На чому зекономити, щоб святкування не так боляче вдарило по кишені?

«Та, що його й балакати!»

…«Війна війною, а свята ніхто не відміняв» – так думають деякі з опитаних гадячан. Справді, за кілька днів Великдень, і черги, попри масові подорожання, не меншають. Що покласти у пасхальний кошик – ламають голову всі господині. Але цьогоріч, як ніколи, турбує питання «На чому зекономити, щоб святкування не так боляче вдарило по кишені?»

Загострення ситуації в країні б’є не лише по гаманцях, а й по настроях людей, а вони нині далеко не святкові. У цьому ми ще раз упевнилися, запитавши в гадячан та жителів району, чим відрізняються минулорічні приготування до Великодня від цьогорічних. Говорили про ціни та передсвяткові переживання.

Молода жінка, на вигляд років 25, з довгим русявим волоссям. Назвалася Альоною.

«…От у попередні роки в нашій родині була традиція – на Великдень їздити у кілька церков, не лише в місті, а й у районі. Та з нинішнім подорожчанням бензину доведеться затягнути паски. З’їздимо лише в одну, а може, й пішки підемо».

Два чоловіки пенсійного віку стоять біля гаража. Поруч – автомобіль з відкритим капотом.

Микола Юхимович і Володимир Григорович обговорюють неполадки.  

«Ось як за стіл сядемо, то й побачимо, чи відрізняється цьогорічна Пасха від минулорічної (сміються – авт.)».

Ваші господині переймаються подорожчанням продуктів, та ще й перед святом?

«Та а що ж переживати? Пенсію (ще Янукович) добавив аж на 8 гривень.

Он дивіться, що на сході твориться? А чого воно так – ніхто не знає, ми ж там не були».

Дві жінки сидять біля під’їзду на лавочці.  В однієї в руках пакет з логотипом супермаркету, у ньому продукти. Назвалися Ольгою і Ніною.

«А ви що, не відчуваєте подорожчання? Дорожнеча така, що радості ніякої. І обстановка ж…

Хоча й не до свят, та бовтаємося, прибираємо потихеньку. А настрої дуже погані. Що он в Харкові і на Донбасі робиться?

Немає зараз чому радуватися, он капуста вже до 10 гривень подорожчала, а цибуля – з ума зійти!

Немає у країні толку! Як же так, пенсію не добавили, а ціни підняли! Комунальні ростуть!

… А взагалі в нас Гадяч дорогезний – страх. На рівні інших міст то дуже помітно.

Молода дівчина на ім’я Жанна виходить із салону краси.

«Звичайно, відчувається подорожчання, і ситуація в країні дає про себе знати. Дуже всі переживають. Ви чули, що вчора в Ромнах сталося? Наші хлопці, військові, упали в річку і втопилися. То як же не переживати? Не до свят зараз!»

Чоловік і жінка похилого віку, певно, проводжають доньку, жіночку років до 50, у Київ. Стоять біля білого мікроавтобуса. На землі стоять сумки, серед яких і пакет із невеличким мішком борошна. Назвати себе відмовилися.

Чоловік: «Це й дураку ясно, нащо й питати? Усі люди готуються, але дорожчає ж усе…»

Жінка: «Ось купили муки. Коштувала 40 гривень, тепер 60».

Чоловік: «…А як би ви думали, чи настрої зараз хороші, як вони мільярди повивозили, а я за оцей руб… Та, що його й балакати!»

Жінка: «Ось їхала в Гадяч за 100 гривень, назад – за 120. І це ж на рівному місці!»

Біля кіоску «Торг-преса» стоїть жінка, розмовляє з продавчинею періодики. Почувши наші запитання, сміється.

«Звичайно ж, дівчата, ціни відрізняються від минулого року. Усе подорожчало, але ж нічого і не зробиш. Хоч ви й напишете, усе одно не подешевшає. В Європу ж хотіли, тепер і маємо».

Жінка-продавець із кіоску: «Та ще ж не в Європі! Що ти, Надю, таке кажеш?»

Надія: «Ну, та все одно. Ніде ми нікому не потрібні: ні Європі, ні Америці, ні Росії. А про настрій… Який там святковий! Хоча Пасхи ж ніхто не відміняв».

Валентина,  жінка в рожевій куртці, кудись поспішає. Не зупинившись, відповідає на поставлені питання: «Чуєте, я не святкую ці празники. Я єретик».

«А… Отже, Вам все одно. А загострена ситуація в країні впливає на Ваші настрої?»

«Ні, абсолютно. Я все це сприймаю як шоу».

Молодий чоловік виходить із машини. Представляється Віталієм.

«Зараз не до свят. Ціни ростуть, бензин подорожчав…»

«А стіл Великодній буде біднішим, ніж торік, як думаєте?»

«Не знаю, то від жінок залежить».

Олена Козаченко

Фото Оксани Кириченко