У Краснолуцькій громаді почали декомунізацію топоніміки
Комісія з найменування та перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів та інших об’єктів, розташованих на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району на офіційному сайті територіальної громади поінформувала про початок проведення громадського обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків на території Краснолуцької територіальної громади.
Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.
Комісія затвердила перелік із 24 топонімів, які звеличують СРСР і державу-окупанта. Це вулиці радянських космонавтів з Росії – уродженця Смоленської області Юрія Гагаріна й вихідця із Алтайського краю, члена ЦК КПРС з 1961, кандидата від зюганівської КПРФ у Державну думу росії Германа Титова. Також трубадура російської імперії Пушкіна, звеличеного Йосипом Сталіним російського біолога і селекціонера-помолога з Рязанської губернії Росії Мічуріна та російського радянського льотчика Чкалова. А ще назви з радянського комуністичного пантеону так званої «Велікой атєчєствєнной войни».
“Йдеться про російського комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна; білоруського радянського комуністичного військового діяча, учасника військової операції більшовицької Росії з окупації у 1919-20 рр. держави «Бухарський емірат», яка існувала в Центральній Азії протягом 16-20 століть Павла Корзуна; уродженця російського міста Самара, російського комуністичного військового діяча, героя СРСР Владіміра Овсяннікова; діячів Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ) ЛялюУбийвовк і Олега Кошового (один із учасників організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області; літературний герой, створений О. Фадєєвим у романі «Молода гвардія», написаному на особисте замовлення Сталіна до 30-річчя більшовицького Жовтневого перевороту). А ще вулицю, яку возвеличує Зою Космодем’янську у селі Римарівка – радянську диверсантку, яка є символом сталінської (а тепер і путінської!) тактики випаленої землі”, – розтлумачили у Полтавському офісі УІНП.
Ці назви були елементами російської й комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності, а надто після нападу російських ворогів на нашу державу.
На громадських консультаціях у громаді будуть обговорювати увічнення у назвах вулиць і провулків постаті саме тих видатних українців, життя яких пов’язане з Красною Лукою та довколишніми селами. Це насамперед:
– Вулиця і провулок родини Чижевських. Уродженці села Ціпки Павла Чижевського – борець за незалежність України у 20 ст., громадський і державний діяч, міністр фінансів УНР – та його сини: Григорій Чижевський — міністр внутрішніх справ УНР, губернський комісар УЦР та Директорії УНР на Полтавщині, учасник Другого Зимового походу Армії УНР; видатний науковець-металург, підполковник Артилерії Армії Української Народної Республіки Микола Чижевський.
– Вулиця та провулок Павла Крата. Уродженець села Красна Лука, поет, прозаїк, перекладач, журналіст, активіст Революційної Української партії, політичний, релігійний та громадський діяч.
– Вулиця Родини Онацьких. Уродженець села Бірки, український історик, краєзнавець, педагог Дометій Онацький та його син – член Української Центральної Ради і діяча ОУН Євген Онацький.
– Вулиця Григорія Шанька. Уродженець села Ціпки, літератор, краєзнавець, автор поетичних збірок «Земля батьків», «Сповідь», «Любов і ненависть», літературно-критичного нарису про життя і діяльність М.П. Драгоманова «Поборник духовності народу», нарису- довідника «Літературна Гадяччина».
– Вулиця Петра Одарченка. Уродженець села Римарівка, український літературо- та мовознавець, критик, педагог.
– Вулиця Юрія Ордановського, підполковника Армії УНР. Народився 10 листопада 1887 року у селі Римарівка Гадяцького повіту.
Результати громадського обговорення будуть оприлюднені не пізніше 30 робочих днів після проведення громадських слухань.
