Перевірте електропроводку – переходимо на європейські стандарти
Із 1 липня 2025 року в Україні починають діяти стандарти якості електроживлення, гармонізовані із європейськими вимогами – зокрема, відбудеться перехід на номінальну напругу 230/400 В. Про це повідомила Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП). Ми розбиралися що це і для чого, а також як вплинуть нововведення на пересічного українського споживача.
Зазначається, що у березні 2024 року втратив чинність стандарт ДСТУ EN 50160:2014, який визначав характеристики напруги електропостачання в електричних мережах. Натомість у травні того ж року був затверджений стандарт, гармонізований з європейським EN 50160 методом перекладу з урахуванням року його первинного прийняття як національного підтвердження. Останній набрав чинності 1 березня 2025 року.
У свою чергу, НКРЕКП на засіданні 15 квітня затвердив зміни до Кодексу системи розподілу з метою його удосконалення та адаптації до нових технічних норм і графіків споживання.
Таким чином, із 1 липня 2025 року, в Україні починають діяти європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення, зокрема — перехід на номінальну напругу 230/400 В. Одне з ключових нововведень — встановлення чітких меж допустимого відхилення напруги: від 207 до 253 В.
Як змінювалася напруга в мережі на території України
Електрифікація європейського континенту, розпочата наприкінці XIX століття, розвиток техніки, поява нових електроізоляційних матеріалів, а також прагнення економії призвели до встановлення в Європі стандарту електромережі 220 В (380 В – для трифазних мереж).
До 1960-х років у СРСР стандартом побутової напруги було 127 В. Перші спроби перейти на напругу європейського зразка робилися у 1930-х роках. Масовий перехід було здійснено вже у повоєнні часи.
Перехід розтягнувся на десятиліття, і тривалий час співіснували два стандарти – 127 В/220 В та 220 В/380 В (на електроприладах були відповідні перемикачі). Остаточне переведення однофазних споживачів на 220 В відбулося лише наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років.
Оскільки споживання електроенергії продовжувало зростати, наприкінці ХХ століття Європа ухвалила рішення про збільшення номінальних напруг у трифазній та однофазній системах змінного струму – 400 В та 230 В відповідно. Це дозволило підвищити пропускну спроможність існуючих ланцюгів живлення та уникнути масового прокладання нових кабельних ліній.
Сьогодні напруга в мережі переважної більшості пострадянських країн становить 220 В.
Тільки Литва, Латвія та Естонія з метою повної відповідності європейським стандартам якості електроенергії змінили напругу з 220 на 230 вольт.
Вважається, що найбільш поширеними у світі є американський стандарт 100-127 вольт та європейський стандарт 220-240 вольт.
Чи вплине на побутових споживачів перехід на 230 В
Згідно з офіційними стандартами, відхилення від показників 220 Вольт може становити не більше 10%. Тобто, якщо в мережі 200 В або 240 В, це буде вважатися показниками в нормі. Іноді подібні перепади можуть бути критичними і в результаті позначаться на працездатності холодильника, телевізора або інших чутливих електроприладів. І в цьому випадку гарантійний ремонт вам не буде надано. До того ж, не має значення, чи працював у момент перепаду пристрій чи його тільки було запитано в розетку. Саме через це у соцмережах сприйняли скептично ці нововведення. Адже для більшості втрата побутових пристроїв критична через їхню високу вартість.
Проте, регулятор стверджує, що електричне обладнання та побутові прилади, якими користуються в нашій країні, повинні нормально функціонувати як при напрузі в 220 В так і при 230 В. Споживачів запевняють, що діапазон, закладений значенням ±10% від номінального, забезпечує нормальну напругу в мережі у межах від 207 до 253 В. Тому перехід на нове номінальне значення напруги в мережі не повинен вплинути на побутових споживачів.
Окрім того, очікується, що навпаки зміни позитивно позначаться на якості електропостачання. Так, стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також знизить потребу в додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори. Крім того, це сприятиме підвищенню енергоефективності — електроприлади зможуть працювати в оптимальному режимі, без перевантажень і втрат потужності.
І хоч перехід на нові стандарти не потребує від населення негайних дій, проте фахівці все ж радять перевірити стан електропроводки та розеток, особливо у старих будинках.
«БМ»
