Чому українські заробітчани масово залишаються жити за кордоном

Поділитися новиною

На сьогодні, нараховується від трьох до п’яти мільйонів українських мігрантів. Таку оцінку під час всеукраїнського форуму «Україна 30. Трудові ресурси», дала директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова. На її думку, причиною еміграції українців є не лише фінансове питання. Головним фактором для виїзду є нерівність між країнами та регіонами. Більшість наших людей їде не через низьку зарплату.

«Люди їдуть, тому що вони не бачать не просто своєї долі в цій країні, вони не бачать майбутнього України. Вони не бачать, що Україна буде такою країною, як Польща або Чехія», – додала вона.

Ми розбиралися, чому ж заробітчани обирають залишитися за кордоном, аніж жити і працювати на Батьківщині.

Європейські країни активно «полюють» на наших працівників

Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця під час форуму повідомив, що в Польщі на сьогодні, за оцінками, працюють майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч українських студентів. До того ж є зростання кількості трудових мігрантів. Якщо говорити порівняно з 2014 роком, то це приблизно у два-три рази. Нині йдеться приблизно про 1,5 мільйонів українців, які працюють у Польщі.

Із його слів, орієнтовно 600 тисяч українців офіційно платять податки до Фонду соціального страхування, а решта працюють на трудових договорах і податки не платять. Окрім того, посол повідомив, що в 2014 році в Польщі було 680 фірм, у яких власники – українці, а в 2021 році в цій країні налічувалося вже 16 тисяч підприємств, де власниками або співвласниками є українці.

До речі, у Польщі є значний попит на українських лікарів. Скільки медиків вже емігрували з України – достеменно не відомо. Офіційної статистики ніхто не веде. Лік пішов на сотні, кажуть компанії, які займаються працевлаштуванням лікарів до інших країн. Так, наприкінці минулого року Польща полегшила працевлаштування для іноземних лікарів. Кажуть, що європейські клініки зараз, як ніколи активно, «полюють» на кваліфікованих лікарів з України. І кваліфіковані спеціалісти погоджуються на їхні умови. Адже за  кордоном українські медики заробляють у десятки разів більше, ніж в Україні. 

Популярною країною для українських мігрантів також є Чеська Республіка – там українці є чи не найбільшою національною меншиною: за даними чеської статистики, на сьогодні в Чехії проживають майже 180 тисяч громадян України. Посол зазначив, що серед цих людей є ті, хто навчається, займається бізнесом, але більшість перебувають у Чехії із метою роботи.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник стверджує, що європейські країни, без перебільшення «полюють» за українськими працівниками:

«Наприклад, Польща видала майже 1 млн. 800 тис. запрошень українцям на роботу. Якщо подивитися на ті кроки, які робить польський уряд щодо залучення трудових мігрантів з України, ми побачимо, що вони вже хочуть, щоб українці брали з собою сім’ї. Тобто, мова йде не просто про трудову міграцію, а про еміграцію назавжди.»

Навіть Німеччина, де традиційно складно було влаштуватися, останнім часом зробила ряд кроків щодо полегшення трудової міграції. Тому в наступні роки Україні доведеться відчувати серйозну конкуренцію за фахівців.

До слова, цього року Фінляндія цього року чекає пів тисячі українських заробітчан для збору лісових ягід. І вони також пропонуватимуть залишитись на постійній основі.

Чому українці масово рвуться залишитись за кордоном?

На сьогодні, в Україні лише офіційно зареєстрованих безробітних вже понад 400 тисяч, а з-за кордону повернулося приблизно 2 млн. трудових мігрантів. Також 2 млн людей, які знаходяться у вимушених відпустках або стані прихованого безробіття.

Уряд стверджує, що намагається створити якомога більше «недорогих» робочих місць, зокрема, з оплатою 6-8 тисяч грн.., і залишити якомога більше трудових мігрантів в Україні, бо в країні, за словами прем’єра, «повно роботи». Проте, досягнень із працевлаштування українці не досі не бачать.

Натомість, трудові мігранти розповідають, чому вони бажають якнайшвидше поїхати з країни на заробітки:

«Ми ж там гроші заробляємо і сюди їх веземо, – каже Ігор Петренко із Сумщини – Працюю у Британії на фермі, де збирають спаржу, горох та цибулю. Маю робочу візу, отримую 8 фунтів 72 пенси (приблизно 295 грн.) за годину роботи, за контрактом працюю мінімум 8 годин на день і 48 годин на тиждень.

Раніше працював на фермах у Німеччині та Чехії, а в Британії – ще в студентські роки, коли був там на практиці від Сумського аграрного університету.

