«Де хоч одне слово про безвісти зниклих гадячан?” або Зниклі безвісти не значить забуті
Із проханням нагадати про військовослужбовців Гадяччини, які перебувають у статусі «зниклий безвісти» звернулась у особисті повідомлення редакції гадячанка Марина Гезик (її брат, військовослужбовець ЗСУ Артем Гезик зник безвісти під час виконання бойового завдання 31 липня 2022 року).
Крім загибелі українців чи потрапляння їх у полон до ворога розпочата росіянами війна означилася ще однією категорію втрат. А саме – людей, доля яких залишається невідомою. Вони не значаться ні серед полеглих на полі бою під час захисту того чи іншого населеного пункту, ні серед тих, хто перебуває у неволі. І ця невідомість найчастіше буває гіршою за трагічну звістку, що створює для суспільства неабияку проблему.
На кінець 2024 року в Україні зниклими безвісти за особливих обставин вважалися понад 70 тисяч осіб. Ця цифра постійно коливається, адже з отриманням підтвердженої інформації статус «безвісти зниклого» може змінюватися. Але до того моменту їхні рідні перебувають у невідомості довгі місяці, а іноді й роки. Тисячі родин України у розпачі через невідому долю своїх рідних. Комусь щастить одразу налагодити контакт з підрозділом, де ніс службу військовий і держорганами, які уповноважені займатися пошуками, а хтось на тривалий час залишається з болем і невизначеністю сам на сам. Встановити хронологію, яка, ймовірно, призвела до зникнення – дуже важко, зокрема й через «військову таємницю». Тож родичі зниклих часто вдаються до розголосу
Із проханням нагадати про військовослужбовців Гадяччини, які перебувають у статусі «зниклий безвісти» звернулась до редакції гадячанка Марина Гезик (її брат, військовослужбовець ЗСУ Артем Гезик зник безвісти під час виконання бойового завдання 31 липня 2022 року):
«Де хоч одне слово про безвісти зниклих гадячан? Ви навіть не уявляєте, яка це кількість людей! Чого про це мовчите? Чи вони не герої? Хіба ці чоловіки не заслуговують на повагу?»
Жінка просила привернути увагу до цієї трагедії та поширити допис про пошуки у соціальних мережах. Проте, останнього, на жаль, ми зробити не можемо. Адже, у деяких випадках, є надія, що «зниклий безвісти», може переховуватися і намагатися дійти до «своїх», або ж бути у полоні, але не виказуючи свого військового статусу та звання. А розголосом його особистої інформації (якою, до речі, може скористатися ворог) ми можемо зробити тільки гірше. Правозахисники просять утримуватися від публікацій про зникнення у соцмережах, а особисту інформацію про зниклого надавати тільки уповноваженим організаціям. Такими є:
– Національне інформаційне бюро. Для звернень щодо військовополонених або військових, місцезнаходження яких невідоме, : гаряча лінія цілодобово ‒ 1648; +38 044 287 81 65 (дзвінки з-за кордону); nib.uncp.info@gmail.com.
– Колцентр з розшуку зниклих безвісти осіб при Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: 0 800 339 247 ‒ з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00; 095 896 0421 ‒ у вихідні через Viber та Telegram; 099 792 0126 ‒ телефон Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; war2022people@gmail.com.
– Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста: телефони: +41 22 730 3600 або +380 800 300 155; ctabureau@icrc.org.
– Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ: +38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01 (цілодобово); united.centre.ssu@gmail.com.
– Гаряча лінія МВС України для родичів загиблих, полонених та зниклих безвісти військовослужбовців: +38 089 420 18 66.
А тим часом, представники родин безвісти зниклих військовослужбовців, звернулися до Президента України та Верховної Ради України з проханням проголосити 2025 рік в Україні Роком безвісти зниклих за особливих обставин.
«Цей рік має стати символом глибокої шани, пам’яті та підтримки кожного, хто зник безвісти, захищаючи суверенітет та незалежність нашої держави. Йдеться про десятки тисяч військових та цивільних осіб, які зникли внаслідок війни. Кожна з цих історій — це трагедія, яка залишила глибокі рани в серцях родин, які теж вимагають підтримки. Ми закликаємо звернути увагу на необхідність системного підходу до вирішення проблем пошуку, документування фактів зникнення, притягнення винних до відповідальності та захисту прав родин зниклих безвісти». – йдеться у петиції, розміщеній на Офіційному інтернет-представництві Президента України (№22/240180-еп).
