Сільське господарство потребує чоловічих рук – фермери на Полтавщині просили переглянути правила бронювання
Власники та керівники малих фермерських господарств Полтавщини, 20 січня, в обласному департаменті агропромислового розвитку просили змінити правила бронювання від мобілізації своїх працівників.
Аграрний сектор не лише є стратегічною галуззю, що постачає продовольство на внутрішні та міжнародні ринки, але й забезпечує робочі місця для великої частини сільського населення. Водночас на тлі війни та мобілізації виникло серйозне питання щодо дефіциту трудових ресурсів у селах, що створює загрозу для виконання завдань із забезпечення продовольчої безпеки держави, стабільних валютних надходжень від експорту агропродукції та належного проведення весняної посівної кампанії 2025 року.
Власники та керівники малих фермерських господарств Полтавщини, 20 січня, в обласному департаменті агропромислового розвитку просили змінити правила бронювання від мобілізації своїх працівників. Йдеться про фермерські господарства з обробною землею до 500 гектарів. Зокрема, хочуть вплинути на регіональні критерії відбору підприємств до сфери критично важливих.
Наразі працівників сільського господарства бронюють за критеріями, визначеними Міністерством аграрної політики.
«У кожному регіоні визначають додаткові умови для бронювання. На Полтавщині діють критерії, затверджені розпорядженням стосовно того, що у фермерському господарстві, яке має не менше 100 гектарів, працює протягом року 10 застрахованих осіб. Таке підприємство може податися з заявкою до обласної комісії і отримати статус критично важливого, подати на бронювання 50% від кількості працюючих військовозобов’язаних», — пояснив директор обласного департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов.
Проте, як стверджували присутні, виконати такі умови нереально. Відповідно, більша частина фермерів не можуть взагалі нікого забронювати.
«Треба офіційно працевлаштувати десять працівників, з яких забронюється тільки п’ять. Їх просто немає де знайти. Жінки не можуть працювати на тракторі. Велика техніка потребує чоловічих рук», — розповіла голова одного із ФГ Антоніна Живолуп.
До того ж, утримання десяти найманих працівників на малих фермерських господарствах призводить до збитковості:
«20 тисяч на одного працюючого може заплатити господарство. Але якщо брати по 20 тисяч та з 10 та на 100 гектарів, це 2 мільйони 900 тисяч ― це сама зарплата із єдиним соціальним внеском. А зі 100 гектарів можна зібрати кукурудзи на 3 мільйони 200 тисяч. Тобто, 85%. Відповідно, нівелюється все, що можна», — повідомила представниця асоціації фермерів Алла Ілляшенко.
Поки що фермери Полтавщини не мають єдиної думки щодо механізму бронювання своїх працівників – пропонують зробити градацію чи погектарну кількість (для малих ФГ один чи два працівники на 100 гектарів).
У той же час відомо, що Полтавська ОВА направила зміни до регіональних критеріїв відбору підприємств критичної інфраструктури до Міністерства економіки ще на початку січня. Сергій Фролов каже, що ініційоване внесення змін до критеріїв, щоб підприємство, яке має не менше 100 гектарів, мало не менше п’яти застрахованих осіб, які працюють протягом року. Щоб врахувати сезонність роботи в аграрній галузі, пропонується середньоспискова чисельність за рік. Проте, поки що Мінекономіки не надало відповідь щодо можливості таких змін.
Питання весняної посівної обговорювали днями на засіданні аграрного комітету ВР України.
Члени комітету також вважають, що весняна посівна в Україні може бути зірвана, якщо для дрібних фермерів не буде спрощено умови бронювання працівників: «Весняно-польові роботи не відбудуться і це буде дивно навіть для європейців, які дають грантові кошти на підтримку малих агровиробників, які обробляють 10 га землі», – заявив один із депутатів.
Комітет підтримав звернення до Уряду щодо необхідності перегляду та внесення змін до критеріїв бронювання працівників фермерських господарств з метою стабільності сільськогосподарського виробництва та забезпечення виконання важливих завдань, таких як постачання продовольства для потреб Збройних сил України.
«БМ»
