Історія нескорених: 5 книжок про тих, хто наближав нашу Незалежність

Усі книжки у цій добірці – про героїв того чи того періоду становлення української державності, які стали її символом іноді ще за життя.

Особливих рецептів того, як стати українцем автори їхніх життєписів не роблять, оскільки долю не вибирають, але в кожному окремому випадку нам пропонують справжню бойову історію, героїчну хроніку та глибоко національну мораль.

Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. – К.: Видавництво Марка Мельника

Ідеться цьому унікальному виданні про ідеолога державної самостійності України, творця українського війська та української преси, автора першої у ХХ ст. Конституції України, адвоката Миколу Міхновського. У книжці опубліковано 26 текстів, які належать перу Міхновського, причому 12 оприлюднюються вперше. Також встановлено авторство Міхновського у 5 текстах, які раніше не пов’язувалися з ним. Крім того, публікуються два інтерв’ю Міхновського – за 1912-й і 1918 роки. 56 спогадів про нього, з них 9 уперше, 113 газетних згадок, а ще 8 спогадів, які уперше оприлюднено за часів незалежності. Олена Теліга ставила Міхновського в один ряд з Тарасом Шевченком, Оленою Пчілкою, Іваном Франком і Лесею Українкою. Поетка вважала, що Міхновський мав цивільну відвагу. І в його конфлікті з письменником Володимиром Короленком, якому Міхновський не подав руки як зрадникові нашого народу, була повністю на боці Миколи Міхновського.

Павло Скоропадський. Спомини: кінець 1917 – грудень 1918 року. – К.: Темпора

Вперше переклад відомих споминів П. Скоропадського виконано з оригінального авторського тексту та без редакційних правок, зроблених у попередніх виданнях. Читач також має змогу ознайомитися з досі невідомими авторськими додатками до споминів та раніше не публікованими частинами мемуарів гетьмана “Моє дитинство на Україні” у перекладі упорядників. У фотододатку вперше публікуються матеріали та фотографії з Архіву Східноєвропейського дослідного інституту ім. В. К. Липинського у Філадельфії (США), колекцій Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (шт. Коннектикут, США), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського й Національного заповідника “Глухів”. Також видання містить колоризовані фотографії-реконструкції гетьмана України Павла Скоропадського.

Юрко Тютюнник. Зимовий похід 1919-1920. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ

У цьому дослідженні про генерал-хорунжого Армії УНР Юрія Тютюнника (1891–1930), вперше виданому в Коломиї 1923-го, міститься ґрунтовна характеристика героїчних сторінок історії Дієвої армії УНР, що ввійшли в нашу національну традицію як “Перший зимовий похід”. На сторінках цієї студії-спомину, яку написав безпосередній учасник подій, знайдемо характеристику військово-політичної ситуацію, що склалася в листопаді 1919 р., особливостей контактів Дієвої армії УНР і Галицької армії після того, як командування уклало останню угоду з російським генералом А. Денікіним, діяльності отамана Волоха та боротьбистів з налагодження співпраці з більшовиками в січні 1920 р., проблем взаємин Галицької армії з більшовиками, їхню оцінку від командування Дієвої армії УНР. Важливою буде й характеристика морального стану тогочасних українських збройних сил, що полягав у тому, що в Першому зимовому поході брали участь люди, віддані ідеї визволення України.

Ігор Стамбол, Світлана Кучеренко. Іван та Юрій Липи. – Х.: Фоліо

У цій книжці – про батька і сина, які стали символами українства ще від початку ХХ століття. Іван Липа – один із засновників (разом з Миколою Міхновським) Братства тарасівців, яке постало на могилі Шевченка, мавючи головний осередок у Харкові 1900-х років, відомий письменник і редактор. Також автор маловідомого щоденника, який починається розділом “Як я став українцем”. Його син, відомий поет і лікар, провідний діяч ОУН, який загинув жахливою смертю від рук НКВС. Видання, підготовлене одеськими істориками в рік подвійного ювілею батька сина, українських письменників-лікарів Івана Львовича Липи (1865-1923) та Юрія Івановича Липи (1900-1944), містить нові факти громадської, політичної, літературної та культурної діяльності батька і сина, знайдені у документах, творах, листах і спогадах Лип та їх сучасників. Оглядаючись на своє життя, І. Липа писав: “…Якби довелося наново вибирати шлях, то тільки цей і взяв би”. Який саме? “…Лишень неслушно робитиме той, хто мені тільки малі завдання в життю поставить”, – переконував Ю. Липа, шукаючи своє призначення.

Микола Посівнич. Степан Бандера. Історія нескорених. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

Ця книжка — життєпис лідера ОУН без штучно створених міфів. Справді, Степан Бандера – хто він в українській історії повстанського руху, а також на думку істориків? Герой? Зрадник? Символ? Дискусії навколо цієї яскравої та суперечливої особистості не вщухатимуть ще довго. Що ж робить цього не дуже високого і зовсім не кремезного чоловіка символом, прапором, ім’ям? Чому з одних трибун його називають ворогом, а з інших — провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто почати з подолання стереотипів, які утвердилися в суспільстві. Базуючись на архівних документах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життєпис лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою він був людиною.