Код української нації – свобода та воля

Україна 24 серпня відзначає 33-тю річницю проголошення Незалежності.
Це найважливіше свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці продовжують виборювати свою
незалежність зі зброєю в руках.

Історія, яку маємо пам’ятати

Україна здобула незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Наша незалежність – не «випадковість», як
стверджує тепер російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь.
У конференц-залі Київської політехніки, 8–10 вересня 1989 року, відбувся з›їзд Народного руху України за перебудову (Руху), який став головною організаційною і рушійною силою у просуванні України до незалежності.
А вивезення із ГУЛАГУ і перепоховання в Києві 19 листопада 1989 року останків політв’язнів радянського режиму Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого викликало таке піднесення, що подію порівнювали із перепохованням Тараса Шевченка. Церемонія перепоховання останків жертв радянських репресій у Києві вилилася у багатотисячну акцію за-
судження радянської системи. Жалобна процесія рухалася від центру Києва до Байкового кладовища під забороненими тоді синьо-жовтими прапорами.

Ще одна знакова подія відбулася 21 січня 1990 року, коли у 71-у річницю Злуки УНР і ЗУНР, мільйони людей, взявшись за руки, з’єднали Івано-Франківськ, Львів, Рівне і Київ. Довжина «Живого ланцюга» перевищувала 770 кілометрів. Участь в
«Українській хвилі» (так називали акцію) взяли люди з усіх регіонів України.
Ця акція стала прикладом прагнення українців жити в єдиній країні.
У «Живому ланцюзі», за неофіційними даними, взяли участь до 5 мільйонів людей, а радянська влада назвала цифру в «450 тисяч осіб».
А вже 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

У документі, зокрема, декларувалося, що ми є суверенною національною державою, де єдиним джерелом влади є народ. Закріплювалося право на громадянство, на власний державний бюджет і грошову
одиницю, право мати власну армію та інші необхідні для суверенної держави інституції.
Тоді у Києві почали відбуватися мітинги, численні учасники яких закликали керівництво України вивести країну зі складу СРСР. 2 жовтня 1990 року в Києві
на площі (теперішній Майдан Незалежності) студенти розпочали голодування, вимагаючи демократизації усіх суспільно-політичних процесів і розірвання союзного договору. Студенти висунули вимогу провести позачергові парламентські вибори на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року,
а також повернути українців строкової служби на територію України, провести націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ і відставки тогочасного голови уряду.
17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування» і формально вимоги протестувальників були прийняті. Ці події отримали назву Революція на граніті.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого ВР 24 серпня 1991 року. У
ньому взяли участь 31 891 742 людини, що склало на той час 84,18% населення України. Понад 90% відповідей була «так, підтверджую».
Проголошення незалежності і підтвердження легітимності на референдумі стало результатом кількасотрічного прагнення українців жити в своїй державі вільно. Україна не переставала боротися за незалежність. І весь період комуністичної диктатури українці постійно боролися.

Боротьба триває

Ми невпинно продовжуємо виборювати нашу незалежність. Попри це країна багато разів вражала світ своїми досягненнями – в економіці, спорті, культурі, науці, сільському господарстві та інших галузях.
За 33 роки кожен громадянин України може з упевненістю сказати, що йому є чим пишатись. За цей час ми гідно показали себе на Олімпійських іграх, тричі перемагали на Євробаченні, отримали безвіз, самостійну Православну церкву, стали на шлях цифрових технологій та запустили чимало реформ.
Та й це далеко не все. Ми навчилися поважати та пропагувати свою мову та культуру, створюємо потужні крафтові бізнеси, які конкурують з іноземними, реалізовуємо свій винахідницький потенціал, військові розробки і по-справжньому підтримуємо наше – українське . Нам є чим пишатися.
У 2014 році ми довели, що вміємо відстоювати свої права та свободи, а наша армія стала сучасним загартованим військом, яке сьогодні є потужним механізмом боротьби із ворогом. Українська жага до свободи, наше невпинне прагнення відстояти свої права та свободи, стали прикладом для усього цивілізованого світу.
Мужність, розум, сила та відвага – саме такими якостями володіють найкращі сини та доньки України, які не вагаючись стали на її захист.
І кожен день ми платимо найвищу ціну за нашу свободу. Вклоняємося кожному Захиснику та Захисниці, що поклали життя за нашу незалежність та свободу, за цілісність нашої держави. Пам›ять про на-
ших нескорених «титанів» буде жити у віках.
Нехай вогонь патріотизму завжди горить у ваших серцях, а віра в Україну буде незламною опорою на шляху до нових вершин. Миру та Перемоги всім нам!
Колектив тижневика «Базар Медіа в Україні