Що зупинить війну, чого хоче Путін і як відбудувати Україну: головне з пресконференції Зеленського

Увечері суботи, 23 квітня, президент України Володимир Зеленський провів першу за два місяці війни пресконференцію. Її влаштували під землею – на одній зі станцій Київського метрополітену. Головна тема розмови – війна Росії проти України та як досягти миру.

Про один із найскладніших днів на фронті

“От зараз в Маріуполі оточення. Сьогодні один із найскладніших днів, підготовка. Сьогодні вони стріляють і  з моря, і з суші, і з усього. З танків, з артилерії, з усього чого можуть. В мене останній сигнал, що вони готують удари був годину тому, від азовців, які там. Як тільки ми зможемо туди дійти – ми дійдемо, а поки ми пропонуємо, як будь-які цивілізовані люди гуманітарне вирішення цього питання”.

Про ракетний обстріл Одеси

“Сім ракет (по Одесі випустила РФ – ред.). Ось такі у нас великодні дні “приголомшливі”. Сім ракет сьогодні прилетіло до Одеси. Сім! Дві ми збили. Це до того, що від чого залежить, ППО і таке інше… Частково, щоб ви розуміли, як це все працює. Сім ракет… до житлового багатоповерхового будинку потрапила ракета. Вісім людей померло, 18 чи 20 поранених. Дитина три місяці померла. Дитину вбили тримісячну. Війна почалася, коли цій дитині місяць був. Ви уявляєте, що це для цих… Що це взагалі відбувається? Подонки смердючі! Як їх ще назвати?! Інших немає слів. Просто подонки”.

Про можливу військову деблокаду Маріуполя

“Ми маємо повне моральне право на військове розблокування наших міст і маємо велику надію на те, що зможемо це зробити. Чи готові ми зараз  – ні. Нікому не вірте. Щодо військового розблокування – ми не готові. І, до речі, хлопці які зараз боронять “Азовсталь”, прекрасно це розуміють. Це реальність”.

Про депортацію Росією українців

“Ми вважаємо, що близько пів мільйона людей було вивезено з окупованих територій нашої держави на території РФ, або на територію окупованого Сходу. Що стосується дітей – точної цифри немає. Пам’ятаю, що десь біля 5 тисяч… Це цифри які ми мали десь тиждень тому. Я не впевнений, що вони точні, але вони точно не менші”.

Про можливе захоплення Півдня України

“Щодо Придністров’я, щодо Молдови – чи може бути і чи може статися трагедія така сама, як у Маріуполі? Так, може статися. Тисячі танків, тисячі броньованої техніки. Складна ситуація. Накопичування з боку Російської Федерації навколо наших кордонів, вже на нашій території – так, вони хочуть пробити і такий коридор”.

Про постачання води до Криму

“Вони (Росія – ред.) хочуть проробити коридор і мати питну воду в Криму, вони мають вже її, вони вже зайняли ці території. Хоча не так все просто, води немає, коридору замало. Там ще декілька кроків треба їм зробити. Я не вірю, що ці люди будуть зупинятися”.

Про можливе застосування Росією ядерної зброї

“Я не вважаю, що адекватна людина може використати ядерну зброю. Я вважаю, що це може бути використання людиною не загнаною в кут, а коли вона втратила зв’язок з реальністю, зі здоровим глуздом. Я вважаю, що по іншому оцінити використання ядерної зброї не можна. Я не вважаю, що це випадковість. Якщо керівництво РФ не втратить повністю зв’язок з реальністю і адекватність, вони не зможуть і не будуть використовувати ядерну зброю. Чи може це бути з боку РФ? – Може. Чи вірю я в це? – Вірити в такі речі не хочеться, скажу вам чесно”.

Про умову зупинення переговорів

“Якщо будуть знищені наші люди в Маріуполі, якщо буде проголошено псевдореферендум в нових псевдореспубліках – Україна вийде з будь-яких перемовних процесів. Але люди наші, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, повинні знати і повинні не допомагати окупантам”.

Про продовження переговорів у Туреччині

“Чи продовжаться переговори в Туреччині? Це питання до іншого Володимира… Володимировича. Від бажання того Володимира Володимировича (Путіна – прим.) дуже сильно залежить зустріч наших груп. Тому що просто так зустрічатися… Ми звичайно любимо Туреччину, але у нас війна. Зараз не до відпочинку, і точно не до курортів, і точно у нас немає такого настрою”.

