“Анекдот по-полтавськи – в області асфальтують дороги”

Поділитися новиною


Одвічне проблемне питання – ремонт автошляхів. Про це ми писали уже незліченну кількість разів. Мабуть, важко знайти хоча б один випуск тижневика, у якому б не було публікації, яка стосувалася цієї проблеми. І цього разу, на жаль, не змогли оминути цієї теми.


До написання публікації підштовхнув допис, який опублікували днями на сторінці Полтавської ОВА:

«На Полтавщині не припиняються роботи з відновлення місцевих автодоріг. Ще майже 12 тисяч м² відремонтували у дев’яти громадах протягом минулого тижня.
Цього тижня ремонтуватимуть покриття у восьми громадах: Зіньківській, Полтавській, Пирятинській, Горішньоплавнівській, Петрівсько-Роменській, Великобудищанській, Сергіївській і Великосорочинській.
Завдяки спільній роботі з початку року в області відновили більше 185 тисяч метрів квадратних автошляхів,» – підсумував начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.

Чесно кажучи, це повідомлення викликало неоднозначну реакцію, зокрема, у користувачів соціальних мереж. Їхні коментарі (а їх було понад тисяча) були більш ніж обурливі та саркастичні. І, до речі, переважна частина їх стосувалася саме наших, гадяцьких доріг. Також, варто зазначити, що в більшості коментарі залишали мешканці тих громад, які вказані у дописі ОВА. Проте, на здивування мешканців, про відремонтовані дороги вперше чули.

Тому, далі читайте народну оцінку оголошеного чиновниками «ремонту доріг»:
Тетяна Велика:
«Що за брехня? Де ремонтують? Мабуть, тільки на словах! До війни дороги були «вбиті», а зараз тим паче».
Тоня Сахно:
«Полтавська ОВА, навіщо ви брешете та вводите людей в оману? Де не де латки покидали і на тому кінець. Клаптик зробили метр на метр для звітності, щоб фото зробити?»
Микола Момот:
«Раніше ремонтували кілометрами, а тепер міряють квадратними метрами. Розпіарили ремонт дороги, кинули три лопати асфальту, і на тім закінчився ремонт».
Олександр Добряк:
«Анекдот по-полтавськи! Як гучно подати новину про гігантські масштаби зробленої титанічної праці – вказувати розміри в мініодиницях. Два кілометри дороги вказати в метрах квадратних (краще було б в дециметрах )! Оце масштаб!»
Наталя Герасько:
«А коли стратегічне сполучення Гадяч-Миргород буде відремонтовано? Чи вже гроші в карманах?»
Тетяна Бережна:
«Повідомте геолокацію відремонтованих доріг у Великобудищанській ТГ. Поїдемо на екскурсію, дивитися на ті дороги».
Катерина Гузій:
«Ви до Диканьки пробували проїхати? А до Опішні? А до Гадяча? Там взагалі полями вже їздять. Найстрашніші дороги в країні це на Полтавщині. А ви пишете про уявний ремонт».
