Питання і відповіді про відключення електроенергії
«Як у вас із світлом?» – перше, про що ми запитуємо один одного останніми днями. За своєю актуальністю та злободенністю це перевершує більшість інших побутових проблем. Тим більше, що відключення електроенергії (а особливо їх графіки) викликають безліч непорозумінь та запитань. Ми систематизували і зібрали разом усе, що стосується нашого «безпросвітного сьогодення». На найчастіші та найбільш актуальні питання, які хвилюють також і наших читачів відповіли прес-служби компаній АТ «Полтаваобленерго» та «Укренерго».
Чому в різних областях побутовим споживачам вимикають електроенергію на різну кількість годин?
Це залежить від специфіки кожного окремого регіону. Різні області можуть мати різний процент критичної інфраструктури у своєму споживанні. Це сильно буде впливати на те, який графік відключень буде, наприклад, у населення. Є області, у яких дуже сильно розвинута промисловість. Наприклад, Дніпропетровська область. А є області, у яких дуже велика частка споживання саме населення і малих непобутових споживачів. Наприклад, Закарпатська область. І навіть коли на ці області розподіляють ліміти пропорційно, то ефект для жителів може бути різним.
У чому різниця між стабілізаційними та аварійними відключеннями?
Експерти називають три причини вимкнення світла.
Найбільш зрозумілі – це планові (стабілізаційні) відключення. Вони відносно прогнозовані та відбуваються через дефіцит генерації. Про можливість їх застосування напередодні попереджає Укренерго, розподіляючи обсяги дефіциту по кожній з областей країни. Саме після цього починають діяти графіки.
Аварійні виключення практично завжди відбуваються через воєнні дії. Ушкодження об’єкта генерації внаслідок обстрілу призводить до припинення подачі електрики на великих територіях, і позначити часові рамки усунення наслідків у цьому разі неможливо.
Третій тип – локальні аварії. Це умовно «мирні» випадки, пов’язані з погодними проблемами, технічними поломками та «повсякденними форс-мажорами». У таких епізодах знеструмлена територія менш масштабна. У звичайному житті подібні аварії залишалися майже непоміченими, але сьогодні, коли все накладається одне на інше, вони сприймаються не менш болісно, ніж інші відключення. Та й часу на їхнє усунення йде більше, адже енергетики завантажені роботою в режимі 24/7.
Як вирішують кого відключати першими?
Користувачі поділяються на дві глобальні групи.
Перша – об’єкти критичної інфраструктури. Стабілізаційні відключення до них не застосовуються. Хоча був уже «дзвіночок» 4 червня, коли про таку можливість було заявлено офіційно.
Друга група включає виробничі структури (бізнес) і безпосередньо побутових користувачів. Спершу під обмеження потрапляють представники бізнесу. І тут можуть бути варіанти. Грубо кажучи, заводам не просто «вирубують рубильник», а пропонують обмежену кількість енергії, у обсяг якої велике виробництво має вкластися. Це своєрідний примус економії. Наступні у списку – це прості громадяни у своїх будинках та квартирах. Тут все простіше: світло просто вимикається, і користувачам (нам з вами) потрібно підлаштовуватися під графіки та сподіватися на їхнє дотримання.
Чому світло вимикають уночі, коли споживання падає?
Вночі споживання менше, але воно також потребує балансування. Атаки пошкодили ТЕС та ГЕС, які за необхідності здатні швидко збільшувати виробництво електроенергії. А зараз ще йде на спад повінь, тобто води в річках стає менше. Тому ГЕС не можуть працювати вночі так само ефективно, як у попередні тижні. Збалансувати систему можна було б імпортом електроенергії, але вночі його надходить недостатньо.
До того ж, у нічний час найбільш активно триває ремонт об’єктів генерації, що постраждали від обстрілів. Це простіше робити вночі і зі стратегічних міркувань, і тому, що це більш комфортно для населення, більшість користувачів вночі сплять. А ще в нічний час система позбавлена живлення від сонячної енергетики. До повномасштабного вторгнення частка усієї відновлюваної енергетики – сонячної, вітрової, біостанцій – коливалася на рівні 8%. Тоді це була більш перспективна складова, нині – життєво важливий компонент усієї енергосистеми.
Чому кожен день різний графік?
Графіки з шести черг розроблені з врахуванням циклу, періодичністю в три дні. У їхню основу була покладена ідея збереження соціальної справедливості, щоб одні й ті самі споживачі не були відключені від електроенергії кожної доби у незручні години. Тому години відключень змінюються щодня.
Ввечері АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» отримує від НЕК «Укренерго» граничні величини споживаної потужності (так звані ліміти) на наступну добу. Для визначення графіку погодинних відключень (скільки одночасно вимкнено черг), доведений ліміт порівнюється з прогнозним споживанням потужності на наступну добу.
Прогнозне споживання розраховується на основі значення споживання потужності за аналогічний день попереднього тижня, з урахуванням застосованих обмежень електропостачання, а також з поправкою на різницю температур повітря минулого тижня і прогнозованого дня.
У залежності від того, наскільки очікуване споживання перевищує доведений ліміт, визначається кількість черг графіку погодинних відключень, які необхідно одночасно застосувати.
