Початок року волонтери відзначили черговою поїздкою на схід
Минулий був не дуже важким для волонтерів та усіх нас: безробіття, інфляція, здорожчення продуктів харчування, комунальних послуг, запчастин до техніки, а також захмарні ціни на паливно-мастильні матеріали та ін. До вищезгаданого необхідно додати ще й байдужість чи втому окремих громадян, спад патріотизму серед молоді, а також абсолютну байдужість органів влади. Усе це неабияк відзначилось на волонтерському русі.
Проблеми, які виникали у нас перед плануванням чергових поїздок у 2016 році, вирішувалися дуже важко. Але, як кажуть, «світ не без добрих людей»; ще не всі втратили віру в добрі справи, й завдяки таким людям волонтерство як рух буде існувати. І неважливо, чим і кому ти допомагаєш, аби справи, які ти робиш, були на користь суспільству. Хтось допомагає хворим і немічним, хтось дбає про безпритульних тварин, а ми допомагаємо тим, хто, ризикуючи своїм життям, захищає нашу із вами свободу та незалежність.
На початок року запланували поїздку в Маріупольський район Донецької області.
Цього разу Ігор Кудінов, Євген Дудник та я, Андрій Смірнов, із гуманітарною місією та новорічними привітаннями з 3 по 5 січня знаходились в гостях у нашого земляка із села Вельбівка Сергія Рябоконя. До бійців цього батальйону ми добиралися близько 12 годин. Хочу сказати, що це була нелегка подорож: засніженість доріг, ожеледиця та значний час руху в темну пору доби – усе це неабияк втомлює водія.
На передову, у зону АТО, ми доставили воїнам різноманітні продукти харчування, предмети першої необхідності, запчастини до автотранспорту, а також малюнки, дитячі вироби та листи з побажаннями залишатися живими й неушкодженими.
Гостинність бійців завжди вражає своєю щирістю. Нас нагодували й виділили спальні місця для ночівлі. Але ми ще дуже довго спілкувалися з побратимами Сергія. Нам розповідали історії з власного життя та служби, ми міркували над сьогоденням і мріяли про майбутнє. У роті Сергія проходять службу люди із різних куточків України, але в колективі відчуваються доброзичливі стосунки між солдатами та офіцерами. За час перебування в батальйоні було зроблено багато фото з бійцями, військовою технікою та озброєнням, а також місцевим краєвидом. Бійці 2-ої роти підписали державний прапор для передачі його в музей с. Лютенька.
Бійці 42 ОМПБ через засоби масової інформації просили висловити слова великої вдячності Лютенській громаді – за гуманітарну допомогу, приватному підприємцю В. Козеру – за передачу двигуна до автомобіля «Фіат Дукато». Від волонтерів подяка Віталію Козеру за допомогу у ремонті автомобіля.
А. Смірнов
НА ФОТО
Зліва направо: А. Смірнов, командир взводу С. Рябоконь, Є. Дудник та Ігор Кудінов