Ірина Жук:
«Найкорумпованіша область країни! По роботі буваю скрізь – їдеш по Сумщині – відремонтовані дороги, була на Дніпропетровщині – теж порядок. Заїжджаєш на територію Полтавської області – катакомби!»
Анна Щербань:
«Чи надовго той ремонт? Все одно роблять «тяп-ляп». Таке враження, що одні телепні довкола, технології нульові, крадіжки, відмивання коштів. Нічого не змінюється».
Ніна Прудій:
«Гіршої дороги немає ніде в Полтавській області, як з Гадяча до Лохвиці. Жах! Хоч лети, їхати взагалі неможливо. І це роками її там ніхто не ремонтує, залишився просто напрямок».
Юрій Червоний:
«Буваю проїздом в цих громадах і в жодній не бачив ремонту. Як не було дороги від Полтави до Гадяча так і немає. Вже і напрямком не назвеш…»
Ольга Фоменко:
«У колишньому Гадяцькому районі дороги відсутні і ніхто їх не ремонтує. На зміну «гадяцькому сафарі», яке любить піарити місцева влада, прийшло «гадяцьке раллі».
Анна Киричко:
«А коли на Гадяччині будуть ремонтувати? З Бобрика до Гадача поки доїдеш всі кишки переколотяться. А до Мартинівки водії автобусів взагалі не хочуть їхати, бо дороги зовсім немає. Ми б хотіли знати, хто за це відповідає і коли нам зроблять дорогу?»
Олександр Іващенко:
«Якщо взяти ширину дороги 5 метрів, тоді це майже 2400 метрів погонних доріг. 2,4 км для Полтавщини? Я погоджуюсь, що не на часі, але б ще в сантиметрах квадратних порахували…»
Віталій Дмитренко:
«А Гадяччина це Україна? Бо таке враження, що чиновники так не думають».
Ольга Пускайло:
«Де у Великобудищанській громаді ремонтували? Бо в громаді дороги до Боржника, Мартинівки, Веприка майже немає. А до Будищ і Плішивця дороги з сюрпризами – місцями ями в коліно».
Оксана Нонка:
«Петрівка-Роменська. Вже виспався щебінь із ям, які були засипані. Ремонт – супер!»
Віра Дробот:
«Полтава-Лохвиця, через Гадяч, найгірша дорога, мабуть, в Полтавській області. Їздить тільки один автобус, інші їдуть в об’їзд, селами. Деякі села просто минають… Що робити? Чим їхати до батьків? Особливо проблемна ділянка від Петрівки до Долинки. Суцільні ями».
Віктор Котляр:
«У дев’яностих, на Сумщині керували такі ж ненажери. В ті часи, там, з дорогами із асфальтовим покриття була повна ср@ка. Тепер Полтавська область в повній ср@ці на рахунок доріг та і багато по чому ще. Дуже багато людей було в Києві, на західній Україні, особливо в тих містах і містечках, де є розваги, туризм, відпочинок, санаторні заклади. То мабуть всі звернули увагу, що на дорогах чистота та порядок.
Це ж Україна! Та і ми, на Полтавщині, ніби теж в Україні, але як все відрізняється».

