Коли освячуватимуть пасхальні кошики?

Гадяч:

Всіхсвятська церква: 14.00–19.00, по закінченню богослужіння – 3.30–5.00;

Свято-Успенський собор: 13.00–19.00, 4.00–6.00;

Церква св. Михайла: 15.00–18.00, 3.00–5.00.

Свято-Покровська церква, с. Соснівка: 4.30.

Свято-Троїцька церква, с. Вельбівка: 3.30.

Свято-Успенська церква, с. Лютенька: 3.00.

Cвято-Успенська церква, с. Веприк: 4.00.

Закуску – у кошик, а пляшку – на стіл…

Що святити на Великдень? 

Цим питанням із року в рік цікавляться всі українці, але так і несуть до церкви все, що підкаже фантазія. Священики кажуть, що у великодніх кошиках бачать фрукти, солодощі, спиртні напої, мінеральну воду, соки, оливки, різноманітні приправи та інші продукти, які не мають жодного стосунку до свята Пасхи. Це неповага до традицій та нерозуміння символів. Не потрібно класти у святкові кошики і кухонні прибори, як-от ножі та виделки.

У молитві при освяченні згадуються паска, крашанки, ковбаса, шинка, вершкове масло, сир, хрін, сіль і свіча – саме ці продукти радять класти у великодній кошик.

У православному світі утвердилася вироблена народом традиція – святити 13 яєць на згадку про Христа і його апостолів. Але можна обмежитися трьома, п’ятьма, сімома яйцями, тобто такою кількістю крашанок, що відповідає церковним переказам.

Брати в церкву треба стільки продуктів, скільки вистачить вам на великодній сніданок. Ця умова пояснюється тим, що якщо страв виявиться більше, ніж необхідно, то вони швидко зіпсуються, а викидати освячене не можна.

Особлива роль у великодньому кошику приділяється свічі, що повинна бути восковою, а не парафіновою. Є таке повір’я: донести запалену в церкві свічу додому – запорука благополуччя на рік.

Паска – символ царства небесного, хліб вічного життя. Їх випікають декілька, інколи для кожного члена родини, але обов’язково одну велику – для всіх. Кажуть, поки вона не освячена, їсти її не можна.

Сир та масло – символи жертовності та ніжності Бога. Ці продукти нагадують про стародавню культуру господарів-скотарів. Із сиром готують страви, без яких не обходиться майже жодне традиційне свято.

Писанки і крашанки символізують нове життя, воскресіння, достаток, вічний рух. За язичницькими віруваннями, яйце – символ сонця. Майже в усіх народів воно вважалося джерелом життя і початку світу. У міфах різних народів зі світового яйця виникає Всесвіт.

Сіль – символ достатку, повноти, суті. У Біблії сіль – символічний засіб зв’язку між Богом і його народом: «І не оставляй жертви твоєї без солі завіту Бога твого». У Нагірній проповіді Ісус Христос називає своїх учнів «сіллю землі». Вважається, сіль – це очисна речовина, пов’язана із залізом, кров’ю і небесними світилами, якої жахається нечиста сила.

Шинка, ковбаса символізують душевну радість. За притчею Ісуса Христа, коли повернувся додому блудний син, батько звелів заколоти вгодоване теля. Свиня в українців асоціюється із силою землі, теплом і родючістю. Існує легенда, що коли переслідували Христа, він сховався в сіні. Кури розгребли його, відкривши. Ісуса схопили, але він зумів утекти і сховався в соломі. Підбігли свині й почали рити солому, зариваючи Спасителя ще глибше. Із того часу Бог благословив свинину в їжу людям.

Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, прийнявши тайну сповіді під час Великого посту. Існує легенда, що хрін колись був отруйним, і жиди задумали отруїти ним Ісуса Христа. Натерли хрону, дали Спасителеві, а він з’їв і не отруївся. А потім поблагословив хрін і звелів християнам його їсти.

Вічнозелена рослина

Обов’язково прикрашали кошик вічнозеленою рослиною. На центральні Україні, а також на Західній, – переважно барвінком, подекуди – самшитом. Ще клали в кошик мак, який використовували на Різдво при приготуванні куті. На центральній Україні ще святили просо, пиріжки з капустою, печінкою, яблуками.

Пасха – не стільки свято шлунку, скільки свято душі!

• Пам’ятаймо про ліміт: у день бажано з’їдати не більше 200 г м’яса і 1-2 яйця, оскільки для шлунку це дуже важка їжа, особливо після тривало посту (хто дотримувався).

 • Делікатесний пріоритет. Тут усе просто: для святкового столу приготуйте страви з риби, овочів і злаків (і трохи менше майонезу). Такі делікатеси не створюватимуть тяжкість у шлунку і позбавлять від неприємних відчуттів.

 • Із перчинкою: усі страви за смаком можна щедро приправляти чорним перцем. Це природний жовчогінний засіб, із яким їжа буде перетравлюватися легше.

• Пріоритет – зелений колір: петрушку, кріп, салат, селеру, капусту (свіжу або квашену) додаємо в усі страви в будь-якій кількості.

Не варто сильно сподіватися на допомогу лікарських препаратів, активно рекламованих перед святами. Пара таблеток, можливо, й покращать процес травлення, але вже точно не врятують від переїдання.

В алкогольних напоях потрібно дотримуватися міри. У перші дні після посту буде корисним червоне вино. Від солодких газованих напоїв бажано відмовитися, замінивши їх приготованими узваром, компотом або настоями. 

Святкові клопоти

Сьогодні Чистий або Страсний четвер. Народ вірить у те, що людина, яка до схід сонця скупається у водоймі, позбудеться всіх хвороб. Увечері в четвер люди повертаються із церкви із запаленими свічками. Вважається, якщо свічка не згасне, то буде неабияким оберегом.  Полум’ям цієї свічки викопчували хрести над дверима (щоб уберегтися від злих сил).

Паску найчастіше печуть у суботу. Раніше господині стежили, щоб вона не підгоріла, боялися, щоб не впала, бо це віщувало хворобу когось із членів родини.

Коли батюшка в церкві вперше вітає зі святом, подумайте про своє заповітне бажання – і воно збудеться.

Не менш важливо провести свято Великодня із вдячністю Богові, миром у душі, любов’ю й доброзичливістю до близьких. Кажуть, якщо радісним буде цей день, то щасливим буде й увесь рік.