Давайте не перетворювати поминальний день на пиятику на кладовищі.

Дотримуйтесь справжніх традицій

Істинні традиції поминального дня(понеділок через тиждень після Великодня) уже давно забулися, і кожен відбуває його, як вважає за потрібне.

Від розмаїття штучних квітів на базарі цьогоріч просто рябило у очах. Здається, за останні роки  їх кількість збільшилась у кілька разів.

Ціни від 7 до 350 гривень, але це аж ніяк не відлякувало покупців. Слід зауважити, що у багатьох країнах взагалі не прийнято приносити такі яскраві кольори на місцях захоронення людей. Та й екології аж ніяк не сприяє та кількість пластику, яку навесні щороку виносять на смітники. Згадайте, не так давно наші бабусі до поминальних днів власноруч плели віночки із зелені, живих квітів та ниток. Чому ж ці традиції загубились?

Сьогодні багато священнослужителів проти пластикових прикрас на цвинтарях. УГКЦ навіть проявила екологічну ініціативу і пропонувала заборонити штучні квіти. А у деяких областях України вже давно заборонено не лише приносити на цвинтар штучні вінки, а й влаштовувати посиденьки біля могилок. Цвинтарем історично називається територія навколо храму. Тому і поведінка на кладовищі та в храмі не має відрізнятися.

Священики радять не перетворювати поминальний день на пиятику на кладовищі. На цвинтар не слід приносити спиртне, кажуть, поминати треба добром, а від горілки тільки зло. Узагалі, до кладовища необхідно йти після церкви. Підходячи до могили, необхідно перехреститися і помолитися за душу похованої тут людини. Також можна роздати милостиню, саме роздати, а не їсти її на кладовищі. Якщо поруч нікого немає, можна залишити на могилі яєчко, паску, цукерки. Також у поминальний день на могилі можна прибрати, якщо ви не встигли це зробити заздалегідь.

«БМ»