Чим далі, тим гірше – що чекає на українців
Національний банк України очікує поступове зростання тарифів на комунальні послуги впродовж наступних років.
Очікується, що вже у 2025 році почнеться приведення платіжок до «економічно обґрунтованих рівнів». Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України.
Так, упродовж наступних років можуть зрости ціни на газ, опалення та постачання гарячої води. Основними причинами підвищення тарифів є «складна ситуація в українській енергосистемі через російські атаки та дефіцит бюджету».
У НБУ прогнозують, що відтермінування рішень про підвищення цін на комунальні послуги може призвести до зниження рівня інфляції й водночас до погіршення фінансового становища енергокомпаній та збільшуватиме бюджетний дефіцит.
Аналітики Нацбанку стверджують, що відтягування рішення про підвищення комуналки також посилить ризики нестабільності на енергоринку та погіршить інвестиційний потенціал галузі.
Зазначимо, що після початку повномасштабної війни в Україні уряд запровадив мораторій на примусове стягнення та відключення від мереж боржників із комуналки. Та у 2024 році цей мораторій скасували. Нині обмеження діють лише в тому разі, якщо будинок споживача зазнав пошкодження внаслідок бойових дій.
Зрозуміло, що цими прогнозами населення заздалегідь намагаються «підготувати» до неминучих майбутніх підвищень тарифів, що, ймовірно, потягне за собою й підвищення цін на інші товари у сфері життєдіяльності. Але як це вплине на фінансове положення громадян – питання швидше риторичне, адже заробітні плати, пенсії та більшість інших соціальних виплат підвищувати не планують.
Податки ймовірно зростуть
Також, у мережі українці активно обговорють пропозицію Мінфіну щодо підняття податків. Кабінет міністрів України 18 липня зареєстрував законопроект No11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу». Серед іншого, законопроектом пропонується збільшення ставки військового збору до 5% та зобовʼязання ФОПів третьої групи платити 1% збору. За розрахунками Уряду, це має збільшити надходження коштів до Державного бюджету.
На таке рішення вже відреагували Спілка українських підприємців (СУП), Торгово-промислова палата України / Ukrainian CCI, Board (міжнародна спільнота підприємців). Вони не підтримують чинну редакцію документа та закликають Уряд та Парламент обговорити питання оподаткування з бізнес-спільнотою, адже під час підготовки цього законопроєкту не було проведено консультацій з бізнес-асоціаціями.
Зі слів представників спільнот, запропоновані кроки майже повністю покладають навантаження на чесний бізнес і найманих працівників. При цьому відсутні ефективні заходи для боротьби з тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи податкової служби. Все це призведе до ще більшої дискримінації прозорого бізнесу, погіршить конкуренцію між платниками податків і ухилянтами, підірве довіру до системи і сприятиме зростанню тіньової торгівлі.
Тобто, у підсумку, наповнення Держбюджету планують здійснювати здебільшого завдяки населенню.
Ефективна боротьба з тіньовою торгівлею могла б допомогти
До речі, щодо тіньової торгівлі – доки в Уряді планують, як «вичавити» останнє із українського народу, у той же час, від схем по ухиленню від сплати податків держава втрачає щороку 300 млрд гривень. Лише через «сірі» схеми у підакцизних галузях держава втрачає близько 40 млрд гривень на рік. Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, спостерігалися різноспрямовані тренди щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів, які традиційно багато років завдавали найбільших втрат держбюджету серед інших товарів.
Тіньова частка у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, проте у 1 кварталі 2024 року знову зросла до 18%. У тютюновій галузі спостерігаємо зростання тіні з 6% у 2020 році до 19% за підсумками 2023 року. В алкогольній продукції тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, у 2023 році знизилася до 38%, але у 1 кварталі 2024 року знов зросла до 41%.
У підсумку ми розуміємо, що ситуація з тіньовим ринком у 2024 році погіршилася, а заходи, спрямовані на боротьбу не є ефективними.
Та що говорити про цю проблему на державному рівні, якщо вона не менш актуальна навіть на рівні невеликим міст, таких як Гадяч. До прикладу, знаємо не одну точку продажу у місті, де підакцизний товар продають «з-під поли». Це стосується алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. І як бачимо, з проблемою навіть на місцевому рівні не намагаються боротися правоохоронці чи відповідні служби. То, можливо, причиною є корумпована складова? Але про це трохи згодом.
Про нашу економіку говорять у світі
Цікаво, що про проблему з тіньовим ринком в Україні говорять навіть за її межами. 31 липня, спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер назвала ринок торгівлі в Україні серед тих, де тіньова економіка – величезне джерело прибутку для державного бюджету.
На думку Пріцкер, для втілення концепції відновлення України в реальність, «необхідно забезпечити Україну підтримкою міжвідомчого планування, що насправді є збільшенням потенціалу технічних експертів, які можуть працювати разом з українцями для сприяння координації дій усього уряду та підтримки розробки єдиного пріоритетного проєкту».
Також необхідна підтримка України в прискоренні реформ, що є абсолютно необхідним для створення фундаменту для інвестицій, процвітаючої економіки, вступу до ЄС і членства в НАТО.
Також, за її словами, потрібно змусити світ залучити більше капіталу, не лише вилучивши 50 млрд доларів російських заморожених активів, а й «пожвавивши страхові, перестрахувальні, фондові та банківські ринки».
Один із важливих пунктів, на думку Пріцкер, – повернення додому внутрішніх переселенців та біженців. На думку посадовиці, громадян потрібно навчити тому, що необхідно для відновлення країни, та повернути їх на ринок праці.
«Якщо взяти ці основні компоненти разом, то вони утворюють будівельні блоки сильного плану економічного відновлення України та виведуть її на шлях процвітання», – наголосила вона.
Корупція на усіх рівнях
Логічним є те, що процвітання тіньової економіки в країні не може відбуватися без корупції, як на рівні невеликих міст, громад, областей – так і на рівні держави.
Ні для кого не секрет, що десятиліттями, Україна вважалася однією з найкорумпованіших країн у Європі та світі. На жаль, із початком повномасштабного вторгнення, ситуація кардинально не змінилася, ба, навіть, погіршилася.
На початку 2024 року, аналітики оприлюднили дані, де зазначено, що у 2023 році Україна отримала 36 балів та посіла 104 місце поміж 180 країн світу в оновленому світовому рейтингу Індексу сприйняття корупції.
І хоча з часів Революції Гідності і початком великого реформування, за 10 років Україна додала загалом 11 балів у дослідженні – по факту, це суттєво не змінило ситуацію.
Про проблему корупції в Україні також згадали під час 75 Саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні 9-11 липня. Окрім 32 членів Альянсу, на заході були присутні представники 35 країн-партнерів, зокрема й Україна.
Там наголосили, що подолання корупції є одним з ключових елементів на шляху нашої держави до Альянсу. Окремо лідери наголосили на необхідності подальшого зміцнення незалежності і повної ефективності ключових антикорупційних інституцій.
У підсумку, ми розуміємо, що економіка держави – це потужна система, де кожна складова відіграє важливу роль. По суті, викорінення корупції призведе до занепаду тіньової торгівлі, що у свою чергу зможе призвести до значного наповнення Держбюджету. І це має бути колосальна, злагоджена робота системи на усіх рівнях.
Та на даний час, ми лише бачимо, що урядовці продовжують планувати, як вирішити економічнім проблеми України за рахунок простих громадян та чесного бізнесу, шляхом підвищення тарифів та податків.
Анжела Замотаєва за матеріалами НБУ, СУП, Главком
