Вулиця Мальовнича і провулок Благодатний – які ще нові назви з’являться на території Гадяча

Поділитися новиною

У 2015 році Верховна Рада України прийняла Закон України № 317-VІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Відповідно до вказаного Закону, Український інститут національної пам’яті, визначив перелік назв вулиць, які підпадали під дію цього Закону.

Не дивлячись на це, Гадяч більше п’яти років, залишався єдиним містом в області із не перейменованими вулицями. Тоді ж, у одному із інтерв’ю нашому виданню, міський голова Володимир Нестеренко пояснював, що деякі із них перейменовані давно (наприклад,  50 років Жовтня на Полтавську, площа 50 років Жовтня – на площу Миру, вул.. Леніна на  Героїв Майдану). А більше, мовляв, запиту і бажання від мешканців громади не було.

Проте, півроку тому, у міській раді повідомили про те, що комісія з питань перейменування вулиць на території громади знову розпочала роботу. А наприкінці року з’явились перші результати – на сайті міськради оприлюднили звіт чергового засідання комісії, за результатами якого визначили нові назви вулиць, провулків, площ у місті Гадячі, які підпадали під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», та, відповідно, які запланували до перейменування на черговому засіданні сесії Гадяцької міської ради.

Судячи із того, що оприлюднену інформацію переглянули менше 300 осіб, для більш широкого ознайомлення публікуємо старі назви і нові, запропоновані членами комісії.

Почнемо із площ:

Піонерській планують повернути історичну назву  – Петропавлівська.

Перелік вулиць, які підпадають під перейменування, значно більший:

1.Воровського – Затишна.

2.Дзержинського – Михайлівська.

3.Енгельса – Гончара (Олесь Гончар – український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії, перший лауреат республіканської премії

ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978)

4.Жовтнева – Виговського (Іван Виговський – державний і військовий діяч, дипломат, гетьман України в 1657 – 1658 рр., що уклав знаменитий Гадяцький договір.

Наприкінці 1630-х років був юристом земського суду в Луцьку. У 1637 – 1638 рр. – писар при польському комісарі в Україні. Входив у коло найближчого оточення Хмельницького. У 1650 р. став у ієрархії Гетьманщини другою людиною після  гетьмана – обійняв посаду генерального писаря. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при малолітньому Юрію Хмельницькому. На Військовій Раді у м. Корсунь (25.10.1657 р.) обраний гетьманом України.

На початку серпня 1658 р. відкрито виступив проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Тобто вже через три роки після так званої Переяславської ради вдався до її денонсації, уклавши 16 вересня 1658 р у місті Гадяч на Полтавщині знаменитий договір, що став першою спробою євроінтеграції України. Саме цей договір став причиною агресії Московщини проти Гетьманщини.

5.Калініна – Староковальська (історична назва).

6.Крупської – Медова.

7.Комсомольська – Спаська.

8.Луначарського – Осіння.

9.Маркса – Мальовнича.

10.Островського – Преображенська (історична назва).

11.Паризької Комуни – Бузкова.

12.Радянська – Зелена (історична назва).

13.Свердлова – Підлісна.

14.Тельмана – Захисників України.

15.Терешкової – Ярмаркова.

16.Фрунзе – Граб’янки  (Григорій Граб’янка – полковник Гадяцького полку, видатного вітчизняного літописця, автора знакового козацького літопису — «Літопису Граб’янки» (унікальна оповідь про історію козацтва з часів його виникнення і до 1709 року).

Кар’єра Григорія Граб’янки нерозривно пов’язана із Гадячем: обіймав посади гадяцького сотника, гадяцького полкового осавула, гадяцького полкового обозного, а із 1717 р. став гадяцьким полковим суддею. У 1729 – 1738 рр. – полковник Гадяцького козацького полку. Учасник Азовсько-Дніпровських походів 1695 – 1696 рр., Північної війни 1700 – 1721 рр. та війни з Туреччиною 1735 – 1739 рр.

Григорій Граб’янка підтримував гетьмана Павла Полуботка. Обидва прагнули унеможливити остаточне знищення Російською імперією прав і вольностей Гетьманщини. За такі самостійницькі патріотичні настрої переслідувався з боку московитів.

17.Чапаєва – Гадяцького Договору.

На честь знакової події в історії України-Гадяцького договору. 16 вересня 1658р. у місті Гадяч гетьман Іван Виговський підписав Договір,згідно з яким Україна мала укласти союз із Польським королівством та великим князівством Литовським як велике князівство Руське. Входячи у вищезазначену унію, Україна забезпечувала собі повне внутрішнє самоврядування, отримувала право мати свою скарбницю, військо, монету, суди, державні установи, тощо. На території Речі Посполитої мала бути скасована церковна унія, відновлювалися церковні суди, було обіцяно повернути усе конфісковане церковне майно. Передбачався широкий розвиток освіти та української культури, гарантувалися свободи друку й слова та відкриття друкарень. Після цього московські війська рушили на Україну. Проте 17 липня 1659р. у битві на річці Соснівці під Конотопом московське військо було розгромлене українськими козацькими військами на чолі з гетьманом Іваном Виговським при підтримці польських і татарських загонів

18.Щорса  – Пагорбна  (історична назва).

Провулки:

1.Ватутіна – Красногірський.

2.Володарського – Козацький.

3.Гайдара – Косачів (Перто Косач український юрист, громадський діяч, освітянин. Батько ЛесіУкраїнки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, чоловік Олени Пчілки, брат Григорія, Олени, Олександри.

4.Дзержинського – Михайлівський.

5.Енгельса – Гончара (Олесь Гончар – український  письменник, літературний критик, громадський діяч, лауреат Сталінської премії, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978), Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978)

6.Жовтневий – Виговського

7. 1-й Червоний – Пасічний перший.

8. 2-й Червоний – Пасічний другий.

9. Кірова – Сотенний (історична назва).

10. Котовського – Героїв Майдану.

11. Островського – Преображенський (історична назва).

12. Піонерський – Петропавлівський (історична назва).

13. Свердлова – Підлісний.

14.Тельмана – Захисників України.

14.Чапаєва – Благодатний.

16. Щорса – Пагорбний (історична назва).

До речі, пропозиції від мешканців Гадяцької міської територіальної громади спочатку приймали тільки до 15 січня. Проте, згодом, термін громадського обговорення з метою отримання пропозицій з питання перейменування площі, вулиць, провулків міста Гадяча продовжили до 28  лютого 2022 року.

пропозиції приймаються на електронну адресу Гадяцької міської ради: hadiach-mrada@ukr.net згідно форми від мешканців Гадяцької міської територіальної громади.

Анонімні пропозиції не приймаються.

Підготувала Оксана Кириченко.

Фото ілюстративне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...