Про зміну риторики Росії

“Спочатку від РФ ми отримали ультиматум, тому що це не про домовленості і переговори. Тому що там написано, що “Україна повинна”. Потім риторика цього ультиматуму почала змінюватися, через об’єднаний наш народ і нашу державу, яка це продемонструвала за декілька днів війни. І ми побачили, що з ультиматуму з меседжів РФ кудись почали зникати пункти. Потім почались перемовини наших підгруп і які прийшли до того, що було підготовлено комюніке в Туреччині, на яке, наскільки мені відомо, РФ спочатку позитивно реагувала, а потім вони отримали всередині держави високий рівень критики. Виявилось, що влада так промила мозок людям, що сама не очікувала, що натворила. Вони ненависть до України зробили своїми руками завдяки ЗМІ. І потім, я думаю, що вони самі були здивовані рівнем ненависті до України. І тоді вони передали скажімо так, відповіді на наше комюніке. З цими відповідями наші групи працюють. Я думаю, що найактуальніші питання – це гарантії безпеки і нейтральність, доля Донбасу і Криму. Я вважаю, що більше питань не існує. Всі інші – це політичні понти”.

Про постачання зброї зі США

“США є лідерами у світі, тому вони задають тон перемовин і допомоги. Вони здебільшого впливають, чи може нам та чи інша європейська країна надати ту чи іншу важливу зброю. Тому це і є стратегічний партнер. Тому я вірю в це стратегічне партнерство, але хочеться, щоб все було швидше”.

Про реакцію Кремля на постачання зброї Україні

“Щодо постачання зброї до України – нас точно не цікавить думка РФ. Хоча вони спочатку війни нам також це постачання робили. Ви пам’ятаєте початок повномасштабного вторгнення, як вони бігли, залишаючи танки. Ми їм вдячні за таке постачання”.

Про Путіна

“Мені складно оцінити, чому він тримається за стіл, або за крісло усі ці роки. Я не думаю, що це пов’язано з тим, чому він і його військо прийшло на нашу землю та повзучою коброю окупації іде щоденно і щорічно”.

Про зустріч з Путіним

“Я не хочу, але мушу зустрітися з президентом Росії, якщо ми плануємо дипломатичним шляхом вирішити питання”.

Про рашизм

“Те, що робить Росія – це нацизм. Те, як вони вбивали, катували, те, що вони зробили з маленькими дітьми, зґвалтування, все, що відбувалося – це і є, навіть не прояв, це і є нацизм. Історично держава матиме в історії таке слово, яке ніхто не вигадував, але вже всі повторюють і в Україні, і в Європі – рашизм. Не просто так всі говорять, що це рашизм”.

Про завершення війни

“Я вважаю, цю війну може зупинити той, хто її розпочав”.

Про трибунал для російських окупантів

“Всі точно пристануть перед трибуналом, хто віддавав ці ганебні накази щодо знищення людей, дітей… Я в це вірю, ми знаємо як йде міжнародний процес, міжнародний суд, як це буває. Це буває роками. Ми почекаємо, а якщо такі як я не дочекаються, то наші діти точно дочекаються. Я вірю, що це буде останній цвях в політику цієї держави”.

Про постачання зброї і звільнення України

“Все, що вони прорвуть, і все, що вони, не дай Боже, окупують, – ми все повернемо. І це буде питання не 10-20 років або не війни від 14-го року восьмирічної, – це буде питання того, чи буде у нас зброя. Як тільки вона буде, як тільки її буде достатньо, ми будемо повертати одразу ту чи іншу територію, яка тимчасово окупована. Саме така війна зараз у нас в Україні. Саме така ситуація на сході, на Харківщині”.

Про свою безпеку

“Я не маю права боятися, тому що наш народ показав, що він нічого не боїться. Я не дуже боюся (замахів – ред.), боїться моя сім’я та охорона. Я не боюсь зустрічі з президентом РФ, якщо ви про замахи. Боятися я не маю права, тому що наш народ показав, що він нічого не боїться. Люди голіруч зупиняли танки та іншу російську техніку, так само як і наші Збройні сили України, Нацгвардія”.

Про візит держсекретаря та міністра оборони США до Києва

“До нас завтра приїжджають люди із США. У мене буде зустріч з міністром оборони і держсекретарем. Будемо очікувати, коли безпека дасть можливість і президенту США приїхати і підтримати український народ”.

“Ми очікуємо не просто презентів чи якихось “тортиків” – ми очікуємо конкретні речі і конкретну зброю. Тому я вважаю, що ми зможемо отримати від США домовленості або частину того пакету з озброєння України, про який ми домовлялися раніше. Тому я вважаю позитивним такий сигнал”.

Про візит до Києва генсекретаря ООН

“Ми будемо зустрічати генерального секретаря, який приїде до нас. Будемо спілкуватися із ним. Мені здається, що ми зробили багато кроків, щоб і його позиція змінилася, і його позиція зміцнилася щодо підтримки України. У мене було декілька особистих зустрічей із ним. Я достатньо твердо говорив йому, що не можна мати баланс у відносинах між Україною і Росією”.

