У Гадячі до 160-річчя від дня заснування книгозбірні відкрили пам’ятну дошку та нагородили кращих працівників

Поділитися новиною

180-річчя видатного уродженця міста Гадяч на Полтавщині, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча Михайла Драгоманова цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП), згідно з Постановою Верховної Ради відзначається на державному рівні. З цієї нагоди у Полтаві і Гадяцькій громаді влаштували низку просвітницьких та меморіальних заходів.

Зокрема, 18–го вересня у Гадячі небайдужі гадячани та гості гетьманської столиці взяли участь у заходах на майданчику біля бібліотеки імені Лесі Українки та у її читальній залі. Це і «Ювілейний дворик «На гостини до Драгоманових», і відкриття пам’ятної дошки, і нагородження.

Отже, за багаторічну плідну працю, особистий внесок у популяризацію життя та творчості родини Драгоманових-Косачів серед жителів Гадяцької громади та за її межами, із нагоди 180-річчя від дня народження М.Драгоманова, 160-річчя заснування публічної бібліотеки, яка стала потужним культурно-дозвіллєвим центром, сучасним інформаційним середовищем для розвитку освіти та культури Грамотою відділу культури і туризму Гадяцької міської ради нагородили:

Ольгу Красюк;

Колектив КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» в особі директора Любов Огризько.

Подяки КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» вручили:

Завідуючій відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Лесі Кваші;

Провідному бібліотекарю КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Лесі Шкрьобі;

Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Ірині Мусієнко;

Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Аллі Божко;

Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Олені Руденко;

Провідному методисту КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Вікторії Донос;

Бібліографу КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Людмилі Руденко;

Завідуючій інтернет-центру КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Катерині Козі; Інженер-програмісту КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Ілоні Бакало;

Прибиральниці службових приміщень КЗ «Гадяц

ька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Вірі Купці.

Нагадаємо, як зазначено в рубриці «Історичний календар» Українського інституту національної пам’яті, Михайло Драгоманов народився у місті Гадяч на Полтавщині і походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра – письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки. Навчався і працював у Київському університеті. Один із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець української й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу». У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню. «Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов на чужині. Пізніше викладав у Софійському університеті.Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту – Русько-Української радикальної партії (1890). Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук». Помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).

“БМ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...