Ми підтримуємо це прохання і також прагнемо привернути увагу до цієї проблеми. Родини зниклих безвісти та полонених військовослужбовців не мають залишатися наодинці, а, безумовно. заслуговують на визнання та підтримку. Ми не можемо достеменно знати, скільки НАШИХ людей вважаються безвісти зниклими. Але ми точно не повинні мовчати, а мусимо щодня нагадувати усім про них та про біль їхніх рідних. Адже ці військові – не просто статистика чи цифри, вони мають імена, обличчя, історії та долі. І на превеликий жаль, у більшості вони трагічні, тому ми не маємо права про забувати тих, хто боровся за нас.
Аби допомогти рідним наших бійців зорієнтуватися, які державні органи уповноважені займатися пошуком безвісти зниклих і хто ще може з цим допомогти, ми підготували дорожню карту з необхідними контактами.
1. Близькі родичі зниклих безвісти захисників мають право на отримання наявних відомостей щодо долі військовослужбовця, звернувшись із запитом до ТЦК та СП на отримання Витягу із службового розслідування.
Військовослужбовець вважається зниклим безвісти, якщо:
він не повернувся після виконання бойового завдання і відсутні точні дані щодо його долі (побратими не можуть точно визначити, чи особа потрапила у ворожий полон чи загинула на полі бою);
якщо побратими свідчать, що особа ймовірно потрапила у полон, але немає достатньо доказів;
якщо побратими свідчать, що особа ймовірно загинула, але немає можливості перевірити місце зникнення чи забрати тіло загиблого через активні бойові дії.
2. Якщо прийшло сповіщення від ТЦК та СП, що захисник зник безвісти, родичі мають право дізнатися про його останнє місце перебування і обставини зникнення. Важливо при цьому не публікувати його фото та іншу інформацію у соціальних мережах — це може йому нашкодити у випадку переховування чи потрапляння в полон.
3. Подати Заяву про розшук до територіального органу Нацполіції або зателефонувати на 102. Також найближчий родич захисника має здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів. Через 24 години з часу подання заяви про зникнення потрібно отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), де буде зазначено ПІБ слідчого у справі. Зберігайте цей документ!
4. Зареєструйтесь в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Пройшовши верифікацію заявки, надайте всю наявну у вас інформацію про зниклу особу в розділі “Надати додаткову інформацію”. Після подачі статус заявки та облікову категорію зниклої особи можна відстежувати в Особистому кабінеті, тут же можна буде отримати витяг. Також за необхідності заявник може отримувати онлайн-консультації від Координаційного штабу.
5. З усіх питань, пов’язаних з пошуком та ідентифікацією зниклих безвісти осіб, а також для координації з правоохоронними органами та іншими структурами, можна звертатися до регіональних представників Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або безпосередньо до самого Уповноваженого Артура Добросердова на номер гарячої лінії 16-98
6. Подати заяву та отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин поштовим зв’язком на адресу: на адресу: м. Київ, вул. Богомольця, 10, індекс 01601. Для уточнення телефонуйте на номер 16-98
https://mvs.gov.ua/upovnovazenii-z-pitan-osib-zniklix…
7. Якщо у вас є дані про ймовірне потрапляння військовослужбовця в полон — зверніться до СБУ в Обʼєднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб: (044) 321-11-21, +38 (098) 321-11-21. Повідомлення в Viber, WhatsApp, Telegram надсилати на номер +38 (067) 650-83-32.
https://ssu.gov.ua/obiednanyi-tsentr-z-koordynatsii…;
8. Зверніться в Національне інформаційне бюро за телефоном 16-48 (для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287-81-65)
9. Проінформуйте Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номером: 0-800-501-720, (044) 299-74-08.
10. Зверніться до Міжнародних організацій, які можуть робити офіційні запити державі-агресору росії:
Служба розшуку Червоного Хреста:
0 800 332 656 або напишіть на пошту rfl@redcross.org.ua
Служба розшуку Міжнародного Червого Хреста
https://uruprecase.powerappsportals.com/…/create-request
Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти
https://oic.icmp.int/index.php?w=mp_reg&l=uk
Робоча Група ООН з насильницьких зникнень:
https://koordshtab.gov.ua/contact-un
“БМ”
Фото ілюстративне.
