У Гадяцькій громаді трансформацію комунальних підприємств поки не планують
Ще 26 лютого 2025 року Президент підписав Закон про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (законопроєкт №6013). Закон набув чинності 28 лютого, крім окремих положень.
Як відомо, цей Закон, зокрема, містить заборону на створення нових комунальних підприємств в громадах. На заміну їм мають прийти товариства з обмеженою відповідальністю чи акціонерні товариства.
Ми розбирались, як новий Закон вплине на роботу комунальних підприємств у громадах.
Деталі
У пресслужбі Верховної Ради повідомили, що прийнятий Закон є частиною масштабної реформи, яка спрямована на впорядкування правовідносин у сфері державної власності, підвищення інвестиційної привабливості та інтеграцію України до міжнародних економічних стандартів.
Основні положення Закону передбачають корпоратизацію державних та комунальних підприємств. Державні та комунальні унітарні підприємства мають бути трансформовані в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Цей підхід відповідає міжнародним стандартам і сприяє залученню інвестицій. У той же час, для комунальних підприємств корпоратизація має гнучкий характер, даючи змогу громадам самостійно визначати доцільність трансформації.
Прийнятий Закон запроваджує прозоре управління майном. Операції з майном підприємств, де державі належить понад 50 відсотків акцій, здійснюватимуть через систему «Прозорро.Продажі», що забезпечує відкритість процесів і мінімізує корупційні ризики.
Закон передбачає фінансову прозорість та звітність. Відповідно до положень Закону державні підприємства зобов’язані публікувати фінансові звіти, що сприятиме громадському контролю та прозорості управління.
Майно з додатковим контролем – для непідприємницьких активів, які не підлягають приватизації, вводиться механізм узуфрукту. Це забезпечить їхнє раціональне використання під наглядом держави.
Закон також чітко врегульовує перехідний період – положеннями законодавчого акта передбачаються збереження діяльності комунальних підприємств у перехідний період, а також гармонізація норм із Законом «Про місцеве самоврядування» та Цивільним кодексом, щоб уникнути прогалин після втрати чинності Господарським кодексом України, який скасовується і який був прийнятий у 2003 році на противагу проєвропейському Цивільному кодексу. При цьому деякі положення Господарського кодексу України зберігають свою чинність у цьому Законі та будуть діяти впродовж перехідного періоду.
Законодавчий акт значно розширює можливості територіальних громад. Закон дозволяє громадам створювати юридичні особи для забезпечення ефективного управління власністю та реалізації соціальних ініціатив. Корпоратизація державних підприємств є обов’язковою протягом перехідного періоду, що забезпечує їхню трансформацію в сучасні корпоративні структури. Для комунальних підприємств цей процес передбачається більш гнучким, оскільки для громад немає санкцій за відмову від перетворення.
Ця норма має ключове значення, адже дає можливість громадам по всій території України гнучко використовувати корпоратизацію як інструмент для:
– залучення міжнародних інвесторів до участі в капіталі;
– модернізації основних засобів;
– отримання кредитування за європейськими ставками для корпоратизованих підприємств.
Окрім того, корпоратизація державних та комунальних підприємств активно підтримується Європейським Союзом і ОЕСР. Зокрема, реформа відповідає міжнародним практикам прозорого управління, які сприяють залученню інвестицій. У межах Плану для Ukraine Facility передбачено завершення трансформації комунальних підприємств у корпоративні структури до 2025-2026 років. Також із 2027 року буде заборонено дотаційне фінансування таких підприємств із державного та місцевих бюджетів, що стимулюватиме їх до самоокупності й запровадження ефективних бізнес-моделей.
Законотворці впевнені, що прийняття Закону № 6013 є важливим кроком у напрямі модернізації економічного сектору України. Реформа сприятиме розвитку сучасних бізнес-моделей, прозорому управлінню майном та посиленню економічної стійкості держави.
