«Людина року – 2015!»

Закінчується 2015 рік. Рік сподівань і надій у світле майбутнє для нашої країни.  Для когось він був приємним і радісним, для когось – важким чи трагічним. Хтось зібрав усі сили в кулак і нарешті зміг втілити свої мрії у життя. А хтось ще й досі працює над наближенням до мети. Та дуже скоро це все лишиться спогадами минулого 2015-го.

Підводячи підсумки року, хочеться, щоб запам’яталося тільки найкраще. Тому пропонуємо відзначити тих, хто збагатив життя Гадяччини видатними подіями, тих, чий успіх шанований, тих, чиї досягнення визнані не тільки на районному рівні, а й на рівні України. Близько місяця на сторінках соцмереж ми разом із вами обговорювали і визначили кращих із кращих у кількох категоріях. Тож до вашої уваги загальноміський рейтинг популярності «Людина року -2015».

«Досягнення року»

13 травня 248 депутатів Верховної Ради підтримали законопроект про надання Гадячу статусу міста обласного значення. Із четвертої спроби і лише за три місяці ми досягли мети. Мрія стала реальністю завдяки одноголосній підтримці депутатів міської, районної та обласної рад. Але безсумнівно найбільше сил до цього приклав нинішній міський голова Володимир Нестеренко.

«Волонтер року»

Із цим званням виникли дискусії. Людські симпатії кардинально різнились і, обираючи найкращого, ми не змогли зупинитись на одній кандидатурі. Тому «Волонтерами року» за покликом серця вважатимемо: Едуарда Геруса, Андрія Смірнова, Володимира Цимбала, Світлану Пухир та Світлану Казьміну. Ці люди із самого початку АТО підтримують тих, хто несе службу на Сході. Не зважаючи на обстріли, доставляли і продовжують доставляти допомогу, гостинці та привіти із дому.

«Родина року»

Народних пропозицій із приводу даної категорії, зізнаємось, не надходило. Тому, редакційним журі було обрано сімейство Сивашів. Їх життя безсумнівно достойне прикладу для наслідування у вихованні дітей і міцності родинних зв’язків. Жодне культурне дійство чи міське свято не обходиться без присутності цієї родини.

«Милосердям року» одноголосно обрано Наталію Дорогань. Ця жінка, будучи членом громадської організації по захисту тварин «Врятуйте наші душі», безкінечно бореться за їх благополуччя. Саме від неї ми отримуємо безліч повідомлень із проханнями прихистити котика чи песика. Побільше б таких людей!

«Творчу особистість року» ми не змогли обрати одну, адже отримали кілька пропозицій, і усі заслуговують пошани та визнання. Отже, цьогоріч переможців у даній категорії три: школа сучасного танцю «Step by step» за виховання місцевих талантів, Микола Торяник за прекрасні аматорські фільми і Світлана Павлюченко за тематичну збірку віршів «Герої не вмирають».

Із «Підприємством року» визначитись було зовсім легко. Але знову ж таки переможець не один. Хочеться відзначити ті підприємства, які протягом року досягли помітних успіхів у роботі, збільшили обсяги та темпи росту виробництва, на яких не було допущено скорочення чисельності працюючих та які не мають заборгованості по заробітній платі та ще й податки сплачують в пристойних!!! розмірах. Таких у районі три: КСП «Зелений гай», ПВКП «АСК» і  Гадяцький вентиляторний завод «Горизонт», який цьогоріч, до речі, увійшов у десятку кращих заводів України.

Поки школи не визначились із кращим учнем цього року (конкурс відбудеться у кінці грудня), редакція вирішила відзначити званням «Учень року» випускниць Гадяцької спеціалізованої школи №2 ім. М. Драгоманова, які показали на ЗНО з української мови та літератури найкращий результат 200 балів (серед дев’яти одинадцятикласників Полтавщини) – це Дарія Мельник та Ірина Завгородня. 

Найбільшим «Відкриттям року», що минає, без сумніву стає відкриття швейного цеху.

Полтавська фірма «Ворскла» розширила свої потужності – із квітня 2015 року на критому ринку «Орбіта» розташували філіал швейного виробництва. Більше 30 жінок працевлаштовано, та й зарплата, кажуть, досить достойна.  

Визначити «Героїв року» було не просто, а виокремлювати когось одного якось не правильно. Адже людей, які підпадають під це звання, більш ніж достатньо. Це і наші діди-прадіди ветерани, воїни АТО, і молоді хлопці-призовники, які також готові захистити. Одним словом, Герої для нас усі ті, хто на межі життя і смерті боронив чи  боронить своїх рідних та неньку Україну. Шануймо їх!

«Пам’ять року»

Відзначаючи героїв, ми просто не маємо права забути про тих, хто, на жаль, уже навіки залишиться у нашій пам’яті. За два роки Гадяччина втратила шістьох своїх синів: Миколу Прудія (19 років, с. Великі Будища), Юрія Кириєнка (32 роки, с. Рашівка), Анатолія Лифаря (33 роки, с. Римарівка), Руслана Пономаренка (37 років, с. Осняги), Ігоря Жадька (39 років, м. Гадяч), Сергія Ільченка (40 років, с. Римарівка). Тож нехай пам’ять про них ніколи не зітреться з наших сердець.

«Базар Медіа в Україні»   

Щиро вдячні всім, хто не полінився і допоміг обрати людей, достойних носити звання «Людина року». На наше здивування, пропозицій було малувато, у той час як на різні конкурси просто таки завалювали своїми фото. Не люблять чомусь наші люди думати, хочуть, щоб уже готове подавали. Тож не ображайтесь, якщо когось забули чи не усіх згадали. Активнішими потрібно бути, шановні!