Про непрості відносини з Грузією

“Я впевнений, що народ Грузії хоче бути в ЄС та НАТО. Це ваш вибір і Україна буде завжди його поважати. Але мені здається, що відповіді ваші  – всередині вашої держави. Щодо повернення посла, ми обов’язково повернемо українського посла до дружньої Грузії, як тільки будемо відчувати підтримку з боку лідерів вашої влади”.

“І я справді не розумію позицію лідерів вашої держави. Так, я не розумію. І тому я так боляче це сприймаю. І я вважаю, що це того не варте, те, на що вони ідуть. Незапровадження цих санкцій, ці копійки. В історії двох держав, в історії такого сусідства. Незважаючи на кількість кілометрів, ми сусіди. Ми набагато ближчі, ніж ми з Росією”.

Про можливість посередництва Туреччини та Азербайджану в переговорах

“У нас добрі стосунки з Туреччиною та Азербайджаном. Але я розділив би, бо все-таки в Туреччині зараз відбуваються дипломатичні зустрічі наших підгруп. Туреччина показує, що вона хоче бути лідером серед країн, які готові бути посередниками. Туреччина відкрито заявляє, що вона буде і хоче бути серед гарантів безпеки. Я справді поки що такого від Азербайджану не чув”.

Про можливий візит до Польщі

“Я вже 60 днів чую це запитання – чи не хотів би я кудись поїхати. І якби не маю права. Чесно – не хочу. При всій повазі – це справді моя велика повага Польщі, нашим друзям лідеру Польщі, людям Польщі… 2,5 мільйона прийняти наших людей – 

це величезна допомога. Це особливе ставлення однієї нації до іншої – у складні моменти вчиняти так. Тому Польщі можна тільки подякувати. Справді, дуже безпечні та дружні сусіди України. Вірю, що це буде надовго і всерйоз”.

Про допомогу Папи Римського

“Я дуже хотів, щоб він спробував розблокувати гуманітарні коридори до Маріуполя. Саме з таким проханням ми звертались до нього і є ті чи інші сигнали. Рано говорити, але ми очікуємо на нього. В нього є велика місія від Бога, йому довіряє велика кількість людей”.

Про візит Абрамовича до Києва

“Абрамович. Наскільки мені відомо (а мені відомо немало), він входить до складу російської групи переговорів. Він був в Києві. Формат його зустрічей я не готовий обговорювати”.

Про голод у світі через розв’язану РФ війну в Європі

“Подивіться, який зараз виклик для Азії, арабської культури, африканських країн – виклад блокування, наприклад, постачання наших зернових. Зерно, ячмінь, кукурудза – те, де ми є дійсно передовою державою. 110 мільйонів тонн. 20 мільйонів тонн – це те, що достатньо для того, щоб наситити український ринок. 90 мільйонів тонн просто не отримають ці держави. Буде ціна, буде дефіцит, у деяких державах буде голод. Російська Федерація це зробила. Війна в Україні – це не лише війна в Україні. Навіть через блокування харчової продукції в Україні зараз ми бачимо, що це не війна в Європі, а війна і на інших континентах через такі кроки неповаги до всього живого. Неповаги до світового закону”.

Про вступ України до НАТО

“Всі бачать, що це була висока вірогідність саме непочатку війни з Російською Федерацією. Я так вважаю і моя думка не змінилася від початку мого президентства. Я про це говорив і з генеральним секретарем, і з керівництвом великих європейських держав, які впливають на членство тієї чи іншої держави, як в НАТО, так і в ЄС. Тому я вважаю, що це стратегічна помилка Альянсу щодо відношення до України (раніше прийняти Україну до НАТО – ред.)”

Про відновлення України після війни

“Створена ця рада (Нацрада щодо відновлення країни після війни – ред.). Є список урядовців, які входять до цієї ради, є представники Офісу тощо. Думаю, цей список буде поповнюватися. Сама програма відновлення України – вона започаткована нами. Я в деталях розповів про цю програму у Європейському Союзу. Повністю підтримує Урсула фон дер Ляєн, повністю підтримує цю програму Шарль Мішель. Окрім цього, ми почали двосторонні розмови щодо відновлення держави з лідерами інших країн – Великої Британії, Швеції, Іспанії, декількох інших держав”.

Про об’єднання українців в єдину націю

“Думаю, що Україна вже зробила все. ДІйсно. Ми настільки об’єднані й головне, щоб нам це все залишилось до кінця війни і залишилось після війни. Ми так об’єдналися… Зараз – таке об’єднання. Я вважаю, що це зброя №1. Тому і вважаю, що Україна все це зробила. Зробила по різних причинах. І різні герої цього об’єднання. І їх багато”.