як і люди, — зовсім різні і несхожі один на одного. Для собаки ти повинен бути не просто другом, а, як би це правильно сформулювати, другом, але трохи вищим за статусом?

Можна дресирувати собаку самому, не вдаючись до послуг дресирувальника?

Звісно, адже кожен день ви звертаєтеся до улюбленця на її ім’я, а це вже початок дресирування. І так поступово привчаєте її до порядку, звичок та іншого, із часом або вона вас слухає або ні. Зараз є велика можливість - Інтернет. Я також постійно з цікавістю стежу за новинками дресирування.

Як ви ставитесь до того, що собак водять без намордника?

Дивлячись, якої породи собака. Бувають такі, що їм намордники не потрібні, об них хоч руки можна витирати, домашня цяцька така. Але господар повинен знати, чого чекати від улюбленця, наприклад, коли він дресував його на охорону, полювання, то собака може спрацювати і на вулиці. Або, скажімо, тварина бачить більше двох чоловік, що йдуть вам на назустріч, починає гарчати, це також перший дзвінок, що без намордника гуляти не треба, навіть короткий повідок не завадить.

На завершення бесіди Олег із посмішкою згадав вихованих ним улюбленців, всіх поіменно назвати не зміг, говорить, було досить багато. Та кожен залишив у його душі трепетні спогади. Наш співрозмовник також додав, що відданішого товариша, ніж собака, на світі немає.

Спілкувалася Любов Шкрьоба.

Фото взяте із особистого архіву Олега Шияна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі

Оголошення

  •  18.09.2019
  •  18.09.2019
  •  18.09.2019
  •  18.09.2019
  •  18.09.2019