248 нардепів підтримали законопроєкт
Із Полтавщини проголосували «за» Максим Березін, Олег Кулініч, Олексій Мовчан і Дмитро Нальотов. Не проголосували двоє – Костянтин Касай і Анастасія Ляшенко. Водночас Юрій Шаповалов не прийшов на засідання.
Заступник голови комітету економічного розвитку ВРУ Олексій Мовчан прокоментував:
«Господарський кодекс, як документ і набір принципів, дуже сильно повторював логіку управління економікою Радянського Союзу. А ми рухаємося в Європейський Союз і у нього абсолютно інша логіка. Це євроінтеграція саме корпоративного законодавства, тобто законодавства про компанії і про підприємництво.
Коли КП стануть ТОВ чи АТ, то всі акції належатимуть громаді, якщо місцеві ради не вирішать продати частку. Важливий момент – ця трансформація для громад не обов’язкова, тому для неї й немає часових обмежень. Тобто якщо громада, депутатський корпус не вважають, що для них АТ чи ТОВ — це зручна форма, то вони залишають форму КП. Або, якщо вони вирішать змінити КП певного профілю, наприклад з благоустрою, на ТОВку, то вона на 100% належатиме громаді. Нова форма дозволить громаді залучати міжнародні гранти та інші інвестиції від міжнародних структур, які дозволять розвивати товариство. Саме комунальна форма власності й зупиняє інвесторів. Процес залучення приватних акціонерів, якщо таке рішення буде прийняте, відбуватиметься методом публічного конкурсу.
У той же час, через пів року після підписання законопроєкту нових КП більше не створюватимуть, лише АТ чи ТОВ.
Також варто зазначити, що документ не стосується комунальних закладів освіти, культури. Це тому, що вони ― на повному бюджетному утриманні. Щодо медичних установ ситуація теж інакша. Так як лікарні у нас насправді не комунальні заклади, вони комунальні некомерційні підприємства. Їм необхідно буде просто перейменувати назву підприємства з комунального некомерційного підприємства на комунальне некомерційне товариство».
Також позитивним моментом трансформації КП є те, що для посадовців АТ та ТОВ передбачає відповідальність, тоді як відповідальність для керівників КП визначена погано.
«Відповідно, коли ти стаєш директором товариства з обмеженою відповідальністю, 100% акцій якого належать громаді, то ти несеш серйозну відповідальність за усе, в тому числі нанесення збитків підприємству, втрату активів і так далі, аж до кримінальної».
Серед переваг перетворення комунальних підприємств: ефективніше управління капіталом, можливість брати кредити та долучатися до грантових програм, зокрема, й міжнародних, що дозволить оновлювати матеріально-технічну базу тощо. Фактично, КП мають стати конкурентними на ринку та перейти на самоокупність і не потребувати дофінансування із місцевих бюджетів.
«Доступ до грошей точно дасть позитивний ефект для модернізації таких підприємств і відповідно до зниження ціни, зниження вартості послуг. Є дуже багато цікавих механізмів в світі, які передбачають покладення спеціальних обов’язків на підприємство.
В Україні як позитивні приклади переходу державних підприємств у акціонерні товариства «Укрзалізниця» та «Укрпошта», – каже О.Мовчан.
Крім того, це буде своєрідна адаптація закордонного досвіду. Адже переймання іноземного досвіду полягає не у копіюванні, а в адаптації перевірених підходів до українських реалій.
Наприклад, у Швеції теплопостачальне підприємство Stockholm Exergi працює як спільний проєкт муніципалітету та приватних інвесторів де 50% акцій належать муніципалітету, 50% — приватним інвесторам. Вони створили наглядову раду, яка враховує інтереси обох сторін, що дозволяє забезпечити якісні послуги та фінансову стабільність. Постійний контроль і професійне управління дозволяють підприємству працювати з мінімальними витратами і забезпечувати якісні послуги.
Україні важливо розробити власну модель, але з урахуванням того, що вже успішно працює в інших країнах.
Які ризики та переваги бачать у громадах Полтавщини?
