У кожній хаті своя правда

Сусідські війни

До редакції тижневика «Базар Медіа в Україні» зателефонувала жінка. Сказала, що з Соснівки, попросила приїхати, вислухати і хоч якось допомогти її горю. На ранок наступного дня ми вирушили до неї. Ще по дорозі пролунав дзвінок, що на трасі вже стоїть машина, у якій голова сільської ради чекає на нас, мовляв, щоб першою з нами поговорить і оббрехати цю жінку, яка нас запросила. Тож їхати стало ще цікавіше.

Та, на жаль, за весь час нам стрілося всього декілька авто, і ніхто так і не зупинив. Під’їхали, бачу, що нас вже чекають – жіночка стояла коло двору, гостинно запрошуючи до себе. На подвір’ї, окрім неї, було ще кілька людей, які, як згодом виявилось, також зібрались, щоб поділитись із представниками тижневика своїми проблемами.

Почнемо з початку.

«Звуть мене Ганна Миколаївна Торяник, – починає розповідь жінка. – Усе життя прожила в Києві, сюди раніше приїжджала нечасто. Останній рік майже постійно проживаю тут, у Соснівці. Тут батьківська хата. Так тепер мене звідси потихеньку виживають! Хата і земля приватизовані. Усього у мене батьківських паїв 4 га. Перший час я їх не переоформлювала, потім вирішила оформити. Пішла в бухгалтерію, а мені Мотрона Іванівна (бухгалтер ТОВ «Мрія» – авт.) і каже: «Давай документи мені, я все оформлю сама, бо ти не справишся». Я зробила копії і віднесла. А за те, що вона мені документи зробить я мала віддати свої паї в оренду їм. Та так і тягли час. А тепер я прийшла до неї, кажу: віддай документи, а вона в плач, мовляв, «я їх загубила, та і нащо вони тобі треба?» Так я і пішла додому. А увечері вона прийшла до мене, на колінах просила пробачення і просила не займати їх. Отак вони разом із сусідами мене обгребли вже соток на сім і мою приватизовану землю вже поділили. А сусіди мої, Рибалки (Рибалка Наталія – голова сільської ради с. Соснівка – авт.), то вже так давлять на мене, що хоч збиратись та їхати назад у Київ. Самовільно побудували в мене на землі два сарайчики, ось мою землю поорали бігом, а мені оставили клаптик, щоб я мовчала. Ні в кого не спитавши, моїм користуються, кажуть, що це временні постройки. А в мене вся пенсія пішла на те, щоб встановити межі. Я їм казала, щоб хоч половину дали тої суми, що я землевпоряднику заплатила. Земля моя кудись іде, 9 років вже нічого за паї не отримую, та й дають чогось копійки… Роблять що хочуть. Мені порекомендували до вас звернутись. Може, допоможете».

З чим прийшли люди?

 «27 лютого, коли засідала Народна рада, обговорювалось питання про приватизацію або про віддання в оренду ставків», – розповідає депутат Гадяцької районної ради Раїса Гурська. На цьому ж зібранні ми дізнались, що всі ставки нашої сільської ради приватизовані і підпорядковуються ТОВ «Маяк». Усі жаліються – струмок перекритий, усі людські огороди затоплюються. Я написала звернення до голови сільської ради. Вона сказала, що неприйомний день, і вигнала мене. Ніяких документів переглянути не дала, мовляв, «усі документи в Скрипки (директор ТОВ «Маяк»).

Звернення жителів – чи можна розпаювати луки?

У сільській раді нам сказали, що земля знаходиться в оренді ТОВ «Маяк» до 2022 року.

Люди написали 17 заяв про приватизацію землі із земель запасу. Скрипка це почув і сказав, що його бухгалтер сама оформить усі документи. Та через деякий час ми дізналися від земельного відділу, що вся земля вже оформлена на Скрипку. Знову він нас обдурив.

Скот наш там пасеться і за пастівник також треба сплатить гроші. Ми хочемо, щоб пастівник був безкоштовний. Він взяв все собі. Одним ми задоволені – він сіно покосить, потюкує і людям продає.

Катерина Федорівна Скрипка: Втратила сина 4 роки тому. Його пай залишився не переоформлений. За ці 4 роки нам нічого не платилося. І взагалі, чому так мало платиться за паї?

