Купуй українське і отримуй гроші – як працює «Національний кешбек»
Вже майже два місяці в Україні діє програма національного кешбеку, перші виплати за якою почалися з 22 жовтня. Ми розібралися у тонкощах роботи програми та дізналися, скільки вдалося «заробити» українцям.
Як приєднатися?
Нагадаємо, ще на початку року, президент Володимир Зеленський повідомляв, що в межах нової державної програми «Купуй українське» громадяни зможуть отримати компенсацію частини оплати товарів і послуг, вироблених в Україні. За програмою Національного кешбеку українцям повертатиметься 10 відсотків від вартості зареєстрованих вітчизняних товарів, придбаних у супермаркетах та магазинах. Для того, аби все спрацювало, потрібне одночасне виконання кількох умов: приєднання до програми виробника і продавця, а також реєстрація покупців з відкриттям спеціальної банківської картки, на яку і будуть нараховуватися обіцяні 10 відсотків.
Виробнику для приєднання до програми необхідно зареєструватися на порталі «Дія» та подати заяву про включення до Переліку українських виробників та про внесення його продукції до Переліку українських товарів.
Продавець, у свою чергу, має подати через «Дію» заяву про приєднання до Переліку продавців і, за бажанням, маркувати вітчизняні товари зі свого асортименту, аби привабити споживачів. Учасником може бути лише продавець на загальній системі оподаткування. Таким чином, вхід до програми закритий для ФОПів-спрощенців. А, значить, на продуктові ринки на ярмарки дана програма не поширюється.
Для споживачів також передбачені кілька кроків, аби долучитися до програми. Починаючи зі старту бета-тестування Нацкешбеку, 2 вересня, усі охочі могли оформити банківську картку – як віртуальну через банківський додаток, так і фізичну у відділенні фінансової установи.
Від старту Нацкешбеку банки наперебій пропонували клієнтам відкрити картку саме у них, інколи пропонуючи додаткові вигоди. Наразі у програмі беруть участь 11 банків – ПриватБанк, monobank, Укргазбанк, Sense Bank, ПУМБ, Абанк, Банк Глобус, Укрсиббанк, Ощадбанк, Акордбанк та Банк Кредит Дніпро.
Оформлюючи картку, необхідно надати дозвіл на передачу даних про покупки. Також потрібно у застосунку «Дія» долучитися до проєкту «Національний кешбек» та вказати картку обраного банку.
Після виконання цих умов можна іти до магазинів, які приєдналися до програми, і починаати накопичувати кешбек, купуючи зареєстровані українські товари.
Тонкощі програми
Оплачувати товари, які беруть участь у програмі, можна з будь-якої картки банку, який ви оберете при реєстрації у програмі. Наприклад, якщо ви є клієнтом ПриватБанку, маєте у цьому банку кілька рахунків і відкриваєте нову картку кешбеку саме там, система бачитиме усі ваші транзакції по іншим карткам цього банку і автоматично нараховуватиме кешбек. Якщо ж ви заплатите за товари карткою, умовно, mono чи будь-якого іншого банку, цієї транзакції система не побачить і кешбек не нарахує. Тож слід це враховувати.
Які ще нюанси варто знати? Кешбек не поширюється на підакцизні товари. Мінімальна сума кешбеку на місяць — 2 гривні, максимальна — 3000 гривень. Але для отримання максимальної суми виплати доведеться викласти суто за зареєстровані вітчизняні товари 30 тисяч гривень за місяць, що значно перевищує середню зарплату по Україні (не кажучи вже про мінімальні зарплати та пенсії). Тож переважна більшість людей точно не зможе накопичити таку суму.
Нарахований кешбек можна буде перевірити на наступний день в застосунку «Дія», тобто він не з’явиться одразу на картці. А зараховуватиметься він раз на місяць – до 20 числа наступного місяця. Кешбек, нарахований за поточний рік, можна використати до 31 січня 2025 року. Зняти ж готівку за кешбек буде неможливо.
Витратити накопичені гроші на свій розсуд теж не вийде. Держава передбачила чіткий список послуг, на які можна витратити кошти кешбеку: медичні послуги, спорт, кіно, ресторани, оплата комунальних послуг, транспорту, мобільного зв’язку, а також на підтримку ЗСУ або купівлю військових облігацій.
Втім варто розуміти, що накопичити значну суму за допомогою кешбеку навряд чи вийде. На оплату комуналки або купівлю спортивного абонементу знадобляться більші гроші. А ось задонатити накопичену суму на ЗСУ, поповнити мобільний рахунок цілком можливо.
Як працює програма на практиці
Ми поспілкувалися з людьми, які оформили картки Нацкешбеку зі старту програми. З досвіду першопрохідників, у вересні кешбек нараховувався важко: у «Дії» нарахування відображалися далеко не на наступний день, як вказано в умовах, проте це пов’язано саме з бета-тестуванням програми. Адже, за інформацією Мінекономіки, саме наприкінці вересня вдалося досягти прогресу в передачі інформації про транзакції банками – тоді ж більшість користувачів почали бачити свої нарахування наступного дня.
