Чи не дочекаємось ми третього Майдану?
За матеріалами ЗМІ
17 листопада 2014 року, після прийняття Закону про очищення влади, Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до Конституційного Суду України з проханням перевірити на відповідність Конституції окремих положень Закону про очищення влади.
Піддати сумнівам Закон про люстрацію погодились 23 судді Верховного Суду, 19 виступили проти. Крім того, до Верховного Суду звертались окремі суддівські колективи з проханням перевірити Закон на Конституційність.
Тепер питанням відповідності нормам Конституції Закону про люстрацію займеться Конституційний Суд, той самий суд, який у 2010 році скасував політреформу 2004 року та повернув стару редакцію Конституції, тим самим зосередивши владу в руках узурпатора Януковича.
Здогадайтесь, яке рішення прийме цей антиукраїнський Конституційний Суд? І це при тому, що і Порошенко, і Яценюк під час революції і після проведення революції гідності обіцяли хабарників-суддів вигнати із влади. Бо ці судді – небезпечні і аморальні люди. Схоже, що на сьогодні судова реформа у Порошенка і Яценюка не вийде.
Ще до цього слід додати, що у Верховному Суді з 46 суддів і з 23 суддів, які підписали звернення до Конституційного Суду, троє – мільйонери.
1. Суддя Микола Балюк – 1229685 грн доходів, із них зарплата – 393 тис., або 393 : 12= 32,8 тис грн на місяць. Ще він отримав 15 тис. матеріальної допомоги «як бідний» і в той же час продав майна на 722 тис. Невідомо народу, де і за що він це майно одержав.
2. Його колега суддя Олександр Прокопенко задекларував 2096776 грн. доходів. З них зарплата, матеріальна допомога та продаж майна – 423 тис. Решта – 1673282 грн – дісталось судді у спадок. Виникає питання: хто в Україні з простого люду має такі спадки?
3. Ще один мільйонер – сам Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, за 2013 рік задекларував 2096303 грн доходів. З них зарплата – 367 тис., або 367 : 12 = 30,5 тис. грн на місяць, матеріальна допомога – 15 тис., продав майна на 1677350 грн.
Скажіть, будь ласка, за якими законами в Україні людині, яка продає майна більше, чим на мільйон гривень, держава, громадяни якої займають останнє місце в Європі за рівнем життя, виплачує таку матеріальну допомогу? І як це узгоджується з європейськими законами?
Скажіть, це цих глитаїв на передньому фронті захищають наші бійці, багатьом з яких через каліцтва народ збирає гроші на протезування? Із зарплат українців на армію зібрали уже 1,4 млрд грн.
І не дивно, що молоді депутати виступають за те, щоб їм збільшили зарплату до 20 тис. грн, бо їм 6,2 тис. грн зарплати вже замало. А нам Порошенко з Яценюком піднімають захмарні ціни на ліки, комунальні послуги. А тепер, якщо ти не злодій, не шахрай, ти ніколи не будеш мати нормального життя, не будеш мати ні машини, ні квартири. Бо сьогоднішні статки владної еліти зростають на грабунках бюджету, на безмежних, не контрольованих націнках на всі товари, ліки, комунальні послуги. І ніхто не скаже «стоп!» підвищенню хоча б цін на ліки. Усі гребуть, не наїдяться, а народ вимирає. І коли Юлія Тимошенко запропонувала прийняти у Верховній Раді закон про те, що кожний громадянин має право інформувати органи прокуратури про надмірне зростання статків окремих громадян, що не узгоджуються з їхніми зарплатами, Верховна Рада за це одностайно не проголосувала. І я на сто відсотків упевнена, що нова Верховна Рада також не внесе цей закон на розгляд і не проголосує за нього.
Чому в бідній країні вся влада спокушається жити багато, а народ ледве зводить кінці з кінцями?
Чи не запропонувати б новим депутатам законодавчо прив’язати рівень зарплати нардепів, суддів, міністрів і більшості урядовців до рівня мінімальної чи середньої зарплати в Україні, щоб їх рівень добробуту і взагалі рівень добробуту всієї влади визначався тим, наскільки заможно живуть українці? Але, на моє переконання, цього ніколи не буде зроблено.
На нашу пенсію, при нинішніх цінах, можна лише жебракувати.
Хочеться знати і зрозуміти, чи молоде поповнення Верховної Ради візьметься за основні реформи в Україні і прийме Закони:
а) про імпічмент Президента;
б) про відкликання депутатів;
в) скасування недоторканості;
г) реформа судової системи?
Без вирішення цих основних питань ніякої зміни в Україні не буде.
Сьогодні, як сказав один із блогерів в «Українській правді», перед народом стоять дві задачі:
1. Не можна, як у 2005 році, віддати країну політикам і мовчки спостерігати, як вони її просирають. Якщо не буде боротьби з корупцією чи буде боротьба заради імітації боротьби, якщо не буде реальних реформ, то ми повинні бути готові висловити свою незгоду превентивно, не доводячи до крайності.
2. Якщо до політиків не дійде, що скотство повинно бути закінчено, що занадто багато віддано життів, щоб це скотство припинилось, тоді їм потрібно погоджуватись на перевибори, як тільки, так зразу ж, не доводячи до крайностей.
Бо сьогодні не згодних жити в скотстві набагато більше, і народ не буде більше мовчати і в будь-яку хвилину може повернути зброю проти своїх гнобителів.
Світлана Гейко, м. Гадяч, 22 листопада 2014 р.