При застосуванні кожної з черг графіку, потужність знижується приблизно на 50 МВт (вночі – менше, в години ранкового та вечірнього максимуму – більше). Відповідно, якщо перевищення ліміту – до 50 МВт, то достатньо буде відключати по одній черзі, якщо ж перевищення ліміту – 50-100 МВт, то необхідно відключати дві черги одночасно. У разі перевищення ліміту від 100 до 150 МВт, то відключати необхідно три черги одночасно. При перевищенні ліміту 150-200 МВт, відключатиметься чотири черги одночасно. Якщо і цього буде недостатньо, то, при перевищенні ліміту, НЕК «Укренерго» застосує графіки аварійного відключення споживачів.
Чому «Укренерго» та обленерго вказують різний час відключень?
Процес встановлення обмежень має такий вигляд.
«Укренерго» повідомляє обленерго обсяги лімітів споживання для кожної області та часові межі, в які вони діють.
Обленерго розподіляють отриманий обсяг електроенергії для споживачів так, щоб не перевищувати ліміт у кожну годину. Насамперед, електроенергією забезпечується критична інфраструктура (лікарні, котельні, водоканали та ін.). Залишок розподіляється між промисловими та побутовими споживачами у кожній області. Всіх споживачів ділять на черги та складають графік для них.
Але чи вимикатимуть світло у запланований час – залежить від того, чи перевищить область ліміт споживання.
Чому виключають не всі черги, зазначені у графіку?
Зменшення споживаної потужності впродовж доби призведе до зменшення різниці між споживанням і доведеними лімітами, тобто до зменшення кількості одночасно застосованих черг і відповідно, кількості знеструмлених споживачів, тобто зменшиться тривалість припинення електропостачання. Коли споживання потужності зменшиться або дорівнюватиме доведеним лімітам споживання, графік не буде застосовуватися або буде скасований.
Чому під час тривоги не включають світло?
Слід брати до уваги, що є підстанції, на яких перемикання здійснюється дистанційно засобами телекерування, а є такі, на яких працівники оперативних бригад виконують перемикання вручну. Під час повітряної тривоги оперативні працівники повинні знаходитися в укритті. З міркувань безпеки, перемикання, де задіяні люди, розпочинаються тільки після відміни тривоги.
Чому одна і та ж вулиця внесена до кількох черг графіку?
Це пояснюється тим, що вулиця заживлена від кількох ліній електропередачі. Якщо, наприклад, сусідній будинок на одній лінії з об’єктом критичної інфраструктури, то він може бути не задіяний у графіку.
Чому при наявності електроенергії, відсутні вода, зв’язок, мобільний Інтернет?
Якщо у помешканні є електроенергія, але відсутня вода, зв’язок чи мобільний Інтернет, можливо відключені електрична насосна станція чи вежа мобільного зв’язку, яка знаходиться на іншій лінії електропередачі.
Чого чекати взимку?
Буде гірше. Набагато гірше. І це не страхи на рівні “сусідка, яка все знає, попередила”. Про це говорять і експерти, і представники влади. Ремонт постраждалих енергооб’єктів хоч і йде, але на його ефективність сьогодні навряд чи варто розраховувати з упевненістю. Сам по собі процес вкрай трудомісткий, і брак потрібних запчастин, і комплектуючих для постраждалих ТЕС – не найбільша проблема, з якою стикаються енергетики. Набагато страшнішими є ризики повторних ударів ворога по відновлених блоках.
За різними оцінками, в холодні місяці світла може не бути до 10 годин на добу. І це не найгірший прогнозований варіант.
Втім, оптимізм втрачати зарано. Енергетики обіцяють поновити все, що можливо. За попередніми домовленостями західні союзники максимально забезпечать Україну імпортною електроенергією. Та й звичайні українці, пам’ятаючи досвід минулого зимового блекауту, вже запаслись альтернативними джерелами енергії. Але попереджений – значить, озброєний.
Підготувала Оксана Кириченко.
ДО РЕЧІ
У Полтаві планують встановити дві електростанції: це дасть змогу не вимикати світло під час блекаутів. Проект встановлення когенераційних установок проанонсувала т.в.о. міського голови Катерина Ямщикова.
Когенераційні установки це – комбіноване виробництво тепла та електроенергії. Як паливо вони можуть використовувати біоматеріал, наприклад соняшникове лушпиння. Гроші на установки планують залучити з держави.
У випадку блекаутів і перебоїв із централізованим електропостачанням, полтавці зможуть отримати світло і тепло. Такі установки планують встановити до зими.
Також Полтавська облрада прийняла рішення «Про затвердження Комплексної програми енергоефективності Полтавської області «Енергоефективність-2030».
Програма розбита на етапи: перший — 2024-2025 роки, другий — 2026-2030 роки. Загальний фінансовий об’єм — 469 млн грн. Джерела фінансування: 119 млн грн — з держбюджету, 105 млн грн — місцеві бюджети, 245 млн грн — інші джерела.
Начальник ОВА Філіп Пронін повідомив, що працює над тим аби Полтавська область запровадили когенерацію і стала енергонезалежною до початку зими.