На роботу в Британії мене мотивує висока зарплата і умови роботи. В Сумах середня зарплата десь 9 тисяч грн. У Британії я можу за місяць заробити 50-60 тисяч грн.., а якщо буде багато роботи і понаднормові – отримуватиму ще більше».

На думку Ігоря, у Британії зацікавлені в українських робітниках на фермах, бо працюють українці добре, а румунських та болгарських робітників, які там традиційно працюють, зараз не вистачає.

Ті, хто залишився: радіють, що не повернулися

Наразі Польща є країною, у якій українських трудових мігрантів найбільше: вважається, що на її території постійно перебуває від мільйона до 1,5 млн. громадян України. За оцінками польських експертів, саме завдяки українцям польський ВВП зростає на 0,5-1% щороку.

Українські трудові мігранти кажуть, що ті,  у кого там було легальне працевлаштування на будівництві, в логістиці, у інших сферах, а також ті, у кого було, де жити, продовжують працювати і повертатись в Україну не збираються.  

«Якби я в Україні мала хоча б 12-15 тисяч, мені було б того достатньо, я б і не їхала. В нас одиниці підприємців, які платять гідну зарплату, і дуже мало таких заводів, як за кордоном, де є стабільна робота. Не знайдемо вдома такої зарплати, щоб було нормально прожити, тільки на плаву триматися», – пояснює гадячанка Ірина, – натомість польська влада докладає зусиль, аби українці залишалися назавжди.»

Не дивлячись на те, що у Польщі зараз також економічна криза, українським трудовим мігрантам завжди знайдеться робота. Польська влада робить багато зусиль, щоб українці не тільки їхали до них на роботу, але й отримували посвідки на проживання та залишались назавжди. Відкриваються українські школи, церкви, є можливість швидкого відкриття малого бізнесу. Попит на українських робітників у промисловості, сільському господарстві та на будівництві лишається високим.

Ми провели власне опитування серед підписників наших спільнот на тему, чому ж таки українці залишаються за кордоном на постійній основі: 

Оксана Власенко:

«Із таким рівнем життя, як в Україні, заробітчан за кордоном буде тільки більшати. Ціни ростуть, комуналка «золота», а жити як? Лише виживати…»

Сергій Павленко:

«Роботи в Україні немає, і в Гадячі також. А якщо і є, то копійки платять, а жити за щось треба: їсти, одягатись, комунальні, газ, світло… І що в тебе лишиться – повний нуль, ще й в мінуси залізеш: в борги, кредити.

Довели країну «до ручки» далі нікуди. Хтось чекає на покращення, а хтось покидає домівку і їде далеко, де краще, де більше платять, де є стабільність, де можеш собі відкласти грошей, і купити омріяну квартиру чи будинок, навіть той же автомобіль, який коштує в рази дешевше, ніж в Україні. Кожен обирає сам, як йому жити.»

Сергій Ситник:

«Дешева робоча сила, а для українців це гроші.»

Ніна Котляр:

«Не поїдуть сьогодні, подохнуть тут вже завтра! Людей змушують, гонять з рідного дому, щоб потім продати їх землю жиробасам!

Гіркий той хліб заробітчанський, тяжка праця! Але хіба з жиру їдуть туди люди? Хто створив такі драконівські умови життя в Україні? Хто підняв до небес ціни і знецінив людську працю, хто плюнув на всі закони?»

У той же час, в те, що Україні вдасться втримати хоча б частину трудових мігрантів, експерти не вірять – через збільшення різниці в рівні життя та зарплатах із сусідами, та нетривалі періоди економічного зростання в Україні. Щоб призупинити трудову міграцію, потрібно забезпечити невпинне зростання економіки в нашій країні впродовж 10-15 років, дати людям впевненість в завтрашньому дні. А в наших реаліях, через кожні два-три роки зростання відбувається падіння ВВП.

Втримати українців, які вже спробували працювати за кордоном, в Україні,  можна тільки роботою, конкурентною зарплатою і соціальними гарантіями. Наразі ситуація виглядає так, що трудові мігранти принесуть більше користі країні, якщо працюватимуть закордоном і відправлятимуть грошові перекази в Україну, підтримуючи курс гривні, впевнені експерти.

До речі у 2020 році обсяг грошових переказів в Україну зріс на 1,7%, або 200 млн. дол., – до 12,121 млрд дол. За прогнозами Національного банку, грошові перекази в Україну на кінець 2021 року становитимуть 13 млрд дол., що на 8% більше, ніж у 2020-му.

Підготувала Оксана Кириченко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...