Сергій Рябічін із Гадяча виготовив двометрову металеву писанку та ліхтарі для парку української культури в Анталії

Про це стало відомо із офіційного сайту Генерального консульства України в Анталії.

Ще в липні 2019 року за ініціативи ГО «Українська родина» та за підтримки мерії Муратпаша в районі Гюзельоба (Güzeloba) було відкрито Парк Української культури (Ukrayna Kültür Parkı). Із того часу парк став осередком українського культурного життя в Анталії. А також місцем зустрічей української громади з офіційними представниками влади, дипломатами, діячами культури та міжнародними партнерами.

Подібні місця за кордоном – це завжди дуже важливо. Це зв’язок з ненькою Україною, це збереження ідентичності, це пам’ять і спадкоємність поколінь, це український простір для дітей і дорослих, для тих, хто давно живе в Туреччині, і гостей міста Анталія.

У 2025 році Консульство України в Анталії запропонувало модернізувати парк, додати українського колориту та створити сучасний простір, який занурював би відвідувачів у атмосферу української культури та розповідав би про Україну візуально і атмосферно.

До проєкту вирішено було залучити українських майстрів, які є носіями наших традицій, а також українську молодь, яка є носієм прогресивності та сучасності. Це давало змогу створити простір, який відображав би історію, але водночас був би сучасним та цікавим.

До розробки загальної концепції оновленого вигляду парку було залучено українську молодь, а саме студентів Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, які створили концептуальні візуальні рішення, ескізи та художні елементи, що гармонійно поєднали сучасний підхід із національними символами України.

Після погодження запропонованої дизайн-концепції мерією Муратпаша розпочали пошук майстрів в Україні, які змогли б професійно та якісно втілити творчий задум дизайнерів у життя. Завдання було непростим: необхідно було створити естетично довершені паркові фігури, що водночас відповідали б високим вимогам міцності та стійкості до кліматичних умов Анталії, нищівного літнього сонця, сильних вітрів та потужних зимових злив. Саме тому особлива увага приділялася вибору матеріалів і конструктивних рішень, щоб забезпечити довговічність, безпечність і збереження художньої цінності елементів парку на довгі роки.

Надзвичайно трудомісткою частиною модернізації парку стало виготовлення та доставка до Туреччини основних металевих конструкцій: 28 металевих ліхтарів з українським орнаментом та писанки.

Саме писанка, традиційний український оберіг і символ життя, стала центральною фігурою парку. Двадцять вісім ліхтарів із зображенням колосків пшениці та елементів українського орнаменту, розташовані вздовж двох доріжок, гармонійно доповнили цю композицію, створивши цілісний художній образ.

Виготовлення цих конструкцій вимагало виняткової точності, високого професіоналізму та багаторічного досвіду. Стало очевидно, що реалізувати такий складний задум зможе лише досвідчений майстер з України. Їх погодився виготовити Сергій Рябічін з міста Гадяч — саме там народилися ці витвори мистецтва, створені за дизайном, розробленим студентами Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Увесь процес виготовлення тривав понад два місяці. Додатковим викликом стало те, що конструкції необхідно було не просто виготовити, а й заздалегідь продумати їхню інженерну побудову таким чином, щоб їх можна було розібрати для транспортування до Туреччини, адже висота писанки складає понад 2 м, а її ширина 1,5 м. Майстер успішно впорався з обома завданнями, і сьогодні парк прикрашають вишукані металеві скульптури з українськими орнаментами та символами.

Колоски пшениці у візерунку писанки уособлюють хліб і саме життя — символи родючості, достатку, безперервності та відродження, а також єдності роду й землі. Образ Дерева життя та хрестоподібні композиції передають сакральне поєднання неба і землі, утверджуючи гармонію чотирьох стихій і світовий лад. Солярні знаки у формі ромбів символізують сонце, плин часу, вічність, добробут і плодючість. Хвилясті та ламані лінії орнаменту втілюють ідею вічного руху та нескінченності буття.