Із Флориди у Вельбівку: американці навчали місцевих дітей
Спробувати себе у живому спілкуванні з іноземцями, застосувати свої знання в іграх, конкурсах, змаганнях, театралізованих виставах, відкрити свої таланти і отримати неоціненний досвід. Це все змогли випробувати на собі діти, які відпочивали у ДОТ «Горизонт» під час першої зміни. Адже саме тоді до них у гості завітала група інструкторів-мовників із Сполучених Штатів Америки. Ми не могли проґавити цієї події і тому напередодні від’їзду американських гостей встигли із ними зустрітись.
Ми приїхали до табору після закінчення першої зміни, коли більшість дітей уже збиралися додому. Але, як виявилось, не всі – у відчинені двері одного із корпусів табору було чутно голосні пісні англійською. Для найдопитливіших і найактивніших дітей інструктори-мовники саме проводили один із останніх уроків. До речі, нам також випала нагода взяти участь у цьому веселому і водночас повчальному дійстві – нам вручили посібники і запропонували приєднатись. Звісно, що ми не відмовились. Урок проходив у цікавій формі: діти спілкувались із інструкторами ніби із друзями, а навчання сприймалося як гра.
Звісно, щоб не заважати, через час ми залишили урок. І поки чекали його закінчення, поспілкувались із Ольгою Беседою, директором Гадяцької спеціалізованої школи-інтернату ім. Є.П. Кочергіна (табір є структурним підрозділом школи).
«Перші два тури у таборі – мовні. Під час відпочинку діти удосконалюються у вивченні англійської і німецької мов. Подібне ми практикуємо два роки поспіль і дуже задоволені цим. Раніше із відпочиваючими працювали вчителі мовники школи-інтернату. А цього року ми запросили гостей із США. Щоправда, вони були у нас усього тиждень, але протягом цього часу діти отримали чималий досвід. Під час уроків розглядались різноманітні теми, які стосуються загальнолюдського життя та екології».
Як виявилось, саме в Гадяцький район група інструкторів приїхали зовсім не випадково. Одна із викладачів школи-інтернату Валентина Кобрак давно знайома із Любою Вортон (однією із інструкторів-мовників). Тому, знаючи, що група із її подругою завітала до України, вона, не вагаючись, запросила їх до нас.
Невдовзі, зробивши коротеньку перерву в уроці, мовники приєднались до нашої розмови.
В оздоровчий табір вони приїхали із Івано-Франківська. Там в одній із місцевій шкіл вони також проводили мовні зайняття. Серед іноземців українською володіє лише Люба, яка іммігрувала у США більше 20 років тому. Зараз її родина мешкає у Флориді. Вона розповідає, що на Івано-Франківщині мовні зайняття відрізнялись від тих, що у нас. Там учні займались усього півдня у школі, а потім йшли додому. Тут же мовники проживали поруч із дітьми у таборі і могли спілкуватись із ними безперешкодно із ранку і до вечора. Окрім загальних уроків, які тривали по 4 години щодня протягом тижня, були й індивідуальні зайняття. Майже ніхто не відмовлявся від можливості поспілкуватись із американцями в невимушеній атмосфері. Як стверджують інструктори, саме завдяки такому близькому спілкуванню діти стали більш розкутими.
«Ми прагнули до того, щоб наші уроки були не тільки повчальними, а й розважальними, – розповів нам Білл Вортон (Wharton), чоловік Люби. – Запевняємо вас, місцеві учні показали нам дуже хороші знання іноземної мови. Це приємно, адже ми маємо справу із учнями не спеціалізованої мовної школи…»
Усього у табір приїхали шестеро інструкторів. Але двоє із них не витримали «випробування» нашою мінливою погодою – Сьюзен Лоусон і її онук, 19-річний Майкл-молодший, на жаль, захворіли. Із їхньої родини із дітьми займався Майкл-старший, нині пенсіонер, раніше працював у компанії «Зірокс» («Xerox»). Зараз родина мешкає у штаті Теннессі.
Американці зізнаються, що хоч і не побачили всю Полтавщину, та все ж встигли закохатися у наші природні краєвиди. А після святкової вечері, якою пригощали на закритті зміни, вони обіцяли повернутися у наступному році ще. До речі, наші страви гостям дуже сподобалися, а ті, що смакували найбільше, вони збираються готувати і вдома.
Після ДОТ «Горизонт» інструктори-мовники на три дні поїдуть у Суми. А вже звідти повертатимуться додому. Але спілкуватися із своїми гадяцькими друзями не перестануть – усі обмінялися контактами і тепер будуть підтримувати зв’язок.
Оксана Кириченко, Олександр Товстий
Dear Oksana and Oleksandr, thank you very much for visiting with us at the Gorisont camp. And thank you for your wonderful article! I will share the article with all our friends! Have a great summer!