Битва за свободу триває

У багатьох націй та держав є «доленосні дні», коли на одну дату припадали різні ключові події, які визначали долю цих країн. В Україні ж є свій «доленосний лютий».

Наш досвід є таким, що за останнє десятиліття на лютий припала величезна концентрація ключових для новітньої української історії подій — трагічних і героїчних водночас.  

Наш «безкінечний лютий» почався ще 11 років тому, на барикадах у самому серці країни – на Майдані Незалежності. Саме тоді відбулися події, які визначили українське сьогодення, а громадянське суспільство, як організована сила, продемонстрували відвагу, допомагаючи навзаєм і рятуючи один одного, свої міста та країну у нелюдських умовах. Про 18-20 лютого 2014 року обов’язково варто згадувати, як про дні, які розпочали героїчну боротьбу за країну. Саме тоді почався один із найбільших масових злочинів проти людяності в Україні у ХХІ столітті, організований для збереження впливу росії – важкі зіткнення в центрі української столиці та вбивства протестувальників на Майдані, вчинені спецпідрозділами міліції й організованими злочинними групами, найнятими режимом Януковича. Тоді, під час Революції Гідності, загинула понад сотня протестувальників, яку назвали Небесною Сотнею. У певний момент було незрозуміло, чи вистоїть Майдан, чи не зазнає поразки, яка призвела б до укріплення проросійського режиму і непередбачуваних наслідків. На щастя для України, Майдан тоді вистояв і переміг. І це врятувало нас від повного поглинання росією.

Майдан показав силу вулиці, показав, що українці можуть отримати позитивний результат, вимагаючи змін. Це була боротьба за свободу, за гідність у першу чергу. До речі, саме під час Майдану змінилось сприйняття українців у світі: про Україну почали говорити саме як про незалежну й унікальну державу, а не просто як про частину пострадянського простору. Падіння проросійського режиму запустило з новою силою процес українізації, розпочалась також декомунізація, яка переросла в деколонізацію.

Проте, водночас із зіткненнями та розстрілами в Києві, розпочалась російська військова операція з окупації Криму, а також розпалювання російського заколоту на півдні та сході України. Крим був окупований не безкровно, бо саме тоді там убили першого активіста — Решата Аметова, якого перед вбивством викрали, і загинув перший український військовослужбовець — Сергій Кокурін. На півдні країни, а також на Харківщині, російський заколот вдалось придушити силою українських активістів, правоохоронців та спецслужб. На Донеччині та Луганщині операція російських спецслужб розпочалась із нападів та вбивств українських активістів і переросла у повноцінні бойові дії з відвертою участю російських військ. Прямо з Майдану тисячі добровольців одразу пішли на фронт. Відтоді війна проти України триває вже понад 10 років.

Саме в лютому 2015-го та в лютому 2017 року також відбувались дві великі кровопролитні битви за Дебальцеве та Авдіївку. Тоді росіяни масово застосовували тактику артилерійського терору проти міст із цивільними мешканцями, що спричинило їхню загибель та гуманітарну кризу.

А з 24 лютого 2022-го фронт розтягнувся на понад 3000 км – відбулося повномасштабне вторгнення російських військ з усіх напрямків російського, білоруського кордону, лінії фронту на сході та межі з окупованим Кримом, що стало початком нового етапу нині вже 11-річної війни, який приніс ще більше постраждалих та руйнувань. Масштаб масових злочинів росіян зріс як географічно, так і за кількістю жертв, набувши характеру геноциду.

Проте, тепер вторгнення застало нас інакшими – ми маємо справжнє, сильне, гідне, українське військо, яке готове дати відсіч ворогу і боронити цивільну та критичну інфраструктуру, маємо об’єднане, мобілізаційно готове на різних фронтах суспільство, готове захищати свої кордони, територію, культурну спадщину. Люди вже не бояться, адже знають за що борються попри високий ризик – за самостійну, вільну й сильну Україну, європейську й демократичну, незалежну й цілісну. І жодного сумніву немає, що ми захистимо все це, що ми реалізуємо мрію українських Героїв. Рабів до раю не пускають – це сенс українського тлумачення волі. І це головна причина, чому битва за нашу незалежність триватиме поки на нашій землі не залишиться ворога.

«БМ»