Гадяцькому договору – 360 років

16 вересня 1658 року на козацькій раді поблизу Гадяча було укладено угоду про повернення козацького гетьманату до складу Речі Посполитої. Відповідно до цієї угоди мало постати Велике князівство Руське, яке поруч із Польським королівством і Великим князівством Литовським ставало третім суб’єктом Речі Посполитої.

Традиційно до цієї пам’ятної ювілейної дати у Червоному Куті відбувся фестиваль «Підкова козацької слави».  Цього року він був ще більш масштабним. На професійній сцені розгорнули чимале театралізоване дійство, виступ українського народного оркестру «Мамай» з Полтави, гуртів козацького бойового вишколу «Стрибожі правнуки», «Шпилясті кобзарі» , «Медовий полин». На чималій площі було організовано козацькі курені із частуваннями, справжніми козацькими розвагами, кухнею і майстер-класами.

Під час урочистостей відбулося підписання меморандуму про співпрацю щодо створення міжрегіонального туристично-рекреаційного кластеру «Підкова козацької слави» та відкриття  пам’ятного знаку, приуроченого підписанню Гадяцького договору (трактату). Вважається, що цей фестиваль, а відтепер і пам’ятний знак, сприятиме налагодженню тісних і добросусідських відносин між Україною, Польщею та Литвою.

Окрім цього, задля увіковічення ювілею знаменної події і підтвердження того, що договір був дійсно важливим, а його підписання визначальним в історії України, Польщі та Литви, була випущена спеціальна марка і відчеканена ювілейна монета, присвячена 360-річчю Гадяцького договору.

Оксана Кириченко

Гадяцький договір – українсько-польська мирна угода на противагу Московії, яку на козацькій раді підписали гетьман війська Запорізького Іван Виговський із посланником уряду польського короля Яна ІІ Казимира Ваза.

Згідно із статтями угоди, підписаної 16 вересня 1658 року, повинно було утворитися Велике Князівство Руське у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. У такому вигляді воно повинно було утворити федерацію у складі Польщі, Литви та України під егідою короля, що обирався. На чолі Великого Князівства Руського мав стояти пожиттєво обраний українським народом, але затверджений королем гетьман. До його повноважень належало командування збройними силами, посада київського воєводи, обов’язки першого сенатора на Наддніпрянщині. Козацтву, зокрема, гарантувалися давні права і привілеї, проголошувалися свобода православного і католицького віросповідання та свобода друку. Утім, Руське князівство не мало прав на самостійні зносини з іншими державами.

І хоча Гадяцький договір із певних причин не був реалізований, історичні дослідники вважають, що він гарантував Україні майже політичну незалежність.