Вітаємо з Великоднем !

З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть наші найкращі вітання і побажання Божого благословення, здоров’я і добробуту!

Бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжували вас і ваші родини, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної України. Нехай радісні Великодні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на вашому життєвому шляху. Христос воскрес!

Великдень не даремно називають найсвітлішим святом у році. Ми з нетерпінням і трепетом чекаємо цей день: хтось, щоб закінчити сорокаденний піст, хтось поласувати традиційною випічкою, хтось, щоб прикрасити пасхальні яйця і почути довгоочікуване “Христос Воскрес!”.

Виникнення і становлення свята Великодня

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні “бабки” і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Іудеї пов’язували святкування Великодня зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це теж задовго до народження Христа. Що стосується самого слова “пасха”, то в перекладі з староєврейського воно означає “позбавлення” або “проходження”. Християни вклали в це свято інший сенс, і пов’язували Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Таким чином, святкування Великодня спочатку було зовсім не пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, було позначено головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. З часом Пасха стала головним християнським святом.

Народні великодні обряди та традиції

Велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий Четвер. Це був цілий ритуал. До нагоди першої стрижки матері навіть спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

У народі вірили, що в ніч на Великдень можна побачити своїх померлих родичів. Але розмовляти з ними категорично заборонялося – для цього було кладовище. Вважалося, що в ніч перед Великоднем прокидається вся нечиста сила і вона стає особливо небезпечною. Люди боялися поодинці виходити на вулицю, і в церкву йшли великими групами.Сільські жителі любили познущатися над нечистою силою. Вони виходили на перехрестя і катали по дорозі пасхальне яйце – чорти повинні були з’явитися і станцювати. Багато обрядів у цей день було так чи інакше пов’язане з нечистою силою. Так, вважалося, що під час ранкової служби можна легко розпізнати чаклунів: досить озирнутися назад, все чаклуни стоять спиною до вівтаря.

Особливе місце у всіх великодніх ритуалах займало Сонце. І це ще один зв’язок Великодня з язичництвом. Люди виходили на пагорби вартувати Сонце і спостерігали схід через уламок скла – тоді здавалося, що раннє Сонце “танцює”.

Вважалося, що ворота в рай у Великодній день відкриті, тому старі люди мріяли померти саме в цей день. Люди вірять, що їжа, освячена в церкві, має цілющу силу і може допомогти в скрутну хвилину. Старі люди вирушали в церкву рано вранці, щоб встигнути на початок служби. Молодь підходила після світанку. Дівчата вбиралися в свої кращі вишиванки, одягали вінки і намиста. Незважаючи на те, що в цей день тужили за покійними, все ж Пасха вважалася світлим і життєствердним святом.

Звичайно ж, центральними великодніми предметами були яйця або писанки. Існував ритуал обміну крашанками, а також яйце “катали” по могилках (щоб душі померлих знайшли спокій) і городу (щоб привернути багатий урожай).

“Христос воскрес!” – лунає на світанку. Вітати одне одного – христосуватися – люди починають відразу після пасхального богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками. 

Прийнято в цей день поминати померлих родичів або тих, про яких невідомо зараз нічого. Якщо сім’я все ще очікує зниклих членів, то слід заховати в сухому теплому місці шматок паски і три яйця. Все це треба прикрити висохлою материнкою, яка є символом одвічної надії. Або після обіду піти на могилку до рідних і пригостити їх святою їжею.

Існує думка, що на Великдень не можна працювати, однак церква не забороняє в цей день працювати тим, хто в силу обставин знаходиться на своєму робочому місці. Незважаючи на те, що строгих обмежень на роботу у Великдень немає, священнослужителі рекомендують відкласти домашні справи на інший день.

“БМ”