Сьогодні праведного Христофора; що закопати в городі та як поводитися під час вселенського потопу.
Церква сьогодні вшановує преподобного Христофора Римлянина. Цей святий вже у зрілому віці постригся в ченці в монастирі преподобного Феодосія Великого в Палестині поблизу Єрусалима і згодом зажив слави великого аскета. Вдень він працював, а вночі ревно молився в печері преподобного Феодосія. Минуло 11 років. Якось він зайшов до печери і побачив двох осяйних юнаків, котрі запалювали золоті лампади. На запитання Христофора, що вони роблять, юнаки відповіли, що це лампади преподобних, які колись служили Богові. «А моєї лампадки тут немає?», – обережно запитав Христофор.
«Ні. Працюй і молись, можливо й твоя буде», — відповіли ангели. Тоді чернець пішов у Синайську пустелю і ще 50 років самовіддано молився. Одного разу він почув голос, який наказував повернутися йому в рідний монастир аби упокоїтися поряд зі святими отцями. Таким чином, засяяла й лампада преподобного Христофора.
О цій порі масово відлітали у вирій птахи. Наші пращури, побачивши в небі клин журавлів, приказували: «Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку!» При цьому годилося загорнути в хустину грудочку землі й тримати її до весни. Помітивши перших журавлів, що повертався з вирію, ту грудочку одразу закопували в полі чи городі. Це означало, що весна буде вельми щедрою.
Іменинники сьогодні Олександр, Іван, Павло, Данило, Єлизавета, Гнат.
“Вночі, коли я спав, було мені видіння, як із шаленством впали води і поглинули всю країну”, – записав у 1525 році Альбрехт Дюрер. З 1500 по 1520 рік 56 французьких авторів нагадували читачам про вселенський потоп. Один із них писав, що велетенська риба (алюзія на Ієроніма Босха), на шкірі якій зображені всі планети, викличе сильну грозу, в результаті якої й станеться вселенський потоп — посланий Господом за людські гріхи. Президент парламенту Тулузи навіть мав намір побудувати велетенський ковчег, аби врятуватися на ньому подібно до Ноя. Свідомість середньовічної людини була затьмарена страхом потопу, вселенського лиха, гніву Божого, який очікували якщо й не щомиті, то з дня на день. Саме страх, який виростав з високого рівня тривожності, був одним із потужних чинників, що спонукав до насилля — численних релігійних воєн, інквізиції, ворожого ставлення до чужинців — люди шукали крайнього, тобто винного. Нині страхи нікуди не ділися, натомість стали товаром споживання, який цілком підпорядковується логіці і правилам ринку. А в нас 13-14 місячна доба. Не втопіться в ілюзіях. Вигрібайте.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1893, 1968 – +4,3, а найтеплішим у 1909 – +31,9.