Відповіді на питання дає сільський голова Соснівки Наталія Іванівна Рибалка.

Що я можу вам сказати про Ганну Торяник. Це моя сусідка. Наша земля оформлена на мого чоловіка. Все законно, ми ж не перший день тут живемо. Три дні назад в неї був землевпорядник, також і ми були з чоловіком. Спеціаліст відміряв все і сказав їй: «Мовчіть, бо ви ще влізли на чуже», а вона все одно стоїть на своєму, каже: «Ні, і ти брешеш». Ну що ми їй можемо ще сказати? Їй вже все було роз’яснено спеціалістами.

Про оренду ставків. Частина, жителів села стверджує, що всі ставки закриті для народу. Також від депутата районної ради Раїси Гурської надходило звернення. Це звернення було мною розглянуте, і відповідь вона отримала. У зв’язку з цим зверненням я зустрілась з людьми. Жителі задоволені, усі вільно рибалять.

Про пасовища. Усі пасовища в нас дійсно орендні. Орендує їх у нас ТОВ «Маяк». Усі землі в нас на обліку і договори оренди оформлені законно. Лише 28 осіб з села самостійно обробляють землі. Усі договори оренди можна переглянути. На даний момент вони знаходяться в реєстраційному фонді.

Питання Катерини Скрипки. Якщо люди після смерті не переоформили землю – це невикористані паї. Звичайно, за неоформлений пай людина не отримує ніяких грошей. Аякже, усе вони можуть оформити. Це встановлюється через суд. Цю родину я знаю. Ну ви ж і самі розумієте – я ж не можу їх повести сама. До мене вони не звертались. Хто звертається – я всім допомагаю. Зроблю все, що в моїх силах.

Чому так мало платиться за паї? У нас (с. Соснівка) і в Бобрику – найнижча грошова оцінка в районі, тому так мало платиться за паї.

У ході розмови у селян виникло багато запитань до директора ТОВ «Маяк».

Ми звернулися до Сергія Скрипки і отримали такий коментар:

«По справі Торяник я вам скажу відкрито – копії документів вона приходила і забирала при мені. У бухгалтера ТОВ «Мрія» на руках є розписка, написана рукою Ганни Торяник, де прямо сказано: «Копії документів видали на руки власнику». Ніхто ні до кого не ходив і в коліна не падав. Дійсно, щоб допомогти людям, ми беремо документи і за рахунок господарства оформляємо, щоб люди самі не їздили, це ж довго, та й важко. Але коли беремо оригінали документів, у зошиті розписуємось, і коли віддаємо, людина розписується також. Це ж не іграшки!

За землю до нас претензій ніяких не було. У мене 575 пайщиків, а вийшли всього 16 чоловік. У нас немає жодного метра землі, за який ми не платимо податок у сільську раду. Сіно самі косимо, тюкуємо і продаємо по 5 гривень за тюк. А те, що, кажуть, гроші деру за пастівник, то за теля беремо 10, а за корову – усього 30 гривень за сезон. А цього року зовсім ні копійки не візьму, щоб ніхто нічого не казав. Ставки знаходяться на території орендованих мною лук. Ми завозимо мальків безкоштовно. Самого сома випустив 1035 штук. Звісно, не дозволяю ловити тоді, коли риба нереститься. А в інший час – будь-ласка».

Оксана Кириченко

****

Коментар юриста

З приводу неоформлених паїв: тут треба бути обережним і проводити чітку грань. Якщо померлий встиг отримати держакт замість сертифікату, то пай НЕ буде незатребуваним. Це вже ділянка, а не пай, по якій рано чи пізно з’явиться спадкоємець. Слід пам’ятати, що спадкоємець має всі права на ділянку, орендну плату і так далі з дня СМЕРТІ спадкодавця (див. ст. 1218, 1220 Цивільного кодексу), а не з дня отримання документа на ділянку. У нас же якраз для таких випадків (неоформлений спадок) поповнювачі районних бюджетів народили нове, законом не передбачене поняття «НЕВИЗНАЧЕНІ» паї, при цьому забувши, що пай перестав бути ділянкою. І, здаючи його в оренду, вони здають в оренду чужу власність, грабують спадкоємця і створюють проблеми в майбутньому для орендаря.