Трактористи й агрономи на вагу золота

Мобілізаційні заходи в державі посилюють, вік призовників пропонують знизити, а перелік категорій громадян, що мають відстрочку від мобілізації, зменшити. Цим особливо стурбовані на агропідприємствах, де ще минулого сезону відчувався брак кваліфікованих працівників. Звісно, захист України — це пріоритетний напрям. І ми не закликаємо до паніки чи ухиляння від виконання обов’язку. Але спробуємо оцінити поточну ситуацію з кадрами на агропідприємствах, де шукають працівників фермери та як вони планують діяти в разі призову ще частини працівників.

Щодо офіційної статистики ринку праці, то на кінець 2023 року в Україні було зареєстровано близько 100 тис. вакансій і на одне робоче місце претендували 3 особи (тоді як на початку війни 12 осіб на 1 робоче місце).
Якщо взяти окремо агросектор, то ситуація, як і всюди — кадрів не вистачає. Дивимось на підсумок опитування фермерів Держстатом щодо факторів, які стримують с/г діяльність. Фактор «нестачі робочої сили» почав зростати у 2023 р. і побив рекорд за останні 10 років.
Подібна ситуація з кадрами і перед посівною 2024. В більшості фермери говорять несміливо, розуміючи ситуацію в країні. Усі намагаються оптимізувати кадри – один працівник виконує роботу за трьох своїх колег.
Окремої гостроти набула проблема в областях неподалік військових дій. Так зокрема знаємо про досвід одного господарства на Миколаївщині. Там запрошують на роботу працівників зі всієї області та сусідніх. Для цього навіть купили кемпери, де живуть працівники й не виходять з території господарства.
За даними Служби зайнятості, кількість залучених співробітників у сільському господарстві поступається сферам торгівлі, ремонту та транспорту. Відтак кількість зайнятого населення у сільському господарстві становить 2,7 млн осіб. Серед робітників сільського господарства найбільша кількість пропозицій за вакансіями «робітник догляду за тваринами», «робітник з обслуговування сільгоспвиробництва» та «робітник фермерського господарства».
Також високий попит на водіїв, трактористів, навантажувачів. Фактично — це ті професії, які традиційно вважались «чоловічими».
Про нестачу працівників на техніку ми чуємо давно — трактористи, комбайнери чи механіки на вагу золота. Інший дефіцитний напрям — це агрономія. Знаємо про випадки, коли керівники великих господарств забирали агрономів ще з 4-5 курсів університету. Але нещодавно дізнались, що в Україні існує справжнє полювання на агрономів. Тобто їх переманюють з господарства в господарство вищими зарплатами або навіть готові дати хабаря, щоб просто порекомендували хорошого спеціаліста.
В напрямку тваринництва ситуація не легша, адже є вакансії на які шукають зазвичай чоловіків. З опитування «Асоціації свинарів України», чверть свиногосподарств відчувають дефіцит виробничого персоналу, а майже половина — суміжних професій.
Єдиним легальним методом для збереження кадрів від мобілізації залишається бронювання.
Перший варіант за яким дозволено бронювання — отримати статус критично важливого підприємства. Проте, найчастіше цей статус отримують тільки великі агропідприємства.
Малим та середнім господарствам, які не зможуть отримати статус критичного, у Мінагро радять підписувати контракти на постачання товарів для ЗСУ або отримати мобілізаційне завдання (це може бути посадити певну площу культури, овочів чи садовини).
В іншому випадку, агропідприємствам залишається шукати працівників серед категорій тих, кого не можуть мобілізувати. Це, наприклад, багатодітні батьки, опікуни, люди з інвалідністю чи пенсіонери.
Інша поширена думка — наймати на чоловічі вакансії жінок. Але є справді фізично важкі вакансії, на які важко знайти жінок, що погодяться виконувати цю роботу. І звісно, що це не вирішує нестачу фахівців на посади, що потребують досвіду і тривалої підготовки, на яку немає часу. Також ми не знайшли коректного підтвердження, що «жінки в Україні масово пересідають на трактори». Так, поодинокі випадки зʼявляються в мережах, але вони в більшості стосуються сімейних фермерських господарств чи домогосподарств.
Ще одна опція, до якої й раніше звертались фермери — пошук робітників у профільних навчальних закладах. Але як визнають більшість: «Беремо їх і вчимо з нуля».
Ще один альтернативний варіант — запрошувати на роботу ветеранів війни, які не можуть проходити службу. У Центрі прикладних досліджень стверджують, що понад 80% роботодавців готові брати на роботу ветеранів та людей з інвалідністю. Деякі з них мають намір отримати за це фінансову підтримку від держави.
Цю тезу підтверджує статистика вакансій на всеукраїнських сайтах – роботодавці все частіше позначають свої вакансії як такі, що відкриті для ветеранів та людей з інвалідністю.
Звичайно, якщо українські військові опановують F-16 чи Leopard 2, то й сільгосптехніку зможуть освоїти також. Але справді, тут повинна бути взаємодія з державою, щоб створити для колишніх військових комфортну атмосферу для роботи.
О.Кириченко за матеріалами «Kurkul».

Фото ілюстративне.