Введення у храм Богородиці: традиції та заборони

У народі Введення називають третьою Пречистою. Перша була 28 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці), а друга – 21 вересня (Різдво Пресвятої Богородиці).

Про них говорять так: перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває.

Вважалося, що в цей день зима остаточно вступає в свої права.

Витоки свята

В його основі церковний переказ про введення Діви Марії в Єрусалимський храм. Згідно з ним, у V столітті бездітні Яким і Анна дали обіцянку – якщо у них народиться дитина, вони віддадуть її на службу Богові.

Господь Бог почув їхні молитви і подарував дочку. Коли дівчинці виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі.

Поставивши доньку на першу сходинку храму, Анна сказала: “Йди до Того, хто дарував мені тебе”. Без жодної сторонньої допомоги дівчинка піднялася високими сходами храму і була прийнята первосвящеником, який ввів її у “Святая Святих”.

Читайте: Якого числа Католицьке Різдво

При храмі Пресвята Марія жила майже одинадцять років і виросла глибоко благочестивою, в усьому покірною Богу, надзвичайно скромною і працьовитою.

Для християн має велике значення не тільки подія, згадувана у це свято, але і приклад, який подали батьки майбутньої Богородиці, залучивши свою дочку до Бога з самого раннього дитинства. Тим самим вони вказали їй істинний шлях у житті, який привів її згодом до того, що саме Марія була обрана Богом для спасіння людства як земна Мати Ісуса Христа.

Традиції на Введення

У цей день зазвичай встановлювався санний шлях, тому колись проводили цілий ритуал з пробним виїздом на санях. У сім’ї, де були молодята, збиралися гості, пригощалися за столом, а потім проводили їх на перше катання у санях із побажаннями щастя і благополуччя.

Також Ведення має особливе значення для жінок. Напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм судилося жити, і уві сні сподівалися побачити свій майбутній дім.

У ніч на Введення дівчата святили воду на водоймах. Воду набирали в глечики, розпалювали багаття, лили воду між вогню і промовляли заклинання, щоб приворожити хлопців.

На Введення господині обсипали своїх корів коноплею, обкурювали травами і змащували вим’я маслом, щоб молока було більше, а сметана була густою.

Люди вірили, що на Введення Господь відпускає на землю праведні душі подивитися на своє тіло, і тому померлі цього дня були присутні серед живих.

Заборони на Введення

Після Введення і до самого Благовіщення (7 квітня) не можна копати землю, щоб не порушувати її спокій і врожайність майбутнього року.

Зранку у цей день не можна ходити по чужим хатам – щоб господарі не нарікали, що ви принесли нещастя. Вважається, що на Ввведення, як на Різдво та Великдень, хто перший прийде до хати, той буде першим “полазником” – тим, хто приносить добро чи якесь лихо.

Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, та ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші.

Якщо ж увійде старий та немічний, та ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться.

Найгірше ж, коли першою до хати зайде стара жінка – то вже добра не чекай.

Недобре також, якщо хтось приходить у цей день щось позичати.

Прикмети на Введення

Введення прийшло – зиму привело.

Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави.

Як горобець нап’ється на Введення у бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави.

Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки – то люта зима буде.

Введенські морози ще зими не роблять.

Якщо на Введення морози – всі свята будуть морозні, а якщо тепло – то і всі свята теплі.

Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.