Керівник «Полтаватеплоенерго» розповів, що не проти перетворення з КП, бо це дозволить залучати міжнародних інвесторів та більш якісно надавати послуги:
«Досвід роботи з інвесторами говорить про те, що вони більше націлені на бізнесову складову. Форма комунального підприємства дозволяла реалізовувати здебільшого тільки безпекові питання. Наприклад, наш спільний когенераційний проект. Монтаж обладнання на одній із котелень уже розпочався.
Однак, вже на напрямку комерції та прибутків інвесторів зупиняла комунальна форма власності. А інвестиції є куди направити. Наприклад, на нові енергонасоси, частотні перетворювачі, утилізатори викидів, на нові котли та нові пальники до них. Все це дозволило б зекономити на паливній складовій у тарифі, а це нині 50%. Тобто, інвестиції з часом допомогли б зменшити тариф для споживачів», – каже керівник КП Олег Мізік.
В Опішнянській громаді розглядають можливість переведення у формат ТОВ двох підприємств: це «Опішня Агро», яке займається вирощуванням овочів на продаж, а також «Опішнянська Артіль», де виготовляють кераміку та навчають цього інших. Голова громади Микола Різник розповів:
«Це такі більш нестандартні підприємства, які, в принципі, для життєдіяльності громади не впливають. Тож, дійсно, ми не можемо залучити міжнародні гранти під «Опішня Агро», бо вони не розуміють, що таке комунальне підприємство. Якщо це буде ТОВ, я думаю, що переведемо його під ТОВ, залучати міжнародні гранти ― це класно. Інше питання ― не зрозуміло яке буде оподаткування?»
Що кажуть у Гадяцькій громаді?
Людмила Олексієнко, завідувач сектору комунальної власності виконавчого комітету Гадяцької міської ради розповіла, що поки що, у громаді не почато жодної процедури по проведенню реорганізації комунальних підприємств:
«У нас є три роки перехідного періоду, тому питання раціональності перетворення та проведення реорганізації ще буде детально вивчатися. Однак, законодавством встановлено, що для державних підприємств перетворення у АТ чи ТОВ є обов’язковим, для комунальних органів місцевого самоврядування це право, а не обов’язок.
Наскільки пояснює законодавець, переведення у ТОВ зумовлене насамперед тією метою, щоб можна було відчужити частку в КП і залучити інвесторів, які забажають вкласти свої кошти і отримувати далі частку прибутку. Відповідно підприємства повинні бути 100% прибутковими. У нас же не ті комунальні підприємства, які можуть приносити прибуток.
Тож, найімовірніше, ці норми законодавства розраховані для комунальних підприємств не такої специфіки, як у Гадяцькій громаді, щоб хтось був зацікавлений у частці цього підприємства і відповідно у прибуткові, який буде розподілятися.
У великих містах комунальні підприємства можуть приносити прибуток і теоретично, якщо залучити інвесторів, вони матимуть частку і будуть зацікавлені у вкладі додаткових коштів у це підприємство.
Наші комунальні підприємства навряд когось зацікавлять. Тому швидше за все, в нас усе залишиться як і було раніше. Тим більше, у разі якщо орган місцевого самоврядування не прийме рішення про реорганізацію законодавець цього не забороняє».
P.S. Закон має 3-річний перехідний термін. Тому можна передбачити те, що він з часом отримає зміни та доповнення, спрямовані на більший захист прав місцевих громад.
Підготувала Оксана Кириченко.
Що таке КП, АТ та ТОВ
КП ― це комунальне підприємство, яке утворює орган місцевого самоврядування. У Господарському кодексі вказано, що воно «діє на основі комунальної власності територіальної громади».
АТ ― акціонерне товариство. Фактично, комерційна організація. Вона має певний статутний капітал, який розділений на певну кількість акцій.
ТОВ ― це товариство з обмеженою відповідальністю, його капітал поділений на частки, розмір яких визначає статут. Слово «обмежений» у назві говорить про рівень відповідальності учасників ТОВ, які мають ризики збитків у межах їхніх внесків.
