Нині святого Матвія; хто збиратиметься в табунці, хто боятиметься груди, та про що зовсім не варто журитися.
Церква в передостанній день осені вшановує євангеліста Матвія, одного з дванадцяти апостолів і найближчих учнів Ісуса, автора першого канонічного Євангелія – від Матвія. Ім’я Матвій перекладається як «Дар Божий». Про цього апостола відомо не так вже й багато. Левій Матвій був митарем або, кажучи по-сучасному, податківцем. Ця професія відома з давніх часів: податки – один із стовпів, на яких стоїть держава. Податківець завжди був поміж двох вогнів: правителі вимагали безперебійних надходжень до казни, а простий люд, з якого ті ж таки податки збиралися – ненавиділи митарів тихою ненавистю.
До того ж, митарі в Стародавній Юдеї перебували на службі у римського прокуратора Юдеї (по суті в окупантів) і вважалися зрадниками. Спілкуватися з митарями було не тільки не бажано, але й грішно. Матвій спокійно займався своєю справою, аж поки його не помітив Христос і не покликав за Собою. Чоловік, наче все життя тільки того й чекав – встав і пішов услід за Спасителем, не питаючи, «куди» й «навіщо». За переказами, євангеліст Матвій загинув мученицькою смертю, проповідуючи Слово Боже чи то в Ефіопії, чи то в Грузії.
Як би хто там на чому не приїжджав – Михайло на білім коні чи Ганна на рябій кобилі, але тільки відсьогодні остаточно замерзає земля. Наші пращури казали: «На Матвія кінь боїться груди», «На Матвія горобці збираються в табунці». Хоча, могла цього дня бути і відлига. Тоді казали: «На Матвія зима потіє».
Апостол Матвій є покровителем всіх бухгалтерів, податківців, митників і фінансистів.
Іменинники сьогодні Матвій, Михайло, Іван, Микола, Віктор, Василь.
3-4 місячні дні, Місяць у Козерозі. Зазвичай третій місячний день матеріалізує всі ті тенденції, які були закладені під час нещодавнього нового Місяця. Сьогодні й завтра “матеріалізація” відбуватиметься з особливою силою й очевидністю. Всі сили потрібно буде спрямовувати на пріоритетні задачі, які будуть розв’язуватися впродовж трьох тижнів — ресурсів — як зовнішніх, так і внутрішніх — вистачить. Що не даватиметься — те й не треба: не журіться з того приводу. Й майже народна мудрість наостанок: “Розділена радість — подвійна радість. Розділене горе — половина горя”.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1915 – -19,4, а найтеплішим у 1898 – +12,6.
