Сьогодні покровителів шлюбу святих Петра і Февронії; шукаємо веселку і що таке щастя
Сьогодні день пам’яті святих князя Петра і княгині Февронії Муромських, яких Православна Церква вважає покровителями шлюбу. Петро був князем, а Февронія – донькою бортника, займалась цілительством. Якось Петро важко захворів – все його тіло вкрилося ранами, які неймовірно свербіли й гноїлися. Жоден лікар йому не міг допомогти. На кордоні князівства, в лісовій глушині князівські слуги натрапили на невеличку хатинку в якій мешкала Февронія. Дівчина погодилася вилікувати князя за однієї умови: він візьме її за дружину.
Звісно, той одразу ж погодився, хоча насправді й гадки не мав брати шлюб з простолюдинкою. Утім, Февронія виявилася теж не ликом шита. Вона завбачливо залишила на його тілі одну малесеньку виразку, й поки Петро доскакав до княжого палацу, хвороба поновилася. Тож мусив князь знову вертатися до Февронії. Цього разу він виконав свою обіцянку, а дівчина його вилікувала. Потім було ще багато чого цікавого: їхнє спільне князювання в місті, бунт місцевих бояр, невдоволених мудрістю князевої дружини, вислання, повернення, тиха старість і смерть в один день і в одну годину. В усій цій цікавій (і до речі дуже реалістичній) історії, поза сумнівом, головною особою є саме Февронія – жінка надзвичайно мудра й розважлива.
Цього дня підмічали: якщо після короткочасного дощу з’явиться веселка, розфарбовуючи небо з півночі на південь, а її червоний колір найяскравіший – на негоду. Вода в річці піниться – за день чекай дощу, чорніє – буде буря. Літній ранковий туман віщував ясну й гожу погоду.
З іменинами вітайте Петра, Єфросинію, Миколу, Василя.
17-ий місячний день. Місяць у Водолії. Можливо, для когось дуже щасливий день, а для когось – і не надто. Хоча, що таке щастя? Коли у Ґете запитали, чи було його життя щасливим, він відповів: «Так, я прожив щасливе життя». А за мить додав: «Але я не пригадую жодного щасливого тижня…» І ще: «…біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство… а від часу й нагоди залежать вони!» Це вже премудрий Екклезіяст (9:11).
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1887 та 1912 році: +8,3; а найтеплішим у 1999 – +35,0.
