2025-й довів: ми сильніші, ніж здається
2025-й повільно сходить з сторінок календаря, залишаючи по собі багато різних відчуттів. Він був важким. Часом — виснажливим. Часом — болісним. Рік, що знову випробовував нас, українців, на витривалість, єдність і віру. Але водночас він був роком неймовірної сили, людяності й тепла, яке ми знаходили одне в одному навіть у найтемніші моменти. 2025-й довів: ми сильніші, ніж здається, і разом здатні пройти навіть найважчі випробування.
Кожен із нас прожив цей рік по-своєму. Хтось — між тривогами й новинами з фронту. Хтось — у постійному очікуванні дзвінка або повідомлення. Хтось — з молитвою на вустах і надією в серці. Ми продовжували жити в новій реальності, з новими страхами, але, водночас працювали, допомагали, підтримували одне одного, щоб не зламатися і не втратити людяність Ми продовжували не втрачати надію та жити, берегти одне одного, цінувати прості речі: тишу, світло у вікні, добре слово, можливість обійняти близьких. І навіть ледь відчутний аромат свіжої ялинки чи світло свічки ставали символом тепла й безпеки.
У ці дні, коли ми готуємося святкувати Новий рік, наші думки перш за все з тими, хто зустрічає свята не вдома. Збройні сили України — це люди, завдяки яким у наших оселях горять різдвяні вогники, звучать колядки, продовжується життя. Саме завдяки вам ми змогли підготувати цей підсумковий номер, а також маємо можливість жити, працювати, писати і читати. Ви — наш щит, наша сила і наша гордість. Кожен день вашої служби — це подвиг, який неможливо виміряти словами. Дякуємо за мужність, за витримку, за захист нашої землі й майбутнього. Ваша мужність — це наш спокій. Ваша витримка — наша надія. Ми низько вклоняємося кожному і кожній, хто стоїть на захисті України.
Не можемо не згадати, що чоловіча частина нашого колективу продовжує захищати державу у лавах Збройних сил України, стоячи пліч-о-пліч із іншими мужніми воїнами. Ми пишаємося вами усіма та дякуємо за вашу сміливість, відданість та самовіддану боротьбу. Ваш приклад надихає кожного з нас і робить наші слова щирими — бо ми не на словах знаємо, що таке стояти на варті миру і безпеки.
Також, із особливою вдячністю хочемо звернутись до волонтерів. Тим, хто без гучних слів і пафосу щодня робить неможливе: збирає, знаходить, доставляє, підтримує. Волонтерський рух став справжнім символом нашої країни — символом відповідальності, небайдужості й сили громадянського суспільства. Ви довели, що допомога — це не разова акція, а спосіб життя. Ви, без перебільшення, справжні янголи — без крил, але з великими серцями. Ви знаходите можливості там, де їх, здається, немає, підтримуєте, коли бракує слів, і без перестану доводите, що добро має безліч форм. Саме завдяки вам у цьому році було більше тепла, ніж холоду, і більше світла, ніж темряви.
Окремо, ми хочемо щиро подякувати нашим передплатникам і читачам. Тим, хто, попри труднощі, нестабільність і тривоги, залишається з нами. Хто читає, довіряє, підтримує, надсилає відгуки, поради, інколи — критику. Хто знаходив час написати кілька слів у редакцію. Для нас це не просто статистика чи цифри, а величезна підтримка — це знак довіри та єднання, яке дає відчуття того, що наша праця має сенс і потрібна людям. Знак того, що ми разом проживаємо цей час і разом пишемо його історію.
Цей рік навчив нас особливо цінувати слово — правдиве, тепле, живе. Газета стала для багатьох не лише джерелом інформації, а маленьким островом стабільності, знайомим голосом у складні дні. Тож ми старалися бути поруч із вами: слухати, розповідати, пам’ятати, не мовчати про важливе і не забувати про людське.
І хоч сьогодні ми не можемо давати гучних обіцянок, адже ніхто достеменно не знає, що чекає нас у майбутньому. Але точно можемо сказати головне: ми залишаємося з вами. Поки вистачить сил і можливостей будемо працювати, писати, слухати і говорити чесно. Будемо підтримувати, інформувати і зберігати спільну пам’ять про те, через що ми проходимо разом. Продовжимо зберігати пам’ять і надію. Бо саме з таких маленьких, але щирих речей починається велика сила.
Саме напередодні свят особливо хочеться вірити в диво. У світло, яке народжується навіть у темряві. У тепло, що гріє не лише руки, а й серце. У аромат святкових страв, у тихі мелодії колядок — усе це нагадує нам, що добро і надія завжди знаходять шлях навіть у найскладніші часи. Нехай у ці святкові дні у ваших домівках буде затишно, тепло і спокійно, а серце наповнене вірою в завтрашній день.
Нехай наступний рік принесе більше світла, ніж темряви. Нехай буде більше добрих новин, теплих зустрічей і мирних днів. Бажаємо кожному з вас сили, здоров’я, віри й надії. А найголовніше — щоб прийдешній рік приніс Україні мир, усі наші захисники повернулися додому, а слово «війна» залишилося лише на сторінках історії.
Із прийдешнім Новим роком!
Дякуємо, що були з нами протягом цього року. І, сподіваємось, що продовжите залишатися із нами і надалі. Тож, побачимось у наступному 2026 році!
Колектив тижневика «Базар Медіа в Україні»
