Гадяцька лікарня до блекаутів готова

Ворог не припиняє атакувати енергетичні об’єкти України. Експерти припускали, що основна частина руйнівних масованих обстрілів критичної інфраструктури припаде на осінньо-зимовий період. На даний час, можемо бачити, що дані прогнози справджуються, оскільки, лише за листопад, росіяни двічі атакували українську енергосистему, через що, у регіонах нині систематично застосовують графіки погодинних та аварійних відключень електроенергії. Загалом, від початку року, це 11 масована ракетно-дронова атака на українську енергосистему.

Та є сфери, де електроенергія являється життєво-необхідною складовою, зокрема – медична структура. І про підготовку до усіх можливих сценарії потрібно дбати заздалегідь.

Підготовка медзакладів

Серед 30 лікарень спроможної мережі Полтавщини 21 медзаклад вже є повністю автономним й готовими до будь-якого сценарію. Про це ЗМІСТу повідомили в пресслужбі Полтавської обласної військовій адміністрації. Більшість лікарень Полтавщини оснащені на випадок надзвичайних ситуацій і мають генератор, автономне теплозабезпечення і свердловину для забору води. Решта лікарень обладнані генератором і автономним опаленням, проте не мають власних свердловин. 

Завдяки автономним джерелам живлення у медзакладах можуть безперебійно функціонувати відділення інтенсивної терапії, операційні та критично важливе обладнання, що рятуватиме життя та здоров’я пацієнтів.

В області також є гарні приклади залучення альтернативних джерел електроенергії.

До прикладу, у цьому році, на даху кременчуцької лікарні інтенсивного лікування встановили сонячні панелі, які дозволять зекономити гроші. Цей проєкт допоможе лікарні стати енергонезалежною і безперебійно забезпечувати медичними послугами. Також вдасться скоротити витрати на електроенергію. Електростанцію встановили завдяки благодійникам і міжнародним партнерам.

Також, торік «зелену» енергетику почала впроваджувати Миргородська громада, залучаючи грантові гроші. У Миргороді збудували дві сонячні електростанції, які закрили частину потреб місцевої лікарні, а також заживили один з об’єктів водопостачання міста. Лікарня вклала у проєктування й будівництво СЕС близько мільйона гривень власних грошей. Надалі в медзакладі планують встановити сонячні панелі на дахах корпусів та придбати акумулятори для використання накопиченої електроенергії вночі.

Забезпечення гадяцьких медзакладів

Нагадаємо, КНП «Гадяцька МЦЛ» теж входить до спроможної мережі. Ми поцікавились у директора медзакладу Олександра Шаповала, наскільки забезпечена та енергонезалежна наша лікарня.

«Наразі медзакад забезпечений трьома генераторами: на 200 кВт, 130 кВт та 100 кВт.

Один призначений для роботи стаціонарного відділення, другий – для роботи КТ і третій – для роботи поліклінічного відділення. Резерв пального теж є. За вимогами, теоретично усього цього має вистачити на 7 днів роботи у разі повного відключення електроенергії, але сподіваємось звісно, що такої ситуації не буде. Також заклад має власну свердловину та «Starlink», тож водопостачанням й зв’язком теж забезпечені.

Що стосується альтеративних джерел електроенергії, на минулому виконкомі, 28 листопада, ми погодили проект на встановлення панелей. Його вартість – близько 2,5 мільйонів гривень. Але наразі фінансування ще немає, подаємо запити на державні програми, спробуємо залучити інвестиційні кошти. Сподіваємось, що у наступному році нам вдасться реалізувати даний проект».

Також, ми намагалися зв’язатися із директоркою КНП «Гадяцький ЦПМСД» Вірою Шаповал, щоб дізнатися щодо готовності амбулаторій та медичних пунктів Гадяччини до блекаутів. Однак, з невідомих нам причин, посадовиця не відповіла на дзвінки та повідомлення.

Згідно звіту КНП «Гадяцький ЦПМСД», що був опублікований ще на початку 2024 року, на території громад Гадяччини функціонує 17 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, з них 2 міських та 15 сільський, а також близько 20 медичних пунктів. Утім, чи усі вони забезпечені додатковими джерелами живлення та як працюватимуть у разі довготривалих відключень електроенергії – не відомо.

МОЗ звітує

Наразі для стабільної роботи українські медзаклади мають 11 820 генераторів, повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я. Майже 4 000 з них доставлені у медзаклади за час повномасштабної війни.

МОЗ України звертає увагу, що саме керівники лікарень мають забезпечити стабільну та повноцінну роботу медзакладів у разі надзвичайних ситуацій. Керівництво медзакладу має подбати про резерв пального для генераторів та перевірити їхню працездатність. 

Також триває оснащення медзакладів альтернативними джерелами живлення та підсилення їхньої стійкості, аби забезпечити безперебійне надання медичної допомоги українцям. Йдеться про старлінки, свердловини, автономні котельні тощо. 

Загалом, серед 642 закладів охорони здоров’я України, що входять до спроможної мережі, повністю автономними є 300.

565 медзакладів спроможної мережі забезпечені резервним джерелом теплопостачання (котельнею) та 370 медзакладів мають власні свердловини. 539 закладів забезпечені резервними джерелами живлення – генераторами для можливості безперебійного функціонування. 94 заклади охорони здоровʼя мають потребу у генераторах для додаткових потреб. 

Аби під час знеструмлень та перебоїв із мобільною мережею залишатися на зв’язку, частина лікарень забезпечена станціями супутникового інтернету «Starlink». Зараз у медзакладах країни встановлено вже 1 185 таких станцій. 

Також, на сьогодні вже понад 90 українських медзакладів мають сонячні станції з акумуляторами для накопичення енергії. Обладнання встановлюють коштом різноманітних програм, благодійних фондів, урядів інших країн тощо. 

Підготувала Анжела Замотаєва.