Також, вочевидь, продавці приєднувалися до переліку учасників поступово, адже при походах у різні супермаркети у перші тижні кешбек відображався лише з окремих магазинів. Зате вже у жовтні почалося накопичення з інших торговельних точок, також на їхніх цінниках з’явилося синьо-жовте маркування товарів, які беруть участь у програмі.
«Зареєструвалась у Національному кеш беку наприкінці вересня. Сумнівалась, що щось виплатять, але вирішила – нехай буде, і оформила віртуальну картку. Детально не розбиралась, які саме магазини і продукти беруть участь в програмі. Із гадяцьких бачила маркування в «Аврорі», «АТБ» та «Єві».
Перші нарахування в «Дії» побачила кілька днів тому. Щоправда, сума невелика – всього 20 гривень 21 копійка, тож говорити про якісь серйозні накопичення смішно. Але додатковий донат на ЗСУ зайвим не буде», – розповіла нам гадячанка Мар’яна.
У розділі «Національний кеш бек» в застосунку «Дія» можна побачити нарахування 10% від покупок за кожен похід у магазин, а також загальну суму накопичень, яка буде виплачена після 20 числа місяця. В деталізації кожної операції вказана загальна сума чеку та окремо – сума українських товарів, десята частина якої і компенсується на картку.
Що нового у програмі
Офіційно програма «Національний кеш бек» стартувала 11 жовтня, попри те, що нарахування її учасники бачили вже з вересня. За покупки здійснені у вересні держава перерахує 646 378 українцям загальну суму в розмірі 37,2 млн грн. Кошти отримають ті громадяни, які купували українські товари, і сума кешбеку становила понад 2 грн.
Як повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, за час бета-тестування програми, яке тривало з 2 вересня, українці оформили понад 2 мільйони карток.
За даними сайту «Зроблено в Україні», наразі в програмі беруть участь понад 1300 виробників та майже 20 тисяч точок продажу, а товарів зареєстровано вже 259 тисяч. Товари за які надається цей кешбек мають позначку у вигляді синьо-жовтого штрихкода та відповідний напис на упаковці.
У той же час, на Полтавщині 43 виробники приєдналися до програми «Національний кешбек». Вони виготовляють різноманітні товари: молочну та м’ясну продукцію, хліб, солодощі, крупи, олію, дитяче харчування, а також одяг, шкарпетки, парфуми, косметичні засоби, ліки та меблі
До речі, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про запуск корисного інструменту – сканеру штрихкодів у «Дії». Це дозволяє дізнатися, чи нараховується кешбек за товар.
Отже, якщо магазин не наніс маркування на товари, за які нараховується кешбек, це можна буде перевірити самостійно – тільки доведеться ходити між полицями з телефоном у руці. Чи будуть люди аж так вишукувати потрібну продукцію, витрачаючи на це зайвий час – питання риторичне, враховуючи мізерну суму нарахувань.
Перспективи Нацкешбеку
Від самого початку ідея Національного кешбеку була піддана нищівній критиці з боку багатьох експертів та чиновників. Так, зокрема низка аналітичних центрів навіть писали спільну заяву на ім’я президента, прем’єр-міністра та інших топ-чиновників щодо негативної оцінки запропонованої ідеї.
«На думку аналітичних центрів, реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для Державного бюджету та доволі складною в адмініструванні. Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їх приватного життя, а саме їх покупок. Несправедливий механізм кешбеку, який діє виключно через торговельні мережі – надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу. Такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам і у такий спосіб надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж», – йдеться у заяві.
Експерти наголосили, що державна підтримка вітчизняного виробника має бути реалізована шляхом «забезпечення сприятливого бізнес- та інвестиційного клімату в державі, усунення бюрократії та корупції, захисту прав власності, реформування податкової та правоохоронної системи, забезпечення прав та економічних свобод для вітчизняного бізнесу в Україні».
Незважаючи на критику, програма запрацювала і зараз набирає обертів. Наскільки вона буде ефективною та чи допоможе вітчизняним виробникам та простим українцям, можна буде оцінити згодом.
У Центрі економічної стратегії заявили, що, якщо програма запрацює на повну, вона матиме позитивний вплив, особливо для тих родин, які витрачають більшу частку свого доходу на продовольчі товари, і зможе частково компенсувати підвищення військового збору.
Програма також цікава для українських компаній, що конкурують з іноземними виробниками, зокрема в харчовій промисловості. Вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни: чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. А вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців. При цьому, Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою.
За останніми даними, станом на середину жовтня, українцям, які приєдналися до програми, усього нараховано 90 млн гривень кешбеку. Навіть якщо врахувати, що у вересні програма працювала не на повну, а споживачі і виробники ще продовжують реєструватися, вочевидь, до кінця року не вдасться дійти до закладеної на ці цілі суми у 3 мільярди гривень. До речі, на наступний рік на Нацкешбек передбачено 6 мільярдів гривень. Чи принесе це економіці заявлену вигоду, і чи виправдаються такі витрати із дефіцитного держбюджету – покаже час.
Підготувала О.Кириченко, за матеріалами «Зроблено в Україні» та «УНІАН».