ЯК КАНДИДАТИ В МЕРИ МАНІПУЛЮЮТЬ ПРОБЛЕМАМИ ГАДЯЧАН

Стартував виборчий процес. І хоч ще не всі кандидати встигли зареєструватися, проте деякі із них вже встигли розпочати агітацію і масштабну роздачу обіцянок. Наприклад, один із кандидатів на посаду міського голови у соцмережах активно «допомагає» гадячанам побороти ПрАТ «Гадячгаз» – щоб звільнитися із рук монополіста, пропонує взяти на баланс газові мережі.

«Користуються нашою трубою, ще й на нас заробляють. Вони ж прокладені за наші гроші, то давайте заберемо і більше не будемо залежати від монополіста! Не буде газових відключень, через вигадані аварійні ситуації. Ніхто не зобов’язуватиме укладати договори на технічне обслуговування, яке по факту не проводять…» – приблизно такі меседжі з відтінком популізму доводиться чути від політиків, зокрема й місцевих, гадяцьких. Мовляв, оберіть мене мером, а я вам допоможу із газовими питаннями. У приклад наводить Мукачево, де в 2017 році рішенням сесії міської ради повернули газові мережі на баланс міста, щоб не платити за «трубу»… Та насправді все не так просто, як описують і повернути собі свої ж труби не достатньо для того, щоб не залежати від «Гадячгазу».

Тому, для того, щоб ви не «велися» на пусті передвиборчі обіцянки, ми спробуємо пояснити що і як.     

За «трубою» доведеться «доглядати»

Справді, більшість газопроводів експлуатують, або використовують на правах господарського відання або ж управління газорозподільчі підприємства. Але не треба забувати, що саме газорозподільні підприємства (у нашому випадку ПрАТ «Гадячгаз» стежать та повністю відповідають за трубопровідні системи. Під поняттям «експлуатація газорозподільних трубопроводів» мова йде не про отримання прибутку за рахунок володіння газовими мережами, як багато хто помилково вважає, а про комплекс технічних заходів, що забезпечує підтримку газопроводів і споруд на них у працездатному стані і робить можливою безаварійну та безперебійну доставку природного газу споживачам.

Насправді «забрати» назад трубу, яку прокладали спільними зусиллями сусіди на рідній вулиці, практично неможливо. Адже бути власником газової мережі недостатньо. Газопровід потрібно обслуговувати, а просто так передати обслуговування в «інші руки» не можна. Для цього потрібно отримати ліцензію на розподіл газу і виконати ряд умов. Зокрема, забезпечити цілодобову роботу аварійної служби, найняти фахівців для забезпечення безперебійної роботи та ремонту обладнання, створити сервісні служби для клієнтів тощо. Якщо, суто теоретично, виконати всі ці умови, то витрати залишаться приблизно такі ж, як і раніше.

Мукачевська історія

Дійсно, в мережі є інформація про те, що в закарпатському місті Мукачево у квітні міська рада прийняла рішення, згідно з яким повернула собі у власність майно газорозподільної  мережі «задля недопущення необґрунтованого та безпідставного безоплатного використання майна (підвідної газової мережі) територіальної громади», йдеться у документі. Також у рішенні йдеться про підготовку експертної оцінки вартості газових труб та обладнання для того, щоб у майбутньому передати їх в оренду через конкурс.

У тому ж 2017-му, в міськраді Мукачево у повідомленні регіональним ЗМІ натякали, що завдяки поверненню газогонів міська влада зможе контролювати розмір тарифу на розподіл газу, а то й зовсім таку оплату відмінити… Але, судячи із офіційних повідомлень на сайті АТ «Закарпатгаз», станом на 2020 рік, абонаплата досі не відмінена.

Ситуація у Мукачеві, на перший погляд, прецедент для країни, але що ж це означає насправді? Насамперед варто зазначити, що рішення міськради на практиці досі не реалізоване. Досі триває робота щодо інвентаризації об’єктів та процес оцінки вартості газових мереж міста. Конкретні терміни – коли ж таки слід очікувати завершення інвентаризації та оцінки – не відомі.

На одному із засідань Закарпатської обласної ради зафіксували у протоколі, що «депутатський корпус Мукачевської міськради убезпечив мешканців міста від будь яких спроб олігархів і влади обдирати містян, стягуючи з них незаконну абонплату за газ». У той же час,  запропонували створити, , альтернативу АТ «Закарпатгаз» – комунальне підприємство «Закарпатгазпостач», яке б взяло в управління усі газові мережі, що перебувають у власності місцевих громад. Але в підсумку нічого не вирішили і не створили.    

Чи може місцева влада створювати свої комунальні газові підприємства?

Виявляється, це не так просто. Згідно з Кодексом газорозподільних систем, експлуатацію газорозподільних мереж (ГРМ) здійснюють виключно оператори ГРМ. І для цього треба отримати ліцензію на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язану з його розподілом. А ще, наявність двох операторів ГРМ на одній території ліцензійної діяльності заборонено.

Стає зрозуміло – все лише в теорії. А на практиці одного рішення органу місцевого самоврядування замало. Адже треба ще отримати ліцензію на роботу від регулятора – НКРЕКП. А до того – погодити розмежування газових мереж. А ще – набрати у штат фахівців по обслуговуванню газогонів. Словом, тут видно перспективу і дуже тривалу організаційну роботу, не уникнути і суттєвих фінансових затрат, які в підсумку стануть додатковим тягарем або для бюджету міської ради, або ж ляжуть на плечі споживачів газу. За рахунок тарифу на газ комунальне газове підприємство може покрити поточні витрати, як от фонд оплати праці, технологічний газ. А от щодо капітальних інвестицій – придбання приміщень, меблів, техніки – тут міській владі доведеться шукати додаткові ресурси (або ж закласти їх у тариф для підприємств).

Можливо саме через усі ці нюанси більше повідомлень про наміри повернення газових мереж у власність міст чи створення комунальних газових підприємств в Україні й не зафіксовано.

Регіональні журналісти цікавились у міського голови Мукачево чи готовий бюджет міста до витрат на поточне обслуговування об’єктів газової мережі замість споживачів або замість газового підприємства? У відповіді почули, що поки газова мережа не передана на баланс громади, її обслуговування здійснюється мукачівським відділенням ПАТ «Закарпатгаз» за власні кошти.

Тож, наразі питання досі не вирішене. Міській владі Мукачево ще не вдалося здати власне газове майно в оренду, оскільки на обслуговування газомережі треба ліцензію, якою у найзахіднішій області володіє лише одне підприємство – АТ «Закарпатгаз».

Підсумуємо. Бути «власником» газової мережі недостатньо. Власне це ми бачимо на «мукачевському» прикладі. Пам’ятайте, що газопровід потрібно обслуговувати, а просто так передати обслуговування в «інші руки» не можна. Для цього потрібно виконати ряд умов: забезпечити цілодобову роботу аварійної служби, найняти фахівців для забезпечення безперебійної роботи та ремонту обладнання, створити сервісні служби для клієнтів тощо. І все ж, суто теоретично, альтернативні газорозподільні підприємства, які замінять облгази, створити можна. Та все ж «забрати» назад трубу, яку прокладали спільними зусиллями сусіди на рідній вулиці, практично неможливо.

Будьте всебічно обізнаними! І, щоб не відчувати себе обманутими після виборів, не вірте необґрунтованим обіцянкам. Більшість із них так і залишаться популістськими обіцянками – цяцянками.

«Базар Медіа в Україні»