Це тільки маленька частинка тих коментарів, які залишили жителі Полтавщини. Більшість і, якщо чесно, нас також, дивує подібна «офіційна інформація» від посадовців. У той час, коли дороги на території області просто у катастрофічному стані і доходить до того, що небайдужим підприємцям доводиться робити автошляхи хоч трохи проїздними власними силами і за власні кошти (як це було нещодавно на відрізку від Теплого до Вельбівки), чиновники мають сміливість публічно звітувати про «масштаби відновлення доріг в області»… Абсурдність цієї ситуації просто зашкалює!

До речі, серед коментарів ми натрапили на кілька наступного змісту – кому взагалі потрібно зараз дороги, коли в країні війна, мовляв, недоцільно проводити ремонти автошляхів, коли військові просять допомоги? Спробуємо пояснити детально.

Хороші дороги рятують українців і на фронті, і в тилу
Наявність у державі розвинутої мережі доріг завжди була і є однією із найнеобхідніших передумов її розвитку, адже автомобільні дороги у всі часи працювали на покращення її економіки. Відповідно технічний стан автомобільних доріг, як правило, відповідає рівню її економічного розвитку. Звичайно, таке порівняння більш характерне для мирного часу, адже під час війни автомобільні дороги є ще і складовою обороноздатності держави.
Враховуючи перелік реальних загроз для нашої держави у сьогоднішній війні, як мінімум всі дороги державного значення з індексом М, Н, Р та половина доріг місцевого значення мали б бути у цьому переліку. Відповідно і відношення до технічного стану цих доріг та інженерних споруд на них мало б бути адекватним вимогам воєнного стану. І головне — необхідно було б передбачити фінансування на утримання та ремонти автомобільних доріг.
У той же час, в українському медіапросторі та соціальних мережах досі періодично точаться дискусії щодо доцільності використання коштів на різні потреби тилу, зокрема і на ремонт доріг. Але ми маємо розуміти й не забувати, що коли тил підтримує життєдіяльність та обороноздатність країни не можна не рахуватись з тими обставинами, що у тилу нараховується парк автомобілів 10 млн одиниць, у тому числі близько 9 млн легкових і для них теж необхідно створювати хоча б мінімальні умови для безпечного проїзду автомобільними дорогами та це знову ж таки потребує коштів, хоча б на експлуатаційне утримання.
Разом з тим періодично поширюються меседжі, що ремонт доріг, особливо у прифронтовій смузі, є недоцільним і навіть шкідливим. Пояснимо, чому насправді підтримка належного стану доріг є важливою в контексті оборони України.
Під час війни дороги використовуються не лише для пересування цивільних осіб та обігу товарів. Дороги є особливо важливими для переміщення Сил оборони України: особового складу, військової техніки та майна, критично необхідного для життя та бою. В умовах, коли вчасна доставка підкріплень на лінію фронту та засобів ураження є критично нагальною – підтримка якісного стану доріг є запорукою перемоги України. Коли час на війні працює проти нас, хороші дороги допомагають його економити.
Ключовою умовою виживання поранених українських солдатів є вчасна евакуація з поля бою і доставка до медичних закладів, розташованих в порівняно безпечній зоні. У районах активних бойових дій шляхи евакуації вщент розбиті й знаходяться під постійними обстрілами, через що втрачаються безціні хвилини шансу на порятунок та життя. А у випадку критичного стану доріг і на подальшому більш безпечному відрізку, час на медичну евакуацію знову збільшується, а в разі тяжких поранень українські воїни можуть не вижити, якщо їм вчасно не надати кваліфіковану медичну допомогу.
Крім того, якісні дороги полегшують і пришвидшують евакуацію цивільних громадян із небезпечних прифронтових районів. Це дозволяє максимально швидко залишити район бойових дій і не наражати на більший ризик життя та здоров’я евакуйованих, а також волонтерів та поліцейських з евакуаційних груп.
Велику частину автопарку Сил оборони України складає колісна техніка, зокрема легкові автомобілі. Вони мають властивість ламатись. І не лише в результаті бойових дій і обстрілів росіянами. Погані дороги також виводять з ладу техніку, що зменшує боєздатність українських підрозділів. Українським солдатам доводиться постійно ремонтувати ті чи інші одиниці автотехніки як своїми зусиллями, так і за допомогою волонтерів і небайдужих громадян України. На це йдуть великі кошти. А покращення стану доріг дозволить спрямувати волонтерські збори більше на технологічні інновації, які сприяють бойовій роботі Сил оборони України.
Запитаєте, чи не ризиковано ремонтувати дороги в прифронтовій смузі? Війна – це, на жаль, завжди ризик, і ситуація на лінії бойового зіткнення змінюється постійно. Тільки відремонтовані дороги можуть обстрілюватись, а по деяких дійсно можуть намагатимуться наступати російські війська. Проте, дороги необхідно відновлювали як в тилу, так і на фронті для подальшого ефективного ведення бойових дій. І тут не може бути жодних заперечень, бо це необхідність.

Підсумовуючи, слід ще раз відзначити зростання рівня відповідальності українських громадян за долю країни під час війни. Усе частіше українці цікавляться, куди використовуються бюджетні кошти, слідкують за правильністю розподілення сплачених ними податків, вказують на можливі корупційні дії. Контроль громадськості дійсно підштовхує чиновників працювати ефективніше Найімовірніше, що тільки під пильним оком суспільства, якісних та безпечних доріг стане дійсно більше. У інакшому випадку, бачитимемо свіжий асфальт тільки на дивакуватих фотозвітах від посадовців.
Оксана